четверг, 28 апреля 2016 г.

"Гості "Ранку..." (Олена Щербань)

Обрядове різдвяне печиво – пряники-панянки та пряники-вершники / Ceremonial Christmas cookies - gingerbread opishnyanski, ladies and gingerbread-riders

Різдвяні пряники-панянки та пряники-вершники
Обрядове різдвяне печиво – пряники-панянки та пряники-вершники - солодке печиво, у вигляді фігур панянки (дівчини), вершника на коні, коня. Мені відомі дві області України де вони були дуже поширеними: Полтавська і Харківська. У Опішні, що в Полтавщині, і досі жива (але вже забута) традиція випікання різдвяних пряників. Випікають їх тільки під свято Різдва. 
Їх називають "барині" , "панянки", "сідачки", "вершники", "коні". В селі Вільшани. що в Харківщині, їх називали "пані" і "коні". Особливість цих пряників у тому, що їх ФАРБУВАЛИ в червоне. Червоний (червлений) колір символ крові (Різдво - народження), любові, енергії, молодості. Зокрема в Полтавщині на Різдво пекли пряники у вигляді баринь, коників та півників. У Опішні, Глинську (Зіньківський р-н, Полтавщина) їх називали «різдвяні пряники», у Деревках (Котелевський р-н, Полтавщина) – «панянки». Тісто, з якого готують опішнянські «різдвяні пряники» готують із борошна, цукру, яєць, масла, вершків, амонію або соди. 
Вирізали їх спеціальними формами з жерсті, випікали на жаровнях великого розміру, оскільки ці пряники могли бути доволі великими. Прикрашали «панянки»-пряники кольоровими солодкими глазурями, приготованими з картопляного крохмалю (або пшеничного борошна), цукру, води та харчових барвників. 
Обрядове різдвяне печиво – пряники-панянки та пряники-вершники - випікала хрещена мати виключно перед Святвечором. Такі різдвяні пряники дарували дітям хрещені батьки «на вечерю вечірникам». Хлопчикам перепадав пряник-вершник, дівчаткам – пряник-«баришня». Окрім них на гостинець давали яблука, горіхи та «чубаті канхвети». Їх дарували хрещені батьки «вечірникам». Діти деякий час тішилися-любувалися «панянкам», а потім з’їдали їх. Мені вдалося зафіксувати також інформацію про те, що подекуди ці різдвяні дарунки могли зберігатися доволі тривалий час, але їх навіть у засохлому вигляді не дозволялося викидати: їх або з’їдали самі, або віддавали худобі, птиці. 
.... Напередодні Різдва, коли вариться кутя і узвар, тушкуються голубці і булькотить святковий борщик, доречно разом із малечею спекти різдвяних запашних пряників, разом прикрасити їх, і в смачнющому, домашньому ароматі відсвяткувати Святвечір.
Обрядове різдвяне печиво – пряники-панянки та пряники-вершники - є однією з перлин української національної кухні.
Обрядове різдвяне печиво – пряники-панянки та пряники-вершники і сьогодні можна подати на десерт.
Рецепт їх приготування: 200 грамів масла розтерти з 200 грамами цукру, додати три курячих яйця, збити, додати чайну ложку соди (або амонію), 1 чайну ложку соку лимона , дрібку ванільного цукру, столову ложку меду. Підсипаючи борошна, старанно вимісити тісто, щоб воно вийшло м’яким. Розкачати на столі, формою вирізати панянку чи вершника. По-сирому пофарбувати. Найкраще — соком моркви або буряка. Печиво має бути червоним! Спекти. по-гарячому збитими білками з цукром вималювати контур, очі, намисто, вершнику - очі, кінську збрую.

