пʼятницю, 30 жовтня 2015 р.

Про писанки / About Eggs

ПИСАНКИ
Перші дослідження української писанки, і подільської зокрема, припадають на70-ті роки ХІХ століття. У той час про символи писанки першим почав говорити видатний український антрополо Хведір Вовк. Виступаючи на Третьому Археологічному конгресі в Києві у 1874 р., він подав характеристику народних писанок східних та центральних районів України, а також звернув увагу на важливе значення традиційних символів писанки для україн-ського орнаменту. 
У 1881 р. у Києві побачила світ книга першого дослідника української писанки професора М. Сумцова.
Одним із найповніших видань про писанки останньої чверті ХІХ  ст.  став  альбом «Опис колекції  народних  писанок» С.  Кульжинського,  виданий  у 1889 р.  Він  був  створений  на
основі  збірки  приватного  музею  відомої  меценатки  Катерини Скаржинської в Лубнах. У цьому альбомі було 2219 зразків писанок, з них 400 – у кольорі. Для нас є важливим те, що 770
писанок були з Подільської губернії.  Про орнаментацію та красу подільських писанок, обряди та повір’я, що пов’язані з їхнім виготовленням, писав відомий по-дільський історик, археолог та етнограф Є. Сіцинський. Його зусиллями у1890 р. у Кам’янець-Подільську було створено

Хапа / snap

Сіренко С. В. 
Інститут мистецтвознавства, 
фольклористики та етнології
ім. М. Т. Рильського НАН України
Хапа: особливості будови та способи лову
У статті зроблено спробу визначити будову, види та способи застосування традиційного українського рибальського знаряддя лову– хапи. Виявлено, що від хапи походить один варіант сучасної раколовки. 
This article attempts to define the structure, types and methods of using traditional Ukrainian fishing gear - Hapa. Found that hapy comes from one version of modern rakolovky. Key words: fishing gear, hapa, disposition, methods of fishing, fishing. 
Вивчення тематики традиційних господарських занять в ет-нографічній науці займає помітне місце з огляду на їх визнача-льну роль у формуванні етнічної та регіональної специфіки тра-диційної культури багатьох народів, і українців у тому числі. Значне використання риби у харчовому комплексі українців, як і інших народів, у релігійному світогляді яких важливе місце по-сідають  регламентації  харчового  раціону(зокрема  пости), зо-бов’язує вивчати усі елементи рибальства, у першу чергу знаря-ддя та способи лову. У цій статті ми розглянемо традиційне ри-бальське знаряддя лову хапа.

четвер, 29 жовтня 2015 р.

ЕтноТАЄМНИЦІ українського жіноцтва / Ethno SECRETS Ukrainian women

Програма теоретично-практичного КУРСУ- самопізнання
«ЕтноТАЄМНИЦІ українського ЖІНОЦТВА» 
Куратор – етнолог, етнограф, історик, керамолог, краєзнавець, Майстер із виготовлення української традиційної ляльки-мотанки, обрядової ляльки з тіста, колекціонер та популяризатор творів українського традиційного мистецтва та народного побуту, викладач вищої категорії, кандидат історичних наук, Олена-Олімпіада Щербань (066 18 45 061).
Місце проведення – Лялина Світлиця, Старий Хутір.
Теоретично-практичний КУРС-самопізнання розрахований для ВСІХ БАЖАЮЧИХ, без вікових і статевих обмежень.
У програму включено теоретичні і практичні заняття, тривалістю одна-дві години (якщо нам разом буде цікаво, час тривалості заняття продовжимо).
Передбачено Творчі практикуми на теми:
1)   Українська ЖІНКА – ХТО вона?
ВПЛИВ, РОЛЬ, правічна МУДРІСТЬ української ЖІНКИ, Її місце в Часі, Просторі, Історії.
Символіка і символізм ЖІНОЧИХ образів в українському народному мистецтві, зокрема в лялькарстві.
ЩО повинна пригадати з глибини віків сучасна УКРАЇНКА, аби ПОВНОЦІННО ЖИТИ в умовах новітнього часу.
2)               Правічна українська ЛЯЛЬКА-ОБЕРІГ. Актуальність ЇЇ для сьогодення.

