понеділок, 28 лютого 2011 р.

А Ви відсвяткували Колодія-Масляну?/ And you celebrated collodions-oil?

"Варенички у сметані, страва не звичайна!!"

В цьому році ми святкували Масляну (свято Колодія), проводжали Зиму, грали в кістки, в’язали колодку  в Котельві, що на Полтавщині. Ох і весело ж було!!! Вареники в цю пору по селам та містечкам України варили щодня. Наші прадіди вважали, що на Масляну  «і турки вареники їдять!». Вареники – обрядова страва давніх українців. Молодий місяць символізував собою жіноче начало, а вареник був його уособленням. Начинка вареників символізувала собою вагітну жінку, а відтак, продовження роду. Наприклад, вареники,  начинені пшоняною кашею, сприймались прадідами як символ майбутнього врожаю; начинка з грибів сприяла чоловічій силі, з риби – жіночій; вареники, начинені посічененими вареними курячими яйцями та зеленню, наділялися великою життєтворчою силою; вареники з маком уособлювали багатоманітність світів та зоряного світу; вареники з вишнями або дикими черешнями вважались чарівними... Особливе ж місце займали вареники з сиром, адже сир - це є продукт переробки молока, а молоко в уявленнях наших прадідів було символом примноження та достатку.

Про що мовчить архітектурна пам‘ятка Опішні? / What is silent architectural monument Opishnya?

Про що «мовчить» земський будинок у Опішному?
В Опішному, на вулиці Партизанській, височіє одна з місцевих архітектурних пам’яток – будинок колишнього Опішнянського гончарного навчально-показового пункту Полтавського губернського земства (1912-1924). Місцеві жителі знають його як «перший цех» колишнього керамзаводу «Художній керамік». Будинок і територія на якій його споруджено, мають цікаву історію…

пʼятницю, 25 лютого 2011 р.

Про збіднення сучасного весільного обряду / On depletion of the modern wedding ceremony

Сучасний весільний обряд стає бідним
Олена Щербань
Фото: Новини Полтавщини/Юлія Пашковська
Чому ви звернулися до вивчення саме цієї теми - традиційного весілля?
Весільний обряд - один із важливих етапів людського життя. Українське весілля, перш за все давнє, зіткане і наповнене своїми особливими національними моментами, що не лише відрізняє нас, українців, серед світової людської спільноти, але й фіксує та виявляє нашу неповторність.

Про весільний обряд села Тарасівка / On the wedding ceremony of the village Tarasovka

Весільний обряд села Тарасівка (Полтавщина, Україна)
Нині піде мова про село Тарасівку, що в Зіньківщині. Ще наприкінці ХХ століття в цьому селі "грали весілля" за всіма канонами, використосвуючи відповідну атрибутику в одязі, поведінці, дотримуючись звичаїв, а головне - співаючи весільних тарасівських пісень.......

Про весільний обряд села Велика Павлівка / On the wedding ceremony of the village Great Pavlivka

Весільний обряд села Велика Павлівка
Анотація: описано архаїчний весільний обряд села Велика Павлівка (Зіньківський р-н, Полтавщина) на основі спогадів місцевих жителів: Марії Ярехи, Софії Мартиненко, Ганни Сергєєвої, Євдокії Криворотенко, Ганни Кусов, Ольги Москвич, Ольги Костик, Марії Шапошник, Марії Яненко, Марії Колісник, Марії Руденко та описів сучасних весіль у селі. Зроблено спробу максимально точно відтворити кожен з його етапів, акцентуючи увагу на окремих деталях. Подано тексти весільних пісень та заспівів, мелодії до них, фотоілюстрації. 

четвер, 24 лютого 2011 р.

Про весільний обряд села Великі Будища / On the wedding ceremony of the village Big Budyshche

Весільний обряд у селі Великі Будища
(Полтавщина, Україна)
Дослідження весільного обрядодійства Диканщини я розпочну з села Великі Будища – колишнього сотенного козацького містечка, найбільшого в другій половині ХVІІ-ХІХ століть. Хоча в 1980-1990-ті роки весільний обряд Великих Будищ майже втратив традиційний колорит, нині це село – найбагатша скарбниця для етнологів у Диканському районі.

вівторок, 22 лютого 2011 р.

О состоянии народного творчества в Опошне / On the state of folk art in Oposhnya


Опішнянський осередок народної творчості в 2011 році
Селище Опішня, що в Зіньківському районі Полтавської області донині залишається одним із найбільших осередків народного мистецтва України.

Опошнянские гончары: Николай Варвинский

Микола Варвинський
Опішнянський гончар Микола Петрович Варвинський – один з яскравих Особистостей молодшої, після «класиків», опішнянської генерації майстрів. Він – представник давнього гончарського роду Різників, в якому були гончарі-цегельники, пічники, гончарі-посудники.

пʼятницю, 18 лютого 2011 р.