Родинний рецепт Великодньої паски / Family Easter cakes recipe

Дорогі Друзі!! На Ваші численні прохання
Мій родинний рецепт паски: 
починати потрібно зранку, щоб тісто дуже добре висходилося. Швидко у даному разі не вийде. Тут нічого швидити (згадалося, як колись моя Бабуся Марія казала). Рецепт - "щедрий", тобто тіста вийде - багато-багато. Якщо пектимете в духовці - разів чотири будете пекти.... морочливо.... в печі хатній - легше. О 6 ранку "підбила" - це означає, що розчала вчиняти тісто на паску (бажано в глиняній макітрі, але величенького розміру, хоча б літрів на 10): 200 грамів живих дріжджів, 2 літри топленого (аж червоного) молочка (тепленького), дрібку цукру, борошна, щоб ріденьке було). Через годину - " учинила" (додала 40!!!!! збитих з двома літрами цукру яєць), вимішала, залишила сходити на 1,5 години (тісто сходе до 8.30), тоді - вимішую 40 хвилин - дуже важко. Додаючи постійно борошна. щоб тісто було майже тугеньке, але не "затовчіть" його борошно!!!! Залишаємо тісто в спокої ще на 1,5 години (тістечко в макітрі, макітра - в теплі, накрита рушничком, періодично ніжно повертаємо макітру з тістом для рівномірного розподілу тепла). Після цього додаємо в тістечко ванільний цукор - дві пачечки, 250 грамів м'якого масла, 200 грамів домашніх (жирних і густих) вершків і родзинок - скільки хочете, можна 200 грамів, можна й 400.. Вимішуємо знову. Лишаємо підійти ще на 1 годину. Потім швиденько виробляємо колобки з тіста по розміру Ваших пасківників. Слідкуємо, аби родзинки не потрапили на верх паски - погорять - і не буде ніякого виду. Якщо форми для паски глиняні, як були в моєї бабусі, і в мене тепер - щедро змащуємо форми смальцем. Щедро!!! ставимо в тепле місце форми - тісто знов підходе. Тим часом у Вашій кухні, хаті - тепленько - ВСІМ і ВАМ, і ВАШІЙ РОДИНІ і Тістечкові. Перед випіканням встромляємо по центру пасочки шматочки свяченої вербички. І не виймаємо до тих пір вербичку, доки не будемо краяти пасочку. Час випікання залежить від розміру пасочок - це вже від Вашої печі-духовки залежить і від Вас. Увесь час потрібно бути присутньою і під час випікання паски - час від часу зазирати в духовку, повертати - аби пропікалися рівномірно. Багато чого залежатиме не тільки від Ваших здібностей роботи з тістом, але ще й від якості обраних Вами інгредієнтів. З власного досвіду, і досвіду досвідчених у цих тістотворчих справах господинь знаю, що різна якість дріжджів, особливо борошна, яєць!!! - має велике значення. Пасочки спеклися - діставайте їх з форми і по-гарячому щедро мажте (діти так люблять згризати вершечки) вершечки пасочок збитими яєчними білками з цукром. 1 білок - 100 грамів цукру (чи пудри), ваніль.
Елена Прекрасная Дякую!!! Це дуже цікаво. Бо в моєї родині я, можно казати, перша господиня, що пече паски на Великдень. Маю власний рецепт, звісно. Але він з "Книги о вкусной и здоровой пищи". Та за багато років вже нібито мій власний. А так хотілось би, щоб бабуся поділилася таким рецептом, як ваш. Щоб з усіма таємницями з глибин роду. Дякую вам ще раз! В мене вже тісто в "макітрі". Наступного року обіцяю спробувати ваш рецепт.

среда, 27 апреля 2016 г.

Слобожанське народне вбрання початку ХХ століття / Slobozhanskiy folk costumes early twentieth century



Чистий четвер 2016 / Maundy Thursday 2016

Сьогодні, 28 квітня 2016 року, Чистий четвер. Саме сьогодні ми найретельніше очищуємо своє тіло, одяг, житло, простір поза ним, але головне - очищуємо Душу, Помисли, Розум. 
 Сьогодні як заведено в українській традиції - випікають великоднє печиво - паски. Вдалої усім пасочки!!! Шановне ЖІНОЦТВО, нехай у кожній українській ХАТІ смачно пахне пасочкою.

Олена Щербань - провідний популяризатор українських традицій Полтавщини, Харківщини та Сумщини






вторник, 26 апреля 2016 г.

Майстер-Клас від Олени Щербань. ЗАПРОШУЮ в Лялину Світлицю

Житні весільні коники (Полтавщина) Україна / Rye Wedding hoppers (Poltava) Ukraine

Різновид весільного обрядового печива, що забувається: КОНИКИ ЖИТНІ

Регіон поширення - Полтавщина, села Зіньківського району. 
Житні весільні коники пов'язані з українським традиційним весільним обрядом. Це самобутній звичай, поширений у Полтавщині ще навіть у першій половині ХХ століття. Нині житні коники на весіллях зустрічаються ВКРАЙ рідко, виготовляються в обмежених кількостях, зникають з гастрономічної української мапи - забулися традиції їх виготовлення і призначення, забулася рецептура. Але вони, поряд із шишками, медяниками є невід'ємною частиною місцевої традиції. Житні весільні коники подавали весільним гостям разом із шматком короваю. Коники символізують те, аби наречений і наречена в шлюбному житті гарцювали як коні - тобто були здоровими і роботящими. Цих коників ліпила старша свашка і повинна була наліпити їх багатенько, оскільки їх дарували парою. У деяких весільних піснях, зокрема полтавського регіону, вони згадані:
Cвашка-неліпашка,
Коників - не ліпила, 
Одного зліпила - та й того злупила
Житні весільні коники - більше символічний хлібний продукт, ніж страва.