Борщик у глиняному горщику 2015 / Borschyk clay pot in 2015

Всеукраїнська Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні
Громадська організація «Туристичне СЕЛО Полтавщини»
ЕкоАгроСадибка салон-студія «Лялина Світлиця»
ПРОГРАМА
Другого всеукраїнського гастрономічного НАРОДНОГО
фестивалю-квесту
«Борщик у глиняному горщику» 2015
Місце проведення – ЕкоАгроСадибка салон-студія «Лялина Світлиця»,  вул. Партизанська, 19, ОПІШНЯ, Полтавщина
Дата проведення – 15 серпня 2015 року
 Фестиваль-квест популяризує ПОЛТАВЩИНУ як осередок народної гастрономії та органічної їжі і має на меті зробити полтавський край осердям гастрономічного туризму та повернути традицію спільного гуляння. Під час заходу готуватимуться смачні і надзвичайно поживні БОРЩІ, які готували бабусі наших бабусь. Для них використовують лише здорові продукти. Під час приготування не використовують консервантів. Тільки ЗДОРОВА ОРГАНІЧНА ЕКОЛОГІЧНО чиста їжа! Подібна дефіляда відбулася тогоріч 16 серпня. Захід, безумовно, має право на життя і заслуговує на рівень міжнародного. Тож тримаємо носи і носики за вітром, і як тільки чуємо запахи полтавської народної кухні зі сторони гончарської столиці України, вирушаємо на дегустацію таких простих, на перший погляд, популярних страв як БОРЩ, КАША КАЧАНА, ГАЛУШКИ, ВАРЕНИКИ, але які приховують в собі ТРАДИЦІЮ та КУЛЬТУРУ предків наших.
Soup for the soul: Borscht, the traditional soup of Ukraine, is popular in different variations throughout Eastern and Central Europe. It is made with a beetroot base, giving it a deep reddish-purple color.
 Мета Фесту-Квесту: вивчення традицій, правил приготування, рецептури, регіональних особливостей борщотворення, популяризація і реанімація культурних традицій Полтавського регіону.
Кураторетнолог, керамолог, кандидат історичних наук, дослідниця традицій використання глиняного посуду в культурі харчування українців, провідний популяризатор традиційної культури ПолтавщиниОлена Щербань (066 18 45 061), shcherbanjov@ukr.net

Борщик у глиняному горщику 2014 / Borschyk clay pot in 2014

ПРОГРАМА
 Першого всеукраїнського гастрономічного фестивалю-квесту
«Борщик в глиняному горщику» 2014
(Опішня, Полтавщина)
 Місце проведення – (Міжнародний туристичний комплекс Гостинний двір «Старий хутір»,  вул. Ватутіна, 30, Салон-студія «Лялина Світлиця»,  вул. Партизанська, 19, «Садиба Гончара»,  вул. Гончарівська, 60)
 Дата проведення – 16 серпня 2014 року 
  Українська народна кухня – культурна спадщина українців, здобуток, яким ми пишаємося і не збираємося забувати. Вона створювалася впродовж багатьох віків, тож відбиває історичний розвиток українського народу, звичаї, культуру й традиції.
Візитівкою народної кулінарії без перебільшення можна назвати червоний, затовчений сальцем пахучий БОРЩ. А якщо пригадати борщик бабусин – щойно з печі, з глиняного горщика…
 Мета Фесту-Квесту: вивчення традицій, правил приготування, рецептури, регіональних особливостей борщотворення, популяризація і реанімація культурних традицій Полтавського регіону.

Про глиняний ГОРЩИК / On clay pot

Олена Щербань
Борщівник – для борщу, кашник – для каші
(або секрети «довгожительства» глиняного горщика) 

Впродовж принаймні останнього століття асортимент, форми, декор, призначення глиняного посуду змінювалися, але донині виготовляється й використовується найархаїчніший і найуніверсальніший його вид – ГОРЩИК. Спробую узагальнити та проаналізувати розрізнені відомості щодо українського глиняного горщика, намагаючись розкрити секрет його довгожительства. Адже глиняними горщиками Людина користується з часів неоліту і дотепер. 
Слово «горщики» («горшки») вживалося не лише для позначення окремого виду посуду, але й як узагальнююча назва глиняного посуду загалом та на позначення гончарного виробництва («займатися горшками», «ліпити горшки»). Гончарів називали «горшечниками», «горшешниками», «горшколєпами», «горшкарями», «горшочниками», «горщаями»…. В даній публікації словом «горщик» послуговуюся в його вузькому значенні через призму дослідження традиційної культури харчування українців:
горщик – різновеликий посуд з опуклим тулубом, отвором, дещо меншим за опук, більшим чи майже рівним денцю і невисокими вінцями (переважно вертикальними прямими, рідше – відігнутими назовні), вухом або без нього, основна функція якого – слугувати місткістю для приготування страв у печі. Горщиками в господарстві також послуговувалися для зберігання продуктів і рідин, готових страв і напоїв, подачі їх до столу; нагрівання води, кип’ятіння білизни, купання дітей, відправлення природних потреб, виконання лікувальних дій, а також в обрядово-ритуальній практиці. Горщики вищеописаної форми (узвичаєної для ХІХ–ХХ століть) на території України почали виготовляти з другої половини ХVI століття і в досліджуваний період використовували в усіх її регіонах. Подібної форми вироби побутували в білорусів, румунів, поляків.

