среда, 31 августа 2011 г.

Що робив відомий український співак у Пронях, що поблизу Диканьки?

Віталій Козловський грається ляльками Олени Щербань?
30 серпня 2011 року, у хуторі Проні (Полтавщина) відбулися зйомки телепередачі "Краса по-українськи". У них взяли участь одинадцять конкурсанток, дві з них - Женя і Марина - опішняночки. Ведучим дійства був Віталій Козловський. Перед зйомками він залюбки спілкувався і дозволяв себе фотографувати усім бажаючим.

Юрій Горбунов на хуторі поблизу Диканьки

Відомий телеведучий не грається в ляльки, але був задоволений подарунком
Юрій Горбунов на хуторі Проні, що поблизу Диканьки, взяв участь у зйомках телепередачі "Краса по-українськи", а заодно помилувався нашою чудовою Полтавщиною.

вторник, 30 августа 2011 г.

Вони дарують натхнення

Опішнянська "Криниченька"
Учасниці та учасники опішнянського пісенного гурту "Криниченька" не втомлюються дарувати натхнення своїм мелодійним репертуаром.

Відроджуємо давні традиції

Запрошуємо на толоку! 
Усіх, хто хоче дізнатися (і взяти участь!) про цікавий, веселий, дійсно видовищний процес мазання глиною хати, запрошуємо у вересні в Опішню, що в Полтавщині! 
Детальніша інформація з’явиться незабаром.

Глиняний посуд

Культурний космос глиняного посуду 
"Люди в первую очередь должны есть, пить, иметь жилище и одежду, прежде чем быть в состоянии заниматься политикой, наукой, искусством, религией и т.д." - писал Фридрих Энгельс 


Скоро!!!!!

понедельник, 29 августа 2011 г.

Опішнянські ласощі

Вона вміє крутити "канхвети"
Симпатичну, енергійну, доброзичливу, веселу тітоньку Катерину Костенко може зустріти кожен, хто приїде на опішнянську австостанцію. Вона - майстриня із виготовлення традиційних українських ласощів - "канхветів", як їх називають у народі. Особливо вони популярні напередодні Різдва, але і влітку приваблюють дітей і дорослих! своєю яскраво-радісною (хоч і саморобною) обгорткою, а декого - ностальгічними спогадами.

четверг, 25 августа 2011 г.

Чи знаєте Ви, що таке путря?

"Як заграє, тоді і їсти можна" 
Однією із давніх українських страв є путря. Її готували з ячневої каші, яку, ще гарячою, обмішували з житнім борошном. Доки суміш вистигала, запарювали житнє борошно окропом, а потім змішували інгредієнти і ставили в тепле місце. "Як заграє, тоді і їсти можна". Інакше путрю готували так: змішану з житнім борошном ячневу кашу, перекладали в горщика і ставили в піч. Коли добре упріє, висипали в ночви, запускали дріжджами і залишили підходити в теплому місці. Коли путря добре підходила, її виносили в комірчину і набирали у міру потреби.

среда, 24 августа 2011 г.

Про те, як сходить тісто / To learn how the dough rises

Як росте Тісто? 
Чи доводилося Вам спостерігати, що відбувається з тістом у процесі його приготуваня? Пропоную фоторяд, який проілюструє майже всі його метаморфози.

Про барильця з тіста / On the barrel of dough

Прикраса на коровай "барильце"
Такими "барильцями" прикрашають весільний великопавлівський, кирило-ганнівський коровай. Їх виготовляють чотири. На кожен край. Символізують вони багатство майбутньої подружньої пари, і не тільки матеріальне.

воскресенье, 21 августа 2011 г.

Соломкоплетіння

Слухняна соломка пані Світлани 
Світлана Костянтинівна Толстоброва - майстриня виробів із соломи. Народилася 18 травня 1989 року, проживає в місті Дніпродзержинськ. Працювати з цим примхливим матеріалом її навчила мама, Любов Анатоліївна Литовченко, яка навчилася цьому мистецтву самотужки. За її словами, "їздила по ярмарках, дивилася, як люди роблять. А тепер сама сію злакові, сама жну, сушу і разом із донькою виготовляємо вироби із соломи".

Стілець-сходи

Дивовижне поряд або чи бачили Ви сходи-стілець?
Чого тільки не побачиш і не почуєш серед Людей! Один із майстрів хизувався на Сорочинському ярмарку дуже зручною в побуті дерев’яною річчю: сходами-стільцем! Я такого ще не бачила.