О мисках, из которых кушали герои "Энеиды" Ивана Котляревского

В «Енеїді» Івана Котляревського детально описано окремі сюжети побуту кінця ХVІІІ століття, зокрема бенкети, застілля, на яких подавали різноманітні страви і напої. Цікавими є зібрані  й описані автром «Енеїди» відомості про призначення глиняного посуду, способи його використання, назви, асортимент. У тексті поеми фігурують такі його назви: «горщок», «макітра», «миска», «носатка». Окрім них подано назви посуду, який міг бути виготовлений з інших матеріалів, наприклад скла, дерева, металу, це: «боклага», «банька», «барило», «кухоль», «тарілка», «чарка».

О керамисте из города Ялта

Микола Миколайович Вакуленко
Микола Вакуленко – непересічний український кераміст, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Науковці можуть досхочу дискутувати щодо його творчості. Але той факт, що Майстер понад тридцять років за різних влад і режимів, політичних та економічних умов тримається на плаву, його продукція знана і користується попитом у різних соціальних прошарках споживачів з різних кутків колишнього СРСР – яскраве свідчення його таланту і затребуваності.....

О глиняном петушке / On the clay cockerel

Опішнянський півник-свистунець і сьогодення
  Про виготовлення традиційних глиняних півників-свистунців у Опішному в 2010 роціПроаналізовано особливості виробів сучасних майстрів-іграшкарів Опішного: Василя Омеляненка, Миколи Пошивайла, Ганни Діденко, Лідії Оначко, Анастасії Радченко, Віри Важничої, Зінаїди Хлонь, Софії Кушнір, Галини Міщенко. Звернено увагу на техніку їх виготовлення.
Shcherbanj Olena. The modern Opishne Clayey Cock Whistle
Summary. The paper deals with the making of traditional clayey cock whistles in Opishne in 2010. The peculiarities of the items of the modern toy craftsmen from Opishne, as, for example, Vasyl Omelyanenko, Mykola Poshyvailo, Hanna Didenko, Lidiya Onachko, Anastasiya Radchenko, Vira Vakhnycha, Zinayida Khlon, Sofiya Kushnir, Halyna Mishenko. The author pays her attention on the technique of their making.
Key words: Opishne, clay, clay cock whistle, the technique of making, Vasyl Omelyanenko, Mykola Poshyvailo, Hanna Didenko, Lidiya Onachko, Anastasiya Radchenko, Vira Vakhnycha, Zinayida Khlon, Sofiya Kushnir, Halyna Mishenko.

Об атрибуции и интересном изделии

СПРОБА АТРИБУТУВАННЯ ГЛИНЯНОГО
СКРИНЬКОПОДІБНОГО ВИРОБУ
Кожен, хто мав справу з атрибуцією українських гончарних виробів (за винятком хіба що фарфорових чи фаянсових, більшість з яких мають тавра) має уявлення настільки це складна аналітична робота, що вимагає не лише наявності ґрунтовних знань, але прикладання значних пошукових зусиль. Досліджуючи понадстолітню історію гончарних навчальних закладів Опішного я неодноразово намагалася атрибутувати вироби цього відомого осередку і виокремити серед них твори їхніх учнів та викладачів, а також зустрічала, скільки хибних, а то й абсурдних атрибутувань було зроблено моїми попередниками.

четвер, 17 лютого 2011 р.

О моей маленькой Родине / Моя маленька Батьківщина / My little Motherland

Мій хутір Човнової Федори 
(з історії рідного краю)
Ні в кого не викликає сумнівів, що історію своєї малої Батьківщини необхідно знати кожному. На жаль, досі в Україні залишається мало вивченою історія навіть великих населених пунктів, що вже говорити про малі. Ґрунтовно дослідити історію мого рідного села Човно-Федорівка, що на Зіньківщині, вважаю своїм обов’язком. В Човно-Федорівці жила і пам’ятаю себе з п’яти років, там пройшли мої дитинство та юність, нині живуть найрідніші люди – мої Батьки. Напевно, не мені одній неодноразово доводилося чути, як ЧОВНО–ФЕДОРІВКУ називають «Чорно-Федорівкою» чи «Федорівкою». Якщо перший варіант перекрученої назви є безпідставним, то другий може бути не лише скороченим варіантом сучасної назви цього населенного пункту, а й відлунням народної пам’яті.....

О станковизме в опошнянском гончарстве

Анотація: Вперше проаналізовано кілька глиняних виробів, виготовлених в опішнянських гончарних навчальних закладах із елементами станкового малярства. Зроблено висновок про те, що саме ці заклади були провідниками нових ідей у опішнянське гончарство, основними упроваджувачами яких були художники, викладачі та учні цих гончарних шкіл. Зроблено спробу точніше атрибутувати виявлені вироби. Наголошено, що станкове малярство не було традиційним для опішнянського гончарства.
Ключові слова: малярство, Опішнянська керамічна промислова школа (1927–1933), Опішнянська школа майстрів художньої кераміки (1936–1941), опішнянське гончарство, глиняні вироби.