середу, 28 жовтня 2015 р.

Від Миколи до Колодія: свята народні / From Nicholas to Kolodiy: national holidays

Харківський історичний музей імені Миколи Сумцова

Авторський проект Олени Щербань «Музейне сподвижництво Миколи Федоровича Сумцова: наслідуємо і продовжуємо»

5 грудня 2015 року відбудеться інтерактивний захід 

«Від Миколая до Колодія  або традиції святкування зимових СВЯТ у Слобожанщині»

Окрім цікавої інтерактивної лекції-діалогу про зимові свята та обряди слобожанські, приготуємо традиційне печиво – «миколайчики». А також пригадаємо-складемо традиційне новорічне та різдвяне меню, пощедруємо та поколядуємо, інсценізуємо вертепне дійство. А ще на Вас чекає майстер-клас із виготовлення різдвяного ДІДУХА, а ще – гречані млинці і ….. колодка!
Музейний інтерактивний захід розрахований для різновікової аудиторії, передбачена демонстрація фото.
Проводить старший науковий співробітник науково-методичного відділу Харківського історичного музею, к.і.н. Олена Щербань 066 18 45 061
Час проведення: 14.00
Місце проведення: актова зала Харківського історичного музею




Запрошую у КОРОВАЙНИЦІ!!! / I invite you to KOROVAYNYTSI !!!

Харківський історичний музей імені Миколи Сумцова
у рамках проекту:
«Музейне сподвижництво Миколи Федоровича Сумцова: наслідуємо і продовжуємо» 
1 листопада 2015 року відбудеться інтерактивний захід
«Мій милий КОРОВАЮ, я тебе убираю, у віновії квіти, щоб любилися діти»
Не приховую, що часто, окрім польових етнографічних експедицій, беру майстер-класи у народних майстринь, зокрема із виготовлення короваїв. Це МИСТЕЦТВО!! Але тяжке, фізично виснажливе (тісто місити-вимішувати — не в люстерко дивитися) і водночас ЖИТТЄДАЙНЕ!! Отож, вчуся, вчуся, вчуся.... Що навчилася – ділюся.
ЗАПРОШУЮ на ЕКСКЛЮЗИВНИЙ творчий майстер-клас із виготовлення традиційних прикрас на весільний КОРОВАЙ, ЛЕЖЕНЬ, ДИВЕНЬ, МЕДЯНИКИ, ШИШКИ... Все відбуватиметься у супроводі слобожанських народних коровайно-весільних пісень!!!
А ще відвідувачі заходу отримають унікальну нагоду записати РЕЦЕПТ і технологію приготування весільного КОРОВАЮ.
Запрошую у КОРОВАЙНИЦІ!!!
Чекаю у вишиваночках, хусточках і фартушках. Без вікових і статевих обмежень!!!
Музейний інтерактивний захід розрахований для різновікової аудиторії, передбачена демонстрація фото.
Проводить старший науковий співробітник науково-методичного відділу Харківського історичного музею, к.і.н. Олена Щербань

вівторок, 27 жовтня 2015 р.

Пісня про ОПІШНЮ під час фесту-квесту "БОРЩИК у глиняному ГОРЩИКУ" /Song of Opishne during the festival quest "BORSCHYK in clay pot"

Борщик у глиняному горщику 2015 / Borschyk clay pot in 2015

Борщик у глиняному горщику 2015 / Borschyk clay pot in 2015

Просте охайне подвір’я зі старенькою хатою-мазанкою, горіхом та різними фруктовими деревами. Це вся територія де відбувається справжнє таємне дійство де душа справжніх українок наповняє кожен горщик борщу. Тут качається качана каша, робиться тісто для галушок, мотаються лялки мотанки і ліпляться глиняні глечики.

