понедельник, 21 марта 2011 г.

Опошнянские гончары: Иван Лобойченко / Oposhnyanskye potter: Ivan Loboychenko

Опішнянські гончарі: Іван Лобойченко
Творчий, серйозний, з невичерпним потенціалом, невтомний трудівник, залюблений у глину кераміст, представник молодшої генерації опішнянських гончарів Іван Іванович Лобойченко народився 2 червня 1957 року в Опішні, Зіньківського району, що в Полтавщині. З 1964 по 1974 рік навчався в Опішнянській середній школі. Впродовж 1973-1974 рр проходив виробничу практику на базі заводу "Художній керамік", де отримав кваліфікацію керамік ІІІ розряду. Літо 1973 та 1974 років працював учнем на заводі "Художній керамік". Майстер вважає, що йому дуже пощастило, що він отримував ази з гончарства під керівництвом найкращих на той час Учителів: Трохима Назаровича Демченка, Івана Архиповича Білика та Олександри Федорівни Селюченко. Часто з теплотою і вдячністю Учня, згадує своїх Наставників. Перші глиняні іграшки Іван Лобойченко зліпив під керівнцтвом відомої опішнянської іграшкарки Олександри Селюченко.
Восени 1974 року Іван Лобойченко намагався поступити до Харківського художнього інститу. Не подолавши  конкурсних бар’єрів, влаштувався при вузівській лабораторії кераміки і скла  лаборантом, де відпрацював два роки.
Повернувшись в Опішню, з 1976 по 1982 роки працював творчим майстром  на заводі "Художній керамік". У той час виготовляв традиційні опішнянські зооморфні (барани, леви, бики різних розмірів), антропоморфні образи (козаки), гончарював різноманітний посуд.
Взяв участь у виставках "800 років Полтаві", "1500 років Києва".
1980 року за високий професіоналізм, майстерність, відмінну якість роботи. нагороджений нагрудним знаком "Майстер-умелец".

На запрошення адміністрації міста Златоуст -36 (нині Трьохгорний), що на південному Уралі, у 1982 році Іван Лобойченко організовував керамічне виробництво. Там була організована персональна виставка кераміста. Досі працюють учні. Напевно, дотепер зберігаються глиняні вироби Майстра.
1989 року повернувся в Опішню. Одразу ж отримав запрошення працювати на заводі "Керамік" (який на той час підпорядковувався райспоживспілці). З 1989 по 1998 роки працював там головним художником, майстром-модельщиком, ліпщиком. Тоді переважно займався виготовленням різноманітного керамічного посуду, який декорувала його дружина Валентина Лобойченко. З часу припинення роботи заводу "Художній керамік", Іван Лобойченко вже десять років працює вдома, виготовляючи глиняні вироби на виставки, ярмарки.
За період творчої діяльності Іван Лобойченко створив багатотисячну армію глиняних робіт. Про їх долю Майстер розмірковує так: "І я дуже задоволений тим, що всі вони кимось куплені, подаровані мною, тобто вони знаходяться у людських оселях. Це найбільша нагорода для будь-якого майстра. Мої вироби знаходяться в Запорізькому, Сумському, Переяслав-Хмельницькому музеях, у музеї етнографії народів СРСР у Санкт-Петербурзі (Росія). Сподіваюся, мої роботи комусь потрібні ,комусь подобаються".
Нині Іван Лобойченко виготовляє різноманітний (переважно декоративний) посуд. Особливо полюбляє робити жанрові скульптури за творами Гоголя, Глібова, Котляревського.
2010 року експонував жанрові композиції "Сватання", "Вакула у Пацюка".
Нині готується до Національного конкурсу кераміки з композицією з восьми предметів "На ярмарок".
Унікальні роботи Івана Івановича можна придбати в нього вдома, в Опішні, або в мережі роздрібної торгівлі в Полтавщині.


http://borodaj.livejournal.com/26520.html










Комментариев нет:

Отправить комментарий