О свадьбе и сотрудничестве

«Світи, Боже, з раю нашому короваю….»
 Весільний обряд – один із дуже важливих етапів людського життя. Українське весілля, перш за все давнє, зіткане і наповнене своєособливими національними моментами, що не лише відрізняє нас, українців, серед світової людської спільноти, але й фіксує та виявляє нашу неповторність. Сучасні глобалізаційні процеси впливають і на весільні традиції, що поступово втрачають народну ідентичність. Моє зацікавлення «весільною» темою мого краю виникло в процесі етнографічних досліджень, здійснюваних мною з 2003 року....

О чем думал Иван Мазепа в Опошне?

 Постать видатного українського гетьмана Івана Мазепи досліджена гарно, але разом з тим досі оповита ще не однією загадкою, версії розгадки яких завжди приваблювали і будуть привабливими для науковців. Приміром, нещодавно українським науковцям вдалося виокремити з десятка портретів, що вважалися зображеннями Івана Мазепи, лише два найбільш імовірні. Але багато питань, пов’язаних з ним поки що залишаються без відповіді. На нашу думку, ще потрібно проаналізувати дуже багато фактів його біографії, діянь і прагнень, щоб відкрити завісу і хоча б частково зрозуміти цю непересічну Особистість. Працюючи над монографією присвячену історії містечка Опішного XVIIXVIII століть, нам вдалося згрупувати розрізнені факти про зв’язок Івана Мазепи з цим населеним пунктом....

середу, 16 лютого 2011 р.

Об опекунстве Полтавского губернского земства

Опішнянське гончарство і Полтавське губернське земство в 1893 – 1918 рр.: взаємодія та взаємовплив
Olena Shcherbanj. The Mutual Influences of Opishne Handicraft Pottery and the Poltava Government Counsil in 1893 – 1918: an Ethnological Aspect. Annotation: the author analyses mutual influences of Opishne Handicraft Pottery and the Poltava Government Counsil during the above-mentioned period for the first time. She makes a conclusion, that this craft has been transformed under the influence of council measures, but these metamorphoses have changed the notions of their initiators concerning the ways of the supporting and developing of local pottery. Key words: Opishne, pottery, Poltava Government Counsil, craftsman, pottery educational institutions.
Прикметною особливістю історії опішнянського гончарства останнього десятиліття ХІХ – початку ХХ століття є опікунство діячів Полтавського губернського земства.

вівторок, 15 лютого 2011 р.

О том, как вкусно в доме пахнет пасхой....


Спечемо вдома пасочку?

Переддень світлого свята Воскресіння Христового для господинь наповнений приємними клопотами-приготуваннями. Але чи не найбільше хвилювань затребує ритуал випікання великоднього обрядового печива – паски. Пектимуть духмяні, запашні, пишні, розкішно-величавого розміру паски і в нас, Опішні… З давніх-давен для приготування тіста для паски опішнянки  використовували глиняну макітру. Ще до середини ХХ століття, коли в кожній хаті була піч, на всі «свята-празники» та в неділю, господині обов’язково випікали хліб, пироги, перепічки...

О секрете свадебного коровая або "як пух та дух" / Oh Secretariat svadebnoho loaf or "as fluff and spirit"

Рецепт опішнянського весільного короваю
Який коровай хороший, Рум’яний та пригожий.
Як сонце яснесенький, Як рід веселесенький.
Загальновідомо, що хліб в українців – символ добробуту, благополуччя. Опішнянські короваї (їх іще називають калачами) були і досі залишаються головним об’єктом весільного обрядового столу. Весільний коровай - символ  щастя Молодих і всієї рідні, єднання Молодих у сім’ю, єднання двох родин, продовження роду. Про людей, наділених особливим почуттям власної гідності, в Опішні, що на Полтавщині, ще й досі побутує приказка: «Сидить мов коровай на весіллі».

четвер, 3 лютого 2011 р.

О модерне в керамике....

Український модерн в архітектурно-будівельній кераміці Опішнянського гончарного навчально показового пункту Полтавського губернського земства (1912–1924)
Анотація: вперше до наукового обігу введено зразки архітектурно-будівельної кераміки (облицювальні плитки та кахлі), виготовлені в 1913–1916 роках у Опішнянському гончарному навчально-показовому пункті Полтавського губернського земства (1912–1924). Подано їх детальний опис. Зроблено висновок, що їх виготовлено під керівництвом західноукраїнського кераміста Юрка Лебіщака. Вироби атрибутовано. Досліджені плитки та кахлі є яскравим зразком українського модерну. Ключові слова: архітектурно-будівельна кераміка, облицювальні плитки, кахлі, Юрко Лебіщак, український модерн.
Annotation: samples of architectural-building ceramics (ceramic tiles and glazed tiles) made in Opishnia ceramics educational model centre under Poltava Gubernia Zemstvo (County) in 1913-1916 are being introduced into scientibic practice for the first time. The article presents detailed description of the earthenware. The author draws a conclusion that it was made under the supervision of Western Ukrainion ceramics artist Yurko Lebishchak. The earthenware was atributed. The rexarched ceramic tiles and glazed tiles are vivid samples of the Ukrainian architectural style.Key words: architectural-building ceramics, ceramic tiles and glazed tiles, earthenware, Yurko Lebishchak, Ukrainian architectural style.