Узбеки випікають свої борошняні вироби в "тандирі"

Про самсу з тандиру 
Таку піч узбеки збудували в одному з куточків торгового майдану Сорочинського ярмарку і випікали в ній самсу

Глиняний посуд на Сорочинському ярмарку

Опішнянський посуд - своєрідний символ Сорочинського ярмарку 
На ярмарку 2011 року у Великих Сорочинцях чого тільки не було! Маючи інтерес до містечка народних ремесел, я разів зо два оббігла його спочатку з одного краю, а потім з іншого. Можливо тому, що мені "є діло" до глиняних виробів, особливо посуду, а можливо причина в тому, що "своя сорочка ближча до тіла", я спостерігла, що кілька "точок" саме з опішнянською керамікою виглядали найбільш привабливо. Вони яскравіли мальовкою, радували око асортиментом форм.

Вітаю УСІХ з Днем Незалежності!

Святкуймо загальнодержавне свято! 
Вітаю Усіх з Днем Незалежності України! Україна - це всі МИ, УКРАЇНЦІ! Щирі, справжні, творчі, талановиті, працелюбні! Нехай це свято вкотре нагадає нам, що лише разом, укупочці, ми велика СИЛА. ЗІ СВЯТОМ!!! ЩАСТЯ І МИРУ УСІМ НАМ!!!!

А я на ярмарку була!

В Сорочинцях, на ярмарку, як завжди, було дуже гамірно, весело і ... смачно
Щороку, в другій половині місяця серпня, буваю у Великих Сорочинцях, на ярмарку. Цьогоріч винятком не став. І як завжди, ярмарок розвеселив, наповнив душу творчою енергією, подарував враження, порадував зустрічами з Добрими Людьми. 

среда, 17 августа 2011 г.

Для чого вишнева гілочка у весільному короваєві?

Гілочка для короваю 
Гарною прикрасою для весільного короваю, зокрема в Полтавщині та Черкащині, є вишнева гілочка, з парною кількістю відростків, обплетена тістом.

вторник, 16 августа 2011 г.

Грузинський хліб

Лаваш з грузинської печі 
Такий лаваш грузини готують прямісінько посеред Сорочинського ярмарку. Тут місять тісто з борошна, води, солі і дріжджів, тут воно сходе-підходе і тут же печуть смачнющі лаваші.

воскресенье, 14 августа 2011 г.

Що таке "косарики"?

З’явилися "косарики" - пора садити хліб 
у піч 
Однією з ознак добре натопленої печі для випікання хліба є "косарики" - іскринки.

Цибуля в косах

Чому цибулю і часник заплітають в коси? 
Здавна було підмічено, щоб довше і краще зберігалася цибуля і часник,

Про шулики з маком і медом / About Szulik with poppy seeds and honey

МедовоСпасова традиційна страва 

Прийшов СПАС - пішло літечко від нас.
Традиційною українською стравою на свято Медового Спаса, або Маковія, яке відзначають 14 серпня, є шулики або коржі з тертим маком і медом. Моя бабуся, Марія Карпівна Яковенко, що мешкала в Диканьщині, обов’язково готувала в цей день дуже смачну як на мене страву: ці ж таки шулики. Тепер і в моїй родині я продовжую цю традицію. Коржі готую за бабусиним рецептом. Змішую 0,5 л свіжого домашнього кисляку, 0,5 чайної ложечки соди, 2 яйця, 3 столові ложки цукру, додаю 1 столову ложка сухого маку ("для краси") і грамів 400 борошна.
Тістечко добре вимішую, але щоб було м’яке. Розкачую 4 коржі і смажу на олії у сковорідці до рум’яності. Коржі можна спекти і в духовці. Звечора замочені в окропі дві склянки маку розтираю в макітрі з цукром так, щоб мак побілів, добре розтерся. Ламаю спечені коржі на шматочки (іноді не чекаючи навіть, поки вони й вистигнуть....) у величеньку миску, додаю свіжого пахучого меду, розтертого маку і склянку холодної кип’яченої води. Змішую і .... такі смачнющі медовоспасові шулики! Як бабусині...
Рекомендую приготувати. Діти дуже радіють цій страві, із задоволенням  смакуватимуть нею, та чекатимуть наступного року, коли ж той Спас прийде, щоб мама шуликів із маком напекла.

Про традиції кримського хлібопечення

Кримський хліб 
У Криму дуже популярним хлібним виробом є татарська "лєпьошка".