Лялина Світлиця ЗАПРОШУЄ на відпочинок / Lyalin Svitlytsya invites to rest

ЗАПРОШУЮ у Лялину Світлицю (Опішня, Полтавщина) на відпочинок і на творчі майстер-класи. 

 Автентична Хатинка, така ж садибка, такий же внутрішній антураж. Харчування - на Ваше замовлення, страви давньої полтавської кухні: борщі (червоний і зелений, з куркою і без), варенички-галушечки, качана каша (такої точно ніколи не куштували навіть!! - наша фішка), печеня, пиріжечки, гречаники.... З повагою, Олена Щербань





понедельник, 25 апреля 2016 г.

Свіженьке фото в ЛЯЛИНІЙ СВІТЛИЦІ / Fresh photos in the parlor Lyalin





Майстер-клас для маленьких кременчужан у Лялиній Світлиці / Master class for young Kremenchuk in Lyalin Afterschool

23 квітня 2016 року, Лялина Світлиця, Полтавщина
Творчий майстер-клас для школярів Кременчуцької загальноосвітньої школи №23



понедельник, 18 апреля 2016 г.

Полтавщина, Комсомольськ 2016 / Poltava region, Komsomolsk 2016

"Український ДИВОГРАЙ 2016"


Коровайний обряд по-слобожанськи / Korovaynyy ceremony in Slobozhanska


17 квітня 2016 року о 14.00 в Харківському історичному музеї імені Миколи Сумцова відбувся інтерактивний захід етнолога Олени Щербань у супроводі унікальної Етнолекції та майстер-класу «Мій милий КОРОВАЮ, я тебе убираю, у віновії квіти, щоб любилися діти». 
Захід відбувся в рамках авторського проекту «Музейне сподвижництво Миколи Федоровича Сумцова: наслідуємо і продовжуємо».  
Під час лекції-практикуму гості (з Харкова, Донеччини та Полтавщини) ознайомилися із забутими нині коровайними слобожанськими традиціями,а також пригадали символіку давніх слобожанських весільних хлібів, які нині не випікають: «верч», «буханець», «гуски», «дивень», «калач», «лежень», «лєпьошки», «хліб-перепієць», «товариш», велика «шишка», маленькі «шишки», стульні, та прикрас на коровай - "барильця", "уточки", "виноградик"... констатувавши, що навіть назви їх сьогодні звучать незвично. Почули фрагменти весільних заспівів, які виконували коровайниці під час приготування обрядового печива:
Хороші коровайниці
Хорошо коровай ліплять,
Сиром накладають
Маслом поливають
Горщик масла,
Діжка сиру,
Та все на коровай
А також охоче взяли участь у виліплюванні прикрас для весільного короваю.
Принагідно ДЯКУЮ УСІМ поціновувачам української традиційної культури!! ДЯКУЮ, що у вихідний недільний день знаходите час відвідати наші Етнозаходи. Особливі слова подяки висловлюю тим гостям, які вже неодноразово (і навіть не дворазово!!!) приходять на ці зустрічі. ДЯКУЮ!!!! Ви надихаєте мене працювати і творити ще з більшим ентузіазмом! З повагою, Олена Щербань




Елена Богдашина Я вже двічі була на весіллі, організованому О. В. Щербань. 1й раз була свашкою, 2й раз - свекрухою. Всі присутні були так приємно очаровані дійством! Це щось неймовірне!!! Олені Василівні притаманні природне почуття гумору, глибоке знання народних традицій. Отже, народна педагогіка у дії! ДУЖЕ рекомендую!


