среда, 16 марта 2011 г.

Про прабабусин глечик

Прабабусин глечик у спадок
Нещодавно мені в подарунок дістався глиняний глечик. Звичайний, опішнянський, полив’яно-мальований, трьохлітровий, з вушком ГЛЕЧИК! Презентувала його мені сестра моєї бабусі Марії, Катя Ляшенко, родом з села Писарівщина, Диканського району, яка нині проживає в селі Покрова Багачка, що на Хорольщині. Не пустий, а вщерть наповнений свіжим, пахучим, білосніжним (і без ГМО!) смальцем!
І пояснила: півстоліття тому, саме цей опішнянський глечик, так само зі смальцем, їй дала на гостинець її мама Одарка, а моя прабабуся.... 
Передаючи мені в спадок цю, вже, мабуть, родинну реліквію, бабуся Катя сказала: бажаю і тобі через п‘ятидесятиріччя передати цього самого глечика так, як я передаю його тобі........

прабабусин глечик


моя бабуся Катя, я і мій син Богдан


Комментариев нет:

Отправить комментарий