Борщик у глиняному горщику 2015 / Borschyk clay pot in 2015

Борщик у глиняному горщику 2015 / Borschyk clay pot in 2015

В головних ролях: Катя Піщаленко, Любов Правденко, Оксана Манько, Катя Скрипка

Борщик у глиняному горщику 2015 / Borschyk clay pot in 2015

Борщик у глиняному горщику 2014 / Borschyk clay pot in 2015

Перший Всеукраїнський кулінарний фест-квест «Борщик в глиняному горщику» проходив 16 серпня 2014 року у мальовничій Опішні на території зелених садиб «Старий хутір» та «Лялина світлиця»

Олена Щербань про ляльки, які можна з"їсти / Olena Shcherban on dolls that you can eat

Народна майстриня Олена Щербань розповідає як правильно робити "барині" - різдвяні пряники. Про українську культуру, народні звичаї та обряди в моему блозі http://olenasunny.blogspot.com. А ще там є незвичні рецепти української кухні і матеріали по історії гончарства. Моя поштова адреса: olena.solnce@gmail.com

Опішнянські різдвяні пряники від Олени Щербань / Opishnyanska Christmas gingerbread from Olga Shcherban

Рецепт смачних опішнянськіх пряників від Олени Щербань. Про українську культуру, народні звичаї та обряди в моєму блозі http://olenasunny.blogspot.com. А ще там є незвичні рецепти української кухні і матеріали по історії гончарства. Моя поштова адреса: olena.solnce@gmail.com

Олена Щербань

Україна - барвиста, багатогранна, відома в усьому СВІТІ ТРАДИЦІЯМИ і колоритною КУЛЬТУРОЮ. Українські обряди і свята - глибокі своїм корінням, веселі, багаті на обрядодії. Українська пісня - душа народу - мелодійна, щемлива, печально-журлива, тендітно-лірична, запальна. Українська народна кухня – культурна спадщина українців, здобуток, яким ми пишаємося і не збираємося забувати. Вона створювалася впродовж багатьох віків, тож відбиває історичний розвиток українського народу, звичаї, культуру й традиції. Ми - УКРАЇНЦІ!!! І пишаємося цим.

Різдвяні ПРЯНИК И від Олени Щербань / Christmas gingerbread from Olga Shcherban

Вечорниці по-полтавськи / Vechornytsi in Poltava


Ой на Івана, ой на Купала Олена Щербань усіх водою обливала / Oh John, oh Midsummer Olena Shcherban water poured all

Борщик в глиняному горщику (Автоетнографічна експедиція 2014) / Borschyk in a clay pot (Auto Ethnographic Expedition 2014)

Презентація борщів під час Першого гастрономічного фесту-квесту" Борщик в глиняному горщику 2014" / Presentation at culinary festival borscht in a clay pot Borschyk 2014

Олена Щербань і ВЕРГУНИ на Сорочинському ярмарку 2015 / Olena Shcherban and Verhun on Fair 2015

Олена Щербань, старший науковий співробітник Харківського історичного музею імені Миколи Сумцова про Музей

Лялькарка Олена Щербань / Lyalkarka Olena Shcherban

Про колекції кераміки Олена Щербань / On collection of ceramics Olena Shcherban

Відео про ВЕЛИКДЕНЬ / Videos about Easter

понеділок, 26 жовтня 2015 р.

Олена Щербань,
уповноважений Представник
Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму України
у Полтавській області
фундатор та директор ЕкоАгросадиби салон-студія «Лялина Світлиця»
(Опішня, Полтавщина),
провідний популяризатор української традиційної культури українців Полтавщини, Харківщини та Сумщини,
к.і.н.
066 18 45 061
 Наша ЕТНОстратегія розвитку сільського зеленого туризму у Полтавщині 

 Власник особистого селянського господарства – тобто садиби в селі, де він разом із своєю родиною надає послуги гостинності, для повного задоволення запитів туристів може організувати:
активний туризм (збудувати на своїй території спортивний майданчик, підйомник, розробити маршрути для велотуристів, кінні прогулянки);
екотуризм (відпочинок в екологічно чистій місцевості, вживання органічних продуктів);
мисливсько-рибальський туризм;
культурно-історичний туризм (екскурсії, розповіді про історію краю, національні обряди, побут);
а також фестивальний туризм, що передбачає проведення культурно-мистецьких масових заходів на базі своєї садиби з метою популяризації МІСЦЕВИХ традицій харчування, промислів та ремесел, фольклору, обрядів.
В умовах сьогодення особливо актуальними видаються пропаганда та реклама своїх, регіональних особливостей традиційної культури. Оскільки моя ЕкоАгросадиба салон-студія «Лялина Світлиця», що в Опішні, окрім послуг гостинності, виконує функцію першого в Україні живого (всі експонати знаходять у відкритому доступі) музею ляльки-мотанки та українських старожитностей. Враховуючи також сферу моїх професійних наукових зацікавлень (українська традиційна культура та побут), ми разом із партнером і колегою Олександром Куденцем (власник садиби «Старий Хутір») обрали пріоритетним ЕТНОнапрямок розвитку опішнянського сільського зеленого туризму. Тому вся наша діяльність спрямована на:
дослідження та виявлення (ми проводимо АвтоВелоКонеПіші польові етнографічні експедиції),
вивчення (беремо участь у наукових конференціях, готуємо радіо та телепередачі, співпрацюємо з науковими установами Полтави, Харкова, Сум, Києва),