СПЛАНУЙТЕ СОБІ 11 ЧЕРВНЯ ДЛЯ ВІДПОЧИНКУ ТА ПРИЇЗДІТЬ НА ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ПОЛУНИЧНИЙ ФЕСТИВАЛЬ-ЯРМАРОК!
Вас чекає змістовна програма , в тому числі ФЕЙЄРИЧНЕ ДІЙСТВО-ВДАВАНЕ УКРАЇНСЬКЕ ВЕСІЛЛЯ
Наше українське весілля-одна з найбільш символічних урочистостей української культури. Це пишна народне дійство, пронизане піснями, примовками і приспівками,танцями та забавами, яке несе у собі святі старовинні звичаї та традиції.
Якщо ви - наречені, які щиро захоплюються народними традиціями,а ваші батьки,рідні і друзі поділяють таке захоплення і радо долучаються до традиційного весільного обряду ,то ми з задоволенням Вам його організуємо-СПРАВЖНЄ УКРАЇНСЬКЕ ВЕСІЛЛЯ.ЗАМОВЛЯЙТЕ!
Якщо ж Вам просто цікаво дізнатись,як воно було раніше,як справляли весілля наші предки-приходьте на наш ВСЕУКРАЇНСКИЙ ФЕСТИВАЛЬ-ЯРМАРОК " БІЛЕЦЬКІВСЬКИЙ КРАЙ-ПОЛУНИЧНИЙ РАЙ" (11 ЧЕРВНЯ,ПОЧАТОК О 10.00) станьте одним з дійових осіб вдаваного етно-весілля,яке організує для всіх нас Олена Щербань-популяризатор фестивального гастрономічного туризму, Уповноважений представник Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму України в Полтавській області, провідний етнолог Полтавщини, директор салону-студії "ЛЯЛИНА СВІТЛИЦЯ", к.і.н
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ПОЛУНИЧНИЙ ФЕСТИВАЛЬ-ЯРМАРОК ЧЕКАЄ ВАС!
Місце проведення-БІЛЕЦЬКІВСЬКА ТОЛОКА (с. Білецьківка,Кременчуцького р-ну,Полтавської обл.,район Павлишської розвилки) -10 км від центру м.Кременчука.
ДАТА ПРОВЕДЕННЯ-11 червня,святкове відкриття фестивалю о 10.00.
Деталі за тел.096 002 64 23.Оргкомітет.



понедельник, 4 апреля 2016 г.

Лекції Олени Щербань в Харківському історичному музеї імені Миколи Сумцова / Lectures Olena Shcherban in Kharkiv historical museum named after Nicholas Sumtsova

«Від Миколая до Колодія або традиції святкування зимових СВЯТ у Слобожанщині»
5 грудня 2015 року о 14:00 в музеї відбудеться лекція-діалог «Від Миколая до Колодія або традиції святкування зимових свят у Слобожанщині». Окрім цікавої інтерактивної лекції-діалогу про зимові свята та обряди слобожанські в супроводі оригінальних авторських фото, приготуємо традиційне печиво "миколайчики» за старими технологією і рецептурою. А також пригадаємо-складемо традиційне новорічне та різдвяне меню, пощедруємо та поколядуємо, інсценізуємо вертепне дійство. А ще на Вас чекає майстер-клас із виготовлення різдвяного "ДІДУХА", а ще – гречані млинці і ….. колодка! Музейний інтерактивний захід розрахований для різновікової аудиторії.<br />Проводить старший науковий співробітник науково-методичного відділу Харківського історичного музею, провідний популяризатор української традиційної культури Полтавщини, Харківщини та Сумщини, к.і.н. Олена Щербань

Лекції Олени Щербань в Харківському історичному музеї імені Миколи Сумцова / Lectures Olena Shcherban in Kharkiv historical museum named after Nicholas Sumtsova

«Мій милий КОРОВАЮ, я тебе убираю, у віновії квіти, щоб любилися діти»
Запрошую у КОРОВАЙНИЦІ!!! Не приховую, що часто, намагаюся якнайчастіше, окрім польових етнографічних експедицій, беру майстер-класи у народних майстринь, зокрема із виготовлення короваїв. Це — МИСТЕЦТВО!! Але тяжке, фізично виснажливе (тісто місити-вимішувати — не в дзеркало дивитися) і водночас ЖИТТЄДАЙНЕ!! Отож, вчуся, вчуся, вчуся.... Що навчилася — ділюся. 1 листопада 2015 року, традиційно в неділю, о 14.00, в Харківському історичному музеї імені Миколи Сумцова, в рамках проекту «Музейне сподвижництво Миколи Сумцова: наслідуємо і продовжуємо» відбудеться ЕКСКЛЮЗИВНИЙ творчий майстер-клас «Мій милий КОРОВАЮ, я тебе убираю, у віновії квіти, щоб любилися діти» — із виготовлення традиційних прикрас на весільний КОРОВАЙ, ЛЕЖЕНЬ, ДИВЕНЬ, МЕДЯНИКИ. ШИШКИ... ЗАПРОШУЮ!!! і чекаю у вишиваночках. хусточках і фартушках. Без вікових і статевих обмежень!! Все відбуватиметься у супроводі слобожанських народних коровайно-весільних пісень!!!
З повагою, старший науковий співробітник Харківського історичного музею імені Миколи Сумцова, етнолог, провідний популяризатор української традиційної культури Полтавщини, Харківщини та Сумщини, к.і.н. Олена Щербань

