вторник, 31 января 2012 г.

Мені подобається українське!!! / I like Ukrainian!



воскресенье, 29 января 2012 г.

http://gisap.eu/ru/conferences

Вы являетесь участником ХVІІ Международной конференции "Система ценностей современного общества" (19–23 січня 2012 року, Київ, Великобританія, Всеукраїнська Академічна Спілка (Україна); Національний болонський центр (Україна); Міжнародна Академія Наук і Вищої Освіти (Великобританія); Міжнародний торгово-промисловий союз (Великобританія); Американський міжнародний комерційний арбітражний суд (США).  Ваш доклад размещен на сайте: http://gisap.eu/ru/conferences: 
Тістотворчі традиції Диканьщини, Зіньківщини, Котелевщини, що в Полтавщині (ХХ століття)
 Shcherban Olena. Tistotvorchi tradition Dykanschyny, Zinkivschyny, Kotelevschyny that in Poltava region (ХХ century)
Annotation. About tistotvorchi tradition of Poltava region. A technique of cooking opishnyanski pies, loaves wedding, Christmas cookies, making mention of Medianik, cakes, rye grasshoppers, sweet pastry. Emphasized that tradition tistotvorennya remain relatively stable for a long time.Key words: dough, bread, bread, pies, Opishnia, Poltava region.

понедельник, 23 января 2012 г.

Де стрімкі потоки-ріки.../ Where rapid streams, rivers ...

Там, де гори й полонини, Де стрiмкi потоки-рiки, Де смерiчок ген розмай... 

Історія козацького міста Опішня / The history of the Cossack Oposhnoe


Рукотвори Олени Стратій / Rukotvori Helen Stratiy

Майстриня з Дніпродзержинська Олена Стратій 
Вона вміє виготовляти вироби з соломи, паперу, а також добре малює.

среда, 18 января 2012 г.

Косівські майстри нової генерації / Kosovo new generation of artists

Кушніри: Віталій та Олександра 
Олександра Володимирівна Кушнір (у дівоцтві Хром як), народилася 5 грудня 1979 року в  Косові. У 2002 році закінчила Львівську академію мистецтв, відділ художньої кераміки. Кандидат мистецтвознавства (2011). Тема кандидатської дисертації  "Косівська кераміка другої половини ХХ століття (типологія, художні особливості, персоналії)". Старший викладач відділу художньої кераміки Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва імені В.І.Касіяна Львівської національної академії мистецтв. Головний напрямок наукових досліджень – косівська кераміка.
Віталій Васильович Кушнір народився  8 червня 1978 р.н. селі Рожнів Косівського району. У 1997 році закінчив Косівський коледж прикладного та декоративного мистецтва імені В.І.Касіяна, нині студент відділу художньої кераміки Косівського інституту прикладного мистецтва імені В.І.Касіяна Львівської національної академії мистецтв, завідувач лабораторії відділу художньої кераміки Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ. Головні напрямки досліджень – удосконалення та модернізація технології виготовлення, зокрема декорування, косівських мальованих полив’яних виробів.

Де Макітра рядить, там макогін блудить?/Where pot rule, it erred rolling pin?

Чи там макогін блудить, де Макітра рядить? 
Звичайний собі процес приготування макових зернят для того, щоб начинити ними пиріжечки чи млинці чи додати в кутю: розтирання їх у макітрі за допомогою макогона. Чи задумувалися Ви коли-небудь про те, що в народному середовищі минулих століть цей процес мав іще й символічне значення-навантаження? Усім відомо, що традиційний предмет українського побуту – макогін – це спеціальний дерев’яний стрижень із потовщеним і заокругленим кінцем, яким розтирають у макітрі мак, пшоно, сіль . Про нього кажуть: “макогін – хазяїн у хаті”, хоч і створений він для виконання робіт у системі з макітрою.

вторник, 17 января 2012 г.

Дідух / Didukh

Як ми Дідуха робили 
Натхненно, жваво, весело, гуртичком. Тому й вийшов Він у нас гарним та пишним.

Стринадюк Роман Михайлович / Strynadyuk Roman M.

На спомин про косівського МАЕСТРО, якого слухався метал 
Стринадюк Роман Михайлович (14.03.1935 – 31.03. 2010, м. Косів, Ів.-Франківської обл.). Видатний майстер з художньої обробки металу та шкіри. Заслужений майстер народної творчості України (2003), член НСХУ (1980). За фахом – інженер, закінчив Дрогобицький технікум нафти і газу та Івано-Франківський інститут нафти і газу (1972). Мистецтва викладання металом навчився у свого батька, який був учнем Василя Девдюка.
Асортимент виробів: пояси, люльки, згарди, хрести, декоративні пістолі та рушниці, ковані скрині, оклади до Євангелія. Учасник багатьох виставок та етнографічних фестивалів. Його твори зберігаються у багатьох музеях України та у приватних колекціях.
У Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського зберігається 14 творів майстра.