пʼятницю, 23 жовтня 2015 р.

ЗАПРОШУЮ у КОРОВАЙНИЦІ / Requested from KOROVAYNITSІ

Не приховую, що часто, намагаюся якнайчастіше, окрім польових етнографічних експедицій, беру майстер-класи у народних майстринь, зокрема із виготовлення короваїв. Це - МИСТЕЦТВО!! Але тяжке, фізично виснажливе (тісто місити-вимішувати - не в дзеркало дивитися...) і водночас ЖИТТЄДАЙНЕ!! Отож, вчуся, вчуся, вчуся....

Що навчилася - ділюся. 
1 листопада 2015 року, традиційно в неділю, о 14.00, в Харківському історичному музеї імені Миколи Сумцова, в рамках проекту "Музейне сподвижництво Миколи Сумцова: наслідуємо і продовжуємо" відбудеться ЕКСКЛЮЗИВНИЙ творчий майстер-клас "Мій милий КОРОВАЮ, я тебе убираю, у віновії квіти, щоб любилися діти" - із виготовлення традиційних прикрас на весільний КОРОВАЙ, ЛЕЖЕНЬ, ДИВЕНЬ, МЕДЯНИКИ, ШИШКИ... ЗАПРОШУЮ!!! і чекаю у вишиваночках, хусточках і фартушках. 
Без вікових і статевих обмежень!!!
Все відбуватиметься у супроводі слобожанських народних коровайно-весільних пісень!!!
З повагою, старший науковий співробітник Харківського істооричного музею імені Миколи Сумцова, етнолог, провідний популяризатор української традиційної культури Полтавщини, Харківщини та Сумщини, к.і.н. Олена Щербань

У Сорочинцях, на ярмарку 2015 / In Sorochintsy, at the fair in 2015

Там робили ДИВНІ дивниї!!!






Ой не світи, місяченьку та й на той перелаз Українська народна пісня / Oh no worlds misyachenku and at the Perelaz Ukrainian folk song

Ой не світи, місяченьку, та й на той перелаз. Прийди, прийди, мій миленький, до мене ще хоч раз! – Я до тебе більш не прийду, нехай хтось інший йде, Є у мене люба дівчина, вона на мене жде. Був я, був я, дівчинонько, у твоєму саду, Чув я, чув, як ти присягалась іншому козаку. – Ой якби я крила мала ще й солов’я очі, Я б до тебе прилетіла серед опівночі. Я б до тебе прилетіла, коло тебе сіла, Я би тобі, мій миленький, правду говорила. Як ми з тобою любилися, сухі дуби цвіли, А як з тобою розлучилися, зелені й пов’яли. Щоб ті трави повсихали, що рано так цвіли, Щоб ті люди щастя не знали, що нас розлучили.

четвер, 22 жовтня 2015 р.

Ой у полі криниченька / Oh krynychen'ka box

Ой не ходи, Грицю ,та й на вечорниці / Oh, do not go, Hryts, and on evenings


http://ru.savefrom.net/-youtube/

https://www.facebook.com/nadija.prekrasna/media_set?set=a.743214895797330.1073741860.100003264790038&type=3