Лекції Олени Щербань в Харківському історичному музеї імені Миколи Сумцова / Lectures Olena Shcherban in Kharkiv historical museum named after Nicholas Sumtsova

«Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, бо на вечорницях — дівки-чарівниці»
18 жовтня 2015 року в Харківському історичному музеї імені Миколи Сумцова в рамках проекту «Музейне сподвижництво Миколи Сумцова: наслідуємо і продовжуємо» відбудеться ексклюзивний інтерактивний музейний захід «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, бо на вечорницях — дівки-чарівниці».Під час імпровізованих вечорниць обговоримо особливі правила їх проведення, а також «досвіток» і «братств». Пограємо в народні ігри, поспіваємо, а також наліпимо вареників-пирхунів. Проводить старший науковий співробітник науково-методичного відділу, к.і.н. Олена Щербань.

Лекції Олени Щербань в Харківському історичному музеї імені Миколи Сумцова /Lectures Olena Shcherban in Kharkiv historical museum named after Nicholas Sumtsova

Традиційне слобожанське весілля: забуті атрибути
6 вересня 2015 року о 14:00 відбудеться музейний інтерактивний захід «Традиційне слобожанське весілля: забуті атрибути» у рамках проекту «Музейне сподвижництво Миколи Федоровича Сумцова: наслідуємо і продовжуємо», який присвячено забутим традиціям слобожанського народного весілля. Відомий харківський етнограф Микола Федорович Сумцов у підрозділі «Брак» праці «Этнографический очерк Харьковской губернии» 1918 р. зазначив: весілля – найурочистіший і веселий обряд в житті, це ряд живих драматичних сцен із жартами, примовками, піснями й обрядами, цілком і повністю розрахований на те, щоб зумовити і завбачити Молодим щасливе життя, врожай хліба, хороших добрих дітей і спокійну тиху старість. Саме з такими побажаннями обсипають Молодих зерном, саджають на кожух навиворіт, бризкають вином в стелю, саджають Молодій на коліна хлопчика, урочисто печуть весільний хліб з прикрасами, що в данину означало жертвоприношення Сонцю. Поговоримо і про весільні страви та напої, якими пригощали під час традиційного весільного застілля.Згадаємо народну слобожанську весільну термінологію і описані слобожанські народні весільні традиції у творах видатного харківського літератора Григорія Квітки-Основ’яненка. Відвідувачам заходу буде запропоновано ексклюзивне весілля-гра в дійових особах. 

Лекції Олени Щербань в Харківському історичному музеї імені Миколи Сумцова / Lectures Olena Shcherban in Kharkiv historical museum named after Nicholas Sumtsova

Традиційні страви і напитки слобожанські
12 липня 2015 року о 14:00 в Харківському історичному музеї в рамках проекту «Музейне сподвижництво Миколи Федоровича Сумцова: наслідуємо і продовжуємо» відбудеться інтерактивний захід «Традиційні страви і напитки слобожанські». Його присвячено тонкощам слобожанської народної кулінарії, що завжди славилася своєю різноманітністю та щедрістю рецептури приготування, й мала свої особливості, спричинені контактами із сусідніми народами. Поговоримо про технологію приготування страв, які куштували предки наші: лемішка, зубці, кваша, тетеря, путря, заварювана каша, дивені, вергуни….Згадаємо і про смачно описані слобожанські народні страви та напитки у творах видатного харківського літератора Григорія Квітки-Основ’яненка. А ще відвідувачам заходу буде запропоновано ексклюзивний майстер-клас із приготування забутої (але смачної і дуже поживної!) ритуальної страви, яку готували і подавали під час хрестин та весілля, а також дегустацію цієї незвичайної страви! Що це за поживка, дізнаєтеся безпосередньо під час заходу.