Тістотворчі традиції мого краю / Tistotvorchi traditions of my land

Тістотворчі традиції Диканьщини, Зіньківщини, Котелевщини 
Українці – «хлібний» народ, що з давніх-давен вирощував ХЛІБ, уміло і з любов’ю готував тісто, а вже з нього – чого тільки уявити можна: від простого прісного книшика до пишного весільного короваю, що мав «сходити-підходити» щонайменше тричі. І дотепер страви з тіста займають чи не одне з перших місць в українській кулінарії. Існує примовка: «що не край, то свій звичай», що стосується і технології приготування хлібів, пирогів, калачів… У даній студії розгляну тістотворчі традиції (приготування пирогів, весільних короваїв, медяників та шишок, житніх коників, «крупців» (каші качаної), вергунів, різдвяних пряників, весняних жайворонків, паски) окремих населених пунктів Полтавщини. А саме: селища Опішня, села Велика Павлівка, Лютенські Будища, Комсомольське, Човно-Федорівка (Зіньківський р-н), селища Диканька, села Великі Будища, села Писарівщина (Диканський р-н), села Деревки (Котелевський р-н). В основі дослідження – матеріали, зібрані автором під час польових експедицій впродовж 2009–2011 років.

понедельник, 16 января 2012 г.

Вітання Петриківці / Congratulations Petrikovka

Вітання петриківським майстриням 
Наталії Рибак та Людмилі Решетняк

воскресенье, 15 января 2012 г.

Різдвяні опішнянські пряники / Christmas gingerbread opishnyanski

Ось вони, різдвяні опішнянські ПРЯНИКИ!!!! 
Хвастаюся! Констатую: в Опішні, що в Полтавщині, ще й дотепер печуть, ще й як печуть, традиційні різдвяні бариньки і коники!!!

пятница, 13 января 2012 г.

Де Коза ходить, там жито родить... / Where goat walk, there rye bears

Щедрий вечір, Добрий вечір, Добрим Людям на Здоров ’я!!!
Щедрої КУТІ, Достатку в Домі, Родинного Щастя!!!
Мала́нка або Меланка - українське народне свято напередодні "старого" Нового року або святого Василія Великого (14 січня). Традиційний обряд із використанням масок та костюмів, які більшість ряджених роблять власноруч. Свято Маланки відмічають напередодні Нового року (31 грудня за старим стилем, 13 січня за новим - день преподобної Меланії, звідки й походить назва свята), ще його називають Щедрим вечором або Щедрою (Другою) кутею.На відміну від Святого вечора, під час Щедрої вечері накривають багатий стіл, де переважають м'ясні страви. В деяких селах Вінниччини навіть кров'янку, яка є традиційною новорічною стравою, називають «маланкою». Вдруге протягом зимових Святок готують кутю. Випікають спеціальні хліби «Маланку» та «Василя».

четверг, 12 января 2012 г.

Пироги, вилазьте з печі.. / Pies, get out of the oven...

Маленька ода моїй великій слабкості, або знов про опішнянські пироги
Ось вже й Меланка на порозі, та, що Василечка водить, свята не закінчуються, принаймні святковий новорічний настрій - так точно ні! Зустрічати Старий новий рік (таке лишень у нас є), пропоную з пирогами. Справжніми, опішнянськими. Приготувати їх краще всього всією родиною. Так смачніше буде,  повірте. Нехай тістечко на пиріжечки у ВАС вдасться, як кажуть у нас "як пух та дух", нехай готові пиріжечки будуть рум яними і смачними-смачними!!!!!!

среда, 11 января 2012 г.

Культурний місточок - Дніпропетровськ - Опішня / Cultural bridge - Dnepropetrovsk - Oposhnoe

Як дніпропетровчани опішнянські пряники та пироги готували 
Непідробний інтерес до українських традицій напередодні Різдва Христового проявили дніпропетровчани. Як дорослі, так і малі. Зокрема, вони із захватом взяли участь у приготуванні традиційних різдвяних опішнянських пряників: місили тісто, збивали "люкер", вирізали фігурки та розмальовували їх, а тоді всі чекали, доки пряники, нарешті, спечуться..... а потім було не менш цікаве і, повірте, смачне дійство готування-випікання справжніх опішнянських пиріжечків.

Полтава - Опішня / Poltava - Oposhnoe

Маленький компромат, або про те, як серйозні Люди в ляльки гралися
Павло, Наталя, Анна, Наталя і Вячеслав, передаю ВАМ вітання!!! Дякую за приємні емоції!!!! 

НАС ВЖЕ 40 000!!!!!!!

ДЯКУЮ УСІМ ВІДВІДУВАЧАМ мого блогу!!!!
Thank all who visits my blog!!
ДЯКУЮ УСІМ шанувальникам моїх скромних напрацювань, а отже, однодумцям! ДЯКУЮ ВАМ за підтримку, яку постійно відчуваю, ДЯКУЮ за коментарі, ДЯКУЮ за те, що в бездонних нетрях нету відшукуєте саме мій блог.
З повагою ВАША Олена Щербань.