Крайки київські 




http://be-inart.com/post/view/607

Список публікацій відомої і видатної української докторки-фарфорознавця О.В. Школьної 
Школьная О. Уникальная выставка [о творчестве Г. Гавриленко] / О. Школьная / // Столичная. – 1996. – №19(26). – 15 февраля. – С. 1.
Школьная О. Фёдор Примаченко в Доме художника / О. Школьная // Столичная. – 1996. – №21-22(28-29). – 17-18 февраля. – С. 1.
Школьная О. Выставка современного декоративно-прикладного искусства американских индейцев / О. Школьная // Столичная. – 1996. – №27(34). – 23 февраля. – С. 1.
Школьная О. Нетрадиционная живопись / О. Школьная // Столичная. – 1996. – №27(34). – 23 февраля. – С. 1.
Школьная О. «Чёрная Африка» / О. Школьная // Столичная. – 1996. – №28-29(35-36). – 24-25 февраля. – С. 1.
Школьная О. Арт-информ / О. Школьная // Столичная. – 1996. – №28-29(35-36). – 24-25 февраля. – С. 1.
Школьная О. Искусство в сетях / О. Школьная // Столичная. – 1996. – №28-29(35-36). – 24-25 февраля. – С. 1.
Школьная О. «Оййойой» / О. Школьная // Столичная. – 1996. – №32(39). – 28 февраля. – С. 1.
Школьная О. Выставка гобеленов / О. Школьная // Столичная. – 1996. – №33(40). – 29 февраля. – С. 1.
Школьная О. Вайнштейн на Андреевском / О. Школьная // Столичная. – 1996. – №34(41). – 1 марта. – С. 1.
Школьная О. Выставка графики / О. Школьная // Столичная. – 1996. – №34(41). – 1 марта. – С. 1.
Школьная О. Выставка мужской обнажённой натуры «Адам» / О. Школьная // Столичная. – 1996. – №38(45). – 5 марта. – С. 1.

Хрести на кераміці / Crosses on ceramics

Щербань Анатолій

ЗОБРАЖЕННЯ ХРЕСТІВ У ТРАДИЦІЙНІЙ КЕРАМІЦІ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ ХVIII - ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ

 Кераміка з хрестами більше двох століть використовувалася населенням Лівобережної України – своєрідного регіону зі складною історією та багатими традиціями народного мистецтва. Зокрема, він славиться гончарством. Наявність багатих покладів гончарних глин, значний творчий потенціал майстрів, різновекторність культурних контактів місцевого населення вплинули на рівень розвитку цього ремесла. Що проявився у виготовленні багатого асортименту виробів, різноманітності їхньої орнаментації. Хрест був одним з багатьох елементів декору посуду. Але єдиним – з відомою семантикою, записаною етнографами безпосередньо від майстрів і користувачів. Цей реліктовий звичай зберігся навіть в той час, коли символіка інших елементів орнаментації українських народних виробів була забута. Наприклад, відомий український етнограф і мистецтвознавець Вадим Щербаківський, описуючи символіку орнаментів на українських рушниках зазначив, що вже на початку ХХ століття було «забуто значення цих символів і ніяка господиня ні її дочки не можуть їх пояснити, але тільки знають, що для такої-то мети годяться саме такі орнаменти, а навпаки не годяться інші. Тут відігравало велику роль християнство, яке хотіло усунути поганські традиції, тому воно давало свої пояснення для одних орнаментів і забороняло інші, через що розуміння давньої символіки занепало ... Ці прикраси та символи вживав український народ, як і старовинні пісні ... не питаючи пояснення, лише тому, що «так належить» » (Щербаківський Вадим, 1980. – С. 26-27, 31). Те ж можна сказати і про орнаментацію кераміки. Факт збереження в народній пам'яті пояснення семантики саме хрестів лише доводить правильність зробленого Вадимом Щербаківська висновку. Оскільки це зображення схоже на головний християнський символ, хоча сам обряд його нанесення, ймовірно має язичницьке коріння (Рахно К.Ю., 2010. – С. 120-128 , Спаська Є ., 1929. – С. 35-41).

БОРЩИК у глиняному ГОРЩИКУ 2015 / BORSCHYK in crock 2015

ЕкоАгро Зелена Садибка салон-студія «Лялина Світлиця» вул. Партизанська, 19, ОПІШНЯ, Полтавщина 066 18 45 061
РЕЦЕПТИ ОРИГІНАЛЬНИХ БОРЩІВ
від переможниць ПЕРШОГО всеукраїнського гастрономічного НАРОДНОГО фестивалю-квесту
«Борщик у глиняному горщику» 201

16 серпня 2014 року Учасниці готували по три різновиди БОРЩУ в трьох глиняних горщиках одночасно:
1. Борщ  скоромний (з м’ясцем, звичний для родини даної учасниці, в чомусь «удосконалений» господинею);
2. Борщ пісний (такий, що готують для родини часто);
3. Борщ особливий (за маминою, свекрушиною, бабусиною, тобто апробованою часом, технологією приготування).
СЕКРЕТ СМАЧНОГО БОРЩУ - ГОТУВАТИ ЙОГО В ДОБРОМУ ГУМОРІ!!!