Лекції Олени Щербань в Харківському історичному музеї імені Миколи Сумцова / Lectures Olena Shcherban in Kharkiv historical museum named after Nicholas Sumtsova

"Прядіння і ткацтво в традиційній культурі Слобідської України»
14 червня 2015 року Харківський історичний музей запрошує відвідати музейний інтерактивний захід «Прядіння і ткацтво в традиційній культурі Слобідської України». Його присвячено тонкощам народної техніки і технології ручного виробництва ниток із волокон рослинного та тваринного походження і полотна з цих ниток. В процесі виготовлення нитки з (підготовленого!) прядива з допомогою <b>веретена</b>, Ви зможете не тільки уявити себе прялями, але й скласти уявлення про те, наскільки це була довга і складна процедура.<br />Пропонується також ознайомитися з поетапним процесом «народження» нитки і виготовлення полотна від початку висівання льону і конопляного насіння до отримання вибіленого сувою; із особливостями народної термінології стосовно прядіння і ткацтва, зокрема ви матиме нагоду дізнатися, що таке «матірка» і «костриця», як «тіпали», «м’яли», «скубли», для чого призначена «терлиця», а для чого — «шохтина», навіщо в ткацькому станку «човник».<br />Також зможете побачити відмінності льняного полотно від конопляного та дізнатися про їх цілющі властивості згідно народних уявлень.

Лекції Олени Щербань в Харківському історичному музеї імені Миколи Сумцова / Lectures Olena Shcherban in Kharkiv historical museum named after Nicholas Sumtsova

"Глиняний посуд у традиційній культурі харчування слобожан ХІХ-ХХ століття"
17 травня Історичний запрошує усіх бажаючих ознайомитися із особливостями глиняного вжиткового посуду слобожан. Відвідавши наш захід Ви зможете довідатися багато чого цікавого про багатство форм та різновидів традиційних слобожанських глиняних виробів: полив’яних, теракотових, мальованих, червоних, жовтих, білих, сивих, чорних горщиків, глечиків, макітер, мисок, тарелей, тиков, кубушок… Про їх функціональне призначення і відмінності один від одного. Зокрема дізнаєтеся чим схожі і відрізняються глиняні «куманець» і «плесканець», «барило» і «боклаг», «носатка» і «водянчик», «макітра» і «макортет»; який він і для чого призначався «слоїк» і «золільник»? Що таке «дружків глечик» і яка його роль у весільному обряді? Яку страву готували у глиняних «кахлях»? Взаємозалежність асортименту страв і напоїв і глиняного посуду, використовуваного слобожанськими господинями наприкінці початку ХVІІІ - ХІХ століття… А ще на вас чекає знайомство з однією унікальною, притаманною виключно Слобожанщині, глиняною посудиною, про яку лише згадували відомі дослідники Лев Соколовський та Микола Сумцов, і лише нещодавно її вдалося ВІДНАЙТИ!! і описати. В рамках заходу запланована демонстрація унікального захоплюючого фото ряду із зображенням розмаїтих посудних форм, а також натурних експонатів глиняного посуду, що зберігається у фондах Харківського історичного музею. Проводить старший науковий співробітник I науково-експозиційного відділу Харківського історичного музею, етнолог, к.і.н. Олена Щербань.

Лекції Олени Щербань в Харківському історичному музеї імені Миколи Сумцова / Lectures Olena Shcherban in Kharkiv historical museum named after Nicholas Sumtsova

"Традиції слобожанського тістотворення: обрядові і повсякденні вироби з тіста"
В житті українців Хліб завжди займав особливе місце. Впродовж віків склалися своєрідні традиції випікання хлібів і хлібних виробів. Зокрема у слобожан, що мешкають у благодатному «хлібному» краї, віддавна витворилася своєособлива тістотворча культура. Запрошуємо усіх бажаючих взяти участь у обговоренні тістотворчих традицій нашого краю, символізму хлібних виробів. Оскільки хліб супроводжував наших предків упродовж всього ЖИТТЯ — від народження до останньої межі, то до кожного родинного чи календарного свята/події в нашому регіоні випікали особливі його види. Відвідавши наш захід, Ви ознайомитеся із забутими технологією і рецептурою приготування слобожанських весільних короваїв, дивнів, верчів, шишок, медяників... а також «жайворонків», «різдвяного печива»... колись знаменитих, на усіх харківських і не тільки ярмарках, боромлянських бубликів, а ще слащонів, книшів.... Планується також обговореня докторської дисертації «Хліб в обрядах і піснях» відомого етнографа Миколи Федоровича Сумцова, написаної з метою дослідження обрядового використання хліба в різних його виявах, пов’язані з ним пісні і визначення його релігійно-міфічного і побутово-юридичного значення. Наприкінці Вам буде запропоновано майстер-клас із виготовлення традиційних весняних жайворонків із тіста, якими колись наші прадідусі-прабабусі закликали ВЕСНУ. Проводить етнолог, к.і.н., Олена Щербань

Лекції Олени Щербань в Харківському історичному музеї імені Миколи Сумцова / Lectures Olena Shcherban in Kharkiv historical museum named after Nicholas Sumtsova