понедельник, 9 января 2012 г.

Різдво в Кам’янському-Дніпродзержинську / Christmas in Kamensky-Dneprodzerzhinsk

Наталя Миколаївна Буланова
Різдвяне Свято в подарунок місту
Вона подарувала свято своєму рідному місту, відчинивши двері своєї привітної господи - Музею історії міста Дніпродзержинськ. Вона привітала УСІХ З Різдвом Христовим щиро, гостинно, по-українськи, організувавши святковий день, 7 січня, з цікавенною програмою, в яку було включено і Різдвяну виставку розкішних творів місцевих художників і святковий концерт, і майстер-класи із виготовлення різдвяного Дідуха, традиційного павука, і конкурс на кращу різдвяну страву.

Кутя на стелі? / Carouse on the ceiling?

А Ви підкидали кутю до стелі? 
Цьогорічна різдвяна кутя у моєму виконанні видалася особливо смачною. Секрет її смаку в тому, що вона була приготована дуже просто: до відварених зерен я додала лише мак і мед. Мені доводилося натрапити на інформацію про те, що цукати, ба, навіть, родзинки в куті "від лукавого". А ще в етнографічній літературі є спомин про те, що під час святвечорової трапези батько підкидав до стелі ложку куті. Якщо після цього на ній залишалися зернинки - це вважалося дуже доброю прикметою, рік обіцяв бути вдалим. Перевіримо?

Майстер-клас від петриківчанки Наталії Рибак / Workshop on petrykivchanky Natalia Rybak

Різдвяний ДІДУХ від петриківської майстрині
НАТАЛІЇ РИБАК 
Ця дійсно незвичайна Жіночка ВМІЄ РОБИТИ ВСЕ!!! Вона Жива, вона Яскрава, Вона - Енергія, Вона - майстриня петриківського розпису Наталія Рибак. Під її умілим керівництвом Ви можете навчитися малювати по-петриківськи, виготовити різдвяного Дідуха, павука, а також радіти кожній миті життя і не скиглити.

Різдвяні пряники / Christmas gingerbread

Щоб в хаті пахло пирогами.... 
У Опішному, що в Полтавщині, і досі жива традиція випікання різдвяних пряників. Їх називають "баринями" і "сідачками", "вершниками". Напередодні Різдва, коли вариться кутя і узвар, тушкуються голубці і булькотить святковий борщик, доречно разом із малечею спекти різдвяних запашних пряників, разом прикрасити їх, і в смачнющому,  домашньому ароматі відсвяткувати Святвечорову вечерю.

Різдвяні страви в Кам’янському-Дніпродзержинську / Christmas meal in Kamensky-Dneprodzerzhinsk

Різдвяні страви по-Дніпродзержинськи
Цьогорічне Різдво мені пощастило відсвяткувати в гостинному місті Дніпродзержинськ, де мені випала нагода скуштувати різдвяних страв, приготованих місцевими мешканцями. На запрошення директора Історичного музею Наталії Миколаївни виконати почесну місію одного з членів жюрі конкурсу на найсмачнішу різдвяну страву, самі розумієте, я не могла відповісти відмовою.

вторник, 3 января 2012 г.

Різдвяні традиції Опішного / Christmas traditions Oposhnoe

Різдвяні канхвети
"Різдвяні пряники" та канхвети по-опішнянськи
У Опішному, Глинську, що в Зіньківському районі Полтавщини, напередодні Різдва Христового була досить поширена традиція виготовляти «різдвяні пряники» у вигляді баринь, вершника на конику, коників та півників. Я дозволяю собі називати їх "ляльками з тіста". Тішуся з того, що на опішнянському недільному базарі, а також у будні дні біля автостанції, у передріздвяні дні дотепер можна купити ці особливі, виготовлені по-опішнянськи різдвяні пряники і канхвети. Цими смачними солодощами колись дарували малих хрещеників. Дівчаткам - барині, хлопчикам - вершників на коні.

Скоро-скоро вже й Різдво Христове / Soon, too soon Christmas

Нова радість стала,
Яка не бувала,
Над вертепом звізда ясна
У весь світ засіяла.

понедельник, 2 января 2012 г.

А моя ялинононька - лялькова / And my yalynononka - puppet

Моя Новорічна ялинка
Моя ялиночка прикрашена лялечками-мотаночками. Вийшло дуже гарно.
Дракона рік… Хтось каже: «Ми ж слов’яни,
І східні знаки нам не притаманні»…
Та був у нас, у Київській Русі,
Горинич-Змій, і знають це усі.
Отож, напевно, кожен розуміє,
Що той Дракон – це брат (молодший!) Змія.
Хай вам Дракон приносить все найкраще,
Не дихає вогнем страшним із пащі.
Хай відчаю не буде ні хвилини.
Знайдім себе у творчості й родині,
У тій роботі, що на благо людям!
Хай нам усім цей рік щасливим буде!