Піщаленко (у дівоцтві - Рокита) Катерина Іванівна, 1957 р.н., у селі Глинське Зіньківського району (нині проживає у селі Глинське, Зіньківського району, Полтавщина) перемогла, приготувавши:
1. Борщ із ребром Глинський (відварити жирненьке ребро свинини, додати дрібно кришену картоплю, тушений червоний буряк, окремо підсмажити на салі цибулю, моркву, дрібно кришені помідори, перець солодкий, наприкінці додати капусту, зелень, сіль, перець гіркий та часничок).
2. Борщ із щукою (підсмажити шматочками порізану щуку, додати її у відвар з квасолі, картоплі, бурячка, додати капусту, засмажку на олії з цибулі, моркви, помідорів, зелені, посолити і додати перець гіркий за смаком).
3. Борщ зелений із куркою (зварити смачний бульйон з домашньої курочки, додати картопельку, моркву, тушені помідори, засмажку з цибулі на салі, додати капусту, сметану, варені яйця, багато зелені, сіль, перець гіркий).

Правденко (у дівоцтві - Мокляк) Любов Тимофіївна, 1937 р.н., у селі Малі Будища Зіньківського району (нині проживає в селі Попівка, Зіньківського району, Полтавщина) перемогла, приготувавши:
1. Борщ із ребром Попівський (зварити свинину і ребро, додати підсмажений червоний буряк, картоплю, моркву, засмажку з цибулі, моркви, часнику, помідорів на салі, капустку, зелень, сіль, перець гіркий, часник).
2. Борщ червоний з грушками (зварити сухі, прокопчені груші і квасолю, додати кришений кубиками буряк, моркву, картоплю, помідори та капусту, заправити підсмаженою цибулею, додати зелень, сіль, цукор, перець гіркий).
3. Борщ із клубникою (зварити м’ясце, додати картопельку, буряк, додати смажені окремо цибулю, моркву, помідори, варені яйця, затовкти салом, додати зелень, сіль, перець і клубнику).
З повагою і вдячністю, Олена Щербань, кураторетнолог, керамолог, кандидат історичних наук, дослідниця традицій використання глиняного посуду в культурі харчування українців, провідний популяризатор традиційної культури Полтавщини  
+38066 18 45 061,
Листи пишіть, будь-ласка, на адресу: shcherbanjov@ukr.net
Фото-відео майстер-класи тут:
http://pozhivka.blogspot.com/

Олена Щербань / Olena Shcherban

Уповноважений представник Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму України в Полтавській області, провідний популяризатор народних традицій Полтавщини, Харківщини та Сумщини, майстер із виготовлення традиційної тканинної ляльки-мотанки, к.і.н. Олена Щербань






Ярослав Грицак: Тридцятилітня ВІЙНА проти УКРАЇНИ - 1914-1945 / Jaroslav Gritsak: Thirty Years' War against UKRAINE - 1914-1945

Мій маленький конспект однієї статті Ярослава Грицака  "Україна, 1914-2014: незавершена війна":
Є сенс розглядати дві світові війни, а також 20 прміжних між ними років не як три, хоча й пов!язані між собою, але все ще дуже відмінні явища, як єдину ТРИДЦЯТИЛІТНЮ ВІЙНУ ХХ століття.

Козак МАМАЙ / Cossack Mamay

«Щойно рука Мамаєва вивела на стіні шию коневі, як заграла вона зразу ж дрібним дрожем нетерпіння. Тільки намалював Мамай передні ноги, як вони, басуючи, затупали об землю…» - ці рядки із книги Олександра Ільченка «Козацькому роду нема переводу або ж Мамай і Чужа Молодиця» описують неймовірне характерницьке вміння славетного козака малювати так, що намальоване оживало!

Ярослав Грицак: націю потрібно модернізувати / Jaroslav Gritsak: the nation needs to modernize

Наразі захопилася читанням наукового доробку відомого українського вченого, львівського історика Ярослава Грицака. Маленьким конспектом хоч одної статті обіцяю поділитися.

середу, 21 жовтня 2015 р.

Магія вишитого рушника / Magic embroidered towel


Чимало священних символів, відомих ще з давніх-давен нині підмінено формою. Популярні зараз написи, як-от: “на щастя, на долю”, наші пращури шифрували у знаках орнаментів. Так, вишита восьмикутна зірка означала Бога, Сонце, хвиляста лінія — нескінченність життя, стилізована калина — уособлення дівочої краси, молодості, кохання, виноград — символ благополуччя, квіткові пуп’янки вказували на дітей і продовження роду. Науковці кажуть, що вишитий рушник може бути і благословенням і прокляттям.