«Романтизм балад і влучна сатира байок Петра Петровича Гулака-Артемовського»
27 січня 2015 року виповнюється 225 років від дня народження Петра Петровича Гулака-Артемовського (27 січня 1790 – 13 жовтня 1865) – українського письменника, вченого, перекладача, поета. З цієї нагоди історичний музей пропонує музейний інтерактивний захід для різновікової аудиторії з демонстрацією слайдів, фото, книг відомого українського літератора. Початок заходу об 11:00. Петро Гулак-Артемовський народився в містечку Городищі Київської губернії (нині Черкаська область) в сім’ї священика. Не закінчивши академію, у 1813 році почав викладати в приватних пансіонах Бердичева, вчителював у будинках багатих польських поміщиків. У 1817 році переїхав до Харкова і вступив до університету вільним слухачем словесного факультету, і тоді ж, завдяки заступництву попечителя Харківського навчального округу графа Потоцького, затверджений Радою університету лектором польської мови. З 1820 року йому було доручено викладання також російської історії, географії та статистики. У 1821 році П. П. Гулак-Артемовський здав кандидатський і магістерський іспит, захистив дисертацію на тему «О пользе истории вообще и преимущественно отечественной и о способе преподавания последней» і отримав ступінь магістра. Через два роки був обраний ад’юнктом російської історії та статистики, у 1825 – екстраординарним; 1828 – ординарним професором. У 1831 і 1833 рр. – секретар етико-політичного відділення, член училищного комітету при Харківському університеті. З 1841 р. до виходу у відставку в 1849 р. – ректор Харківського університету. У 1855 р. П.П.Гулак-Артемовський обраний почесним членом Харківського університету. Крім того, П.П.Гулак-Артемовський з 1818 р. викладав французьку мову в Харківському інституті благородних дівчат, а з 1827 р. також керував навчальною частиною Полтавського інституту шляхетних дівчат. Він належав до числа засновників «Українського журналу».Був членом Московського товариства аматорів російської словесності, Королівського товариства друзів науки у Варшаві. До творчого доробку Петра Гулака-Артемовського належать байки (байка-казка, байка-приказка), притчі, вірші, послання, балади. Літератор також ввів в українську літературу жанр романтичної балади. Його найкращі твори українською мовою написані в дусі естетики просвітницького реалізму. З 1817 р. почав друкуватися в журналі «Український вісник», де були опубліковані його переклади класиків світової літератури: Жана Жака Руссо, Джона Мільтона, Адама Міцкевича, Йоганна Вольфганга Гете, Горація та інших. Байка «Пан та собака» – гостріший твір української літератури ХІХ століття. Проводить етнолог, к.і.н. Олена Щербань

Лекції Олени Щербань в Харківському історичному музеї імені Миколи Сумцова / Lectures Olena Shcherban in Kharkiv historical museum named after Nicholas Sumtsova

«Провідний знавець козацької доби – Дмитро Іванович Яворницький»
14 лютого 2015 року в актовій залі музею відбудеться масовий захід «Провідний знавець козацької доби – Дмитро Іванович Яворницький». 6 листопада 2015 року виповниться 160 років від дня народження Дмитра Івановича Яворницького (1855-1940) - українського історика, археолога, етнографа, фольклориста, письменника, лексикографа, провідного дослідника історії українського козацтва. Запрошуємо відвідати музейний інтерактивний захід для різновікової аудиторії з нагоди цієї річниці. Планується обговорення біографічних даних, наукового доробку вченого, зокрема відомого тритомного видання «Історія запорізьких козаків "Запорожье в остатках старины и преданиях народа». Буде запропоновано цікаву оповідь про шаблю Йосипа Гладкого, віднайдену Д.І.Яворницьким. Проводить старший науковий співробітник науково-експозиційного відділу Харківського історичного музею, етнолог, к.і.н., Олена Щербань.

Лекції Олени Щербань в Харківському історичному музеї імені Миколи Сумцова / Lectures Olena Shcherban in Kharkiv historical museum named after Nicholas Sumtsova

Народна іграшка у фондовій колекції Харківського історичного музею
31 січня 2015 року в актовій залі музею відбудеться музейний інтерактивний захід з історії української іграшки з демонстрацією фото і натурних експонатів для різновікової аудиторії. Українська народна іграшка перебуває в полі зору науковців з кінця ХІХ століття, тож обговоримо найцікавіші види і технологію виготовлення української традиційної іграшки. Слухачі ознайомляться із народною іграшкою з різних матеріалів, що зберігаються у фондах Харківського історичного музею. Однією з найбільш поширених в Україні серед глиняних дитячих іграшок з давнини є глиняні свистунці (свищики), виготовлені у формах тварин: коників, баранців, собачок, цапиків; птахів: качечок, курочок, павичів; людей. Ліпили глиняну іграшка у вигляді тих тварин, які були в господарстві.Усі присутні зможуть власноруч виготовити тканинну ляльку-сувенір і повчитися ліпити глиняні півники-свистунці. Проводить — старший науковий співробітник науково-експозиційного відділу Харківського історичного музею, етнолог, к.і.н. Олена Щербань.

