Гарна річ - в хаті піч
Відоме
значення варистої печі, домашнього вогнища в житті українського народу. Піч у хаті
займала центральне місце – на неї клали новонародженого на ній і віку доживали.
У приказках відображено шанобливе ставлення до печі і виключна жіноча її
приналежність: «піч – мати», «баба тоді
хоробра, як на печі», «старій бабі і на печі холодно», «жіноча річ коло
припічка», «ні до печі, ні до речі», «треба це в комин записать (як хто
хвастає)», «шургич у піч (як бовкне хто дурницю)», «мовчи, бо піч у хаті», «побалакаєш, як у піч укинеш», «як не ладиться,
то і в печі дрова не горять», «коли Бог не годить, то й огонь не горить», «чи я
в такий час родився, чи в таку минуту хрестився: у багатого повна піч та
горить, а у мене одно поліно та й те не горить (жалоба на одну дитину)», «на
мені тільки піч не була», «Бог знайде, хоч і в печі замуруйся», «від смерті і в
печі не замажешся», «не з однієї печі хліб їв і не один борщ куштував», «сіль
тобі у вічі та вода, та печина в зуб (тому, хто заздрить)», «сіль тобі та
печина, та болячка між очима», «дівчиною повна вулиця, а жінкою повна піч».
При
будівництві печі, господині намагаються задобрити пічників. Щоб піч не диміла,
добре підпікала хліб, довго тримала тепло і мало вимагала дрів. Перше
витоплювання нової печі вимагало дотримання обряду. Зокрема в Харківщині, в
Куп’янську, це робили так:
«Покладуть в
піч житньої соломи і прутик два чи три свяченої верби. Тоді підуть до сусідів,
випросять сірників і запалять солому. Дивляться на вогонь: як вогонь горить
ясно, то жити буде весело, як темно горить – то життя буде плохе, як іде дим у
хату, то у тій хаті часто спір і бійка між господарями та господинями». У хуторі Єгорівка, Куп’янського
повіту, перед запалюванням вогню в новій печі господиня брала хлібну лопату,
робить над устям знак хреста і говорить: «Господи,
поможи в добрий час у новій печі топити!». Повторює тричі і ставить у піч
новий, ще не бувший у вжитку глиняний горщик на вогонь. Якщо горщик від
вогню не лопне, то піч добре зроблена, а якщо горщик трісне – то піч
перекладають заново.
Перший
раз топити в новій печі годилося не соломою, а дровами і нічого в ній не
варити. Коли дрова перегоряли в ній, потрібно посадить в піч кілька хлібів
(непарну кількість – парну кількість знаюча господиня не посаде в піч). У один
із них вліпити зверху недогорілу вуглину. Якщо ця вуглина, коли вийняти хліб із печі виявиться перегорілою або
стане попелом, господарі дому матимуть у всьому удачу, щастя. В іншому разі
неперегоріла вуглина є ознакою того, що в цю хату хоч і не входь жити: «добра
не буде». Вимітати в печі потрібно завжди чистим
помелом, інакше образиться вогонь і щось за це знищить. Піч мусть завжди чисто
підметена, вогонь лежить в куточку, прикритий попелом, і для нього завжди має
бути приготована дровина. Звичай не залишати піч без води пояснюють на Куп’янщині
тим, що в печі постійно іде спір між Богом і вогнем. Вогонь погрожує все
знищити на землі і Богу важко буває його переспорити, якщо в печі немає горщика
з водою. Тож для допомоги Богу і варто завжди мати в печі воду: «Треба, щоб гола піч ніколи не була,
класти в піч в неї дровину і становити посудині воду. Як прийдеться переходити
через пекло, так переходитимеш по цій дровині» (слобода Кругляковка). В Куп’янську
вірили, що на тому світі доведеться не переходити, а переповзати на животі
через пекло по розпеченому, на подобу «пічного череня» мосту. Тим жінкам, що
клали дровину в піч, легше буде повзти
по них, а тому легше буде перебратися через пекло.
Посадивши
в піч паски, тією ж лопатою, що садили паски, зображають хрест навхрест у всі кутки
хати, приказуючи: «геть таракани і
стоноги з нашої хати». Існували повір’я і стосовно попелу після нагрівання
печі для випікання пасок і насіння льону.
Якщо
молоко, що стояло в печі збігало, на те місце, де стояв горщик, кидали сіль. Це
робили для того, щоб у корів не тріскалися дійки. Інші ж, передбачливі
господині, перш ніж поставити в піч горщик з молоком, завжди кидають з тією ж
метою дрібку солі на вогонь.
З
молодої, яка вперше приїхала в дім Молодого, хустку з голови знімала кухарка і
клала її на піч.
Загалом,
піч замала значне місце в народній медицині і в народній демонології. Вважалося,
що коли в печі виллється з горщика яке-небудь вариво, хтось із родини помре чи
піде з дому.
Немає коментарів:
Дописати коментар