201.35 КБ 

Загибель роду запрограмувала... мати 

Мати вишила синові весільний рушник. Молодята відбули обряд і зажили мирно, але... нещасливо. Дружина довго не могла завагітніти, коли ж нарешті усе, здавалося, пішло на лад, дитина народилася мертвою. Неначе якийсь злий фатум завис над сім’єю: автомобільна аварія, втрата роботи, хвороби... 
Чоловік, котрий досі був переконаним матеріалістом, дістав із шафи весільного рушника і жбурнув його матері зі словами: “Викинь геть! Через нього усі нещастя!”. Здивована ненька вирішила показати свій виріб знавцям. Ось що розповів працівник Українського центру народної культури “Музей Івана Гончара” зав. сектором “Тканина” майстер народного мистецтва з вишивки Юрій МЕЛЬНИЧУК: 
— В обрядовому рушникові було щонайменше дві неприпустимі помилки. Перша полягала у тому, що жінка зшила його з двох шматків полотна. Місце з’єднання вона так майстерно замаскувала мережкою, що його зовсім не видно. Але ж, окрім декоративної, весільний рушник має ще й магічну функцію. Вишите полотно, на яке стають молоді, означає життєву дорогу. У цьому випадку вона виявилася перерізаною. Фатальною була й композиція узору. На обох кінцях рушника мати зобразила традиційну квітку-вазон, котра з давніх-давен символізує дерево роду. Під нею орнамент. Але вишивка видалася майстрині надто бідною, бо вгорі залишилося багато незашитого полотна. Тому над квіткою вона помістила ще одну суцільну смужку орнаменту. 
Вишивальниця не знала, що біле полотно в центрі рушника символізує потік Божого благословення, котре живить дерево роду. Зображена над квіткою лінія закрила доступ до неї благодатної енергії. У житті це могло б означати бездітність чи навіть загибель молодої пари. Отже виходило, що той весільний рушник хоч і був майстерно вишитий добрими материнськими руками, справді ніс у собі страшну програму знищення роду. Тому відроджуючи традиції, слід насамперед розуміти їхнє значення. 

БОРЩИК у глиняному горщику / BORSCHYK in a clay pot

13 СЕРПНЯ 2015 року під час ІІІ Міжнародного НАРОДНОГО гастрономічного фестивалю-квесту "Борщик у глиняному горщику 2016" що традиційно відбудеться в суботу в салоні-студії "Лялина Світлиці " (вул. Партизанська, 19), в Полтавщині, окрім того, що туристи і гості зможуть скуштувати і ОЦІНИТИ смак і технологію приготування 36 різновидів борщу!!!! 
зможуть взяти участь у ОПІШНЯНСЬКОМУ ВЕСІЛЬНОМУ обряді - з піснями, антуражем, ролями....
Зокрема відтворимо Екссклюзивний КОРОВАЙНИЙ ОБРЯД - виробимо тісто і прикраси на КОРОВАЙ, звучатимуть весільні пісні, і ВІДТВОРИМО з гостями весільний обряд УВЕСЬ!!!!! від сватання до комори!
На ВАС чекає ексклюзивнгий в Наш час обряд обмивання МОЛОДОЇ!!!!!!
ЗАПРОШУЄМО!!!!
066 18 45 061


Етнолог Олена Щербань про ВЕЧОРНИЦІ в Харкові / Ethnologists Elena Shcherban RESTING in Kharkiv

"Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці...." 

18 жовтня 2015 року, традиційно в неділю, в рамках проекту «Музейне сподвижництво Миколи Федоровича Сумцова: наслідуємо і продовжуємо» в Харківському історичному музеї імені Миколи Сумцова відбувся інтерактивний захід у супроводі етнолекції «Ой не ходи Грицю, та й на вечорниці, бо на вечорницях – дівки-чарівниці». Під час заходу обговорили особливості проведення традиційних зібрань молоді під назвами — вулиця, музики, вечорниці, вечірки, досвітки, грища, попряхи, оденки, пригадали правила проведення «Андріївського вечора». А також гості залюбки зіграли в народну гру «Дрікман», кожен зліпив по варенику-пирхуну, та залюбки «поворожили» по-дівочому звичаю на долю. Особлива подяка Ользі Борисівні за активну і діяльну участь, а також Михайлу Красікову, родині Каті - студентки-першокурсниці Харківської державної академії культури за непідробний інтерес до слобожанських народних традицій.
З повагою, "вечорнична мати" Олена Щербань