Лекції Олени Щербань в Харківському історичному музеї імені Миколи Сумцова / Lectures Olena Shcherban in Kharkiv historical museum named after Nicholas Sumtsova

Лекція «Академік Микола Сумцов: етнографічна, наукова та музейна діяльність»
У неділю 11 січня 2015 року Харківський історичний музей відновлює традицію проведення історико-етнографічних лекцій для всіх бажаючих. Відбудеться перша лекція в межах авторського проекту "Музейне сподвижництво Миколи Федоровича Сумцова: наслідуємо і продовжуємо». Проводить етнолог, к.і.н. Олена ЩербаньМожна зробити попереднє замовлення заходу для великих груп школярів за телефоном (057)731-35-68. Вартість квитка на лекцію становить: 4 грн. для школярів, 6 грн. для дорослих.

Мій архів




Листи вдячності, що мене надихають / Letters of gratitude that inspire me

Мені пишуть: 

"Олена дуже дякую вам !
03.04.16
Спасибі за гарний мастер класс по лялькам мотанкам ! Коли я приїхав до Дніпропетровську неодмінно зробив ляльку".

Олена Гарматюк Оленочко! Ви робите надзвичайно гарну справу. Ваші майстер-класи не тільки вчать, а ще й лікують душу!

пятница, 1 апреля 2016 г.


Cпілка сприяння розвитку
  cільського зеленого туризму в Україні
     ВСЕУКРАЇНСЬКА ГРОМАДСЬКА НЕПРИБУТКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ
УПОВНОВАЖЕНИЙ ПРЕДСТАВНИК В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Громадська організація «Туристичне СЕЛО Полтавщини», ЕкоАгросадиба салон-студія «Лялина Світлиця», вул. Партизанська, 19, Опішня, Зіньківський р-н, Полтавська область, 38164, моб. тел. 066 18 45 061, shcherbanjov@ukr.net

25.02.2016 р.                                                                                                                                       
Депутату Березоворудської сільської ради,
письменнику, громадському активісту
Т.О.Завітайло
                                    
Вельмишановний Тарасе Олександровичу!

В умовах сьогодення особливо актуальними видаються питання усвідомлення цінності історико-культурної спадщини та формування відповідальності за неї у громадян. Нині, як ніколи, враховуючи світові тенденції, варто відстоювати національні пріоритети. Ваші ініціативи в напрямку збереження і популяризації тих історичних об’єктів, що знаходяться на території Березової Рудки є прогресивними і заслуговують на всіляку підтримку.
У зв’язку з тим, що питання регіонального розвитку, зокрема сільської інфраструктури, популяризація сільського туризму як виду відпочинку, здійснення соціальної реклами туристичних ресурсів нашого регіону, утворення відповідних інформаційних центрів, проведення громадського моніторингу щодо вивчення і підтримки туристичного потенціалу Полтавщини, ініціювання та просування сільського зеленого туризму як виду відпочинку, що виховує повагу і любов до краси рідного краю, культурного та історичного надбання українського народу, науково-просвітницька та культурно-масова робота є пріоритетними в діяльності громадської організації «Туристичне СЕЛО Полтавщини» (http://www.touristvillage.pl.ua/) та Першого в Полтавській області інформаційно-консультативного і агротуристичного осередку «ЕтноТрадиції гостинності Полтавщини», висловлюємо нашу підтримку в розпочатій Вами та іншими активістами добрій справі стосовно створення Березоворудського державного музею-заповідника.

З повагою,
голова громадської організації «Туристичне СЕЛО Полтавщини»,
уповноважений представник Всеукраїнської спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Полтавській області,
провідний популяризатор традиційної культури Полтавщини, Харківщини та Сумщини,
фундатор ЕкоАгросадиби «Лялина Світлиця», Першого в Полтавській області інформаційно-консультативного і агротуристичного осередку (ІКАТО) «ЕтноТрадиції гостинності Полтавщини»,
етнолог, етнограф, музеолог, кандидат історичних наук

Олена Щербань