четвер, 17 лютого 2011 р.

О свадьбе и сотрудничестве

«Світи, Боже, з раю нашому короваю….»
 Весільний обряд – один із дуже важливих етапів людського життя. Українське весілля, перш за все давнє, зіткане і наповнене своєособливими національними моментами, що не лише відрізняє нас, українців, серед світової людської спільноти, але й фіксує та виявляє нашу неповторність. Сучасні глобалізаційні процеси впливають і на весільні традиції, що поступово втрачають народну ідентичність. Моє зацікавлення «весільною» темою мого краю виникло в процесі етнографічних досліджень, здійснюваних мною з 2003 року....
Вже пізніше з’явилися думки зафіксувати традицій весільний обряд кожного села Полтавщини, що виявилося надзвичайно інформаційно-об’ємним завданням. Вже побачили світ мої статті: «Глиняний перепієць, що «відбув» п’ять весіль», «…Як було в селі весілля, все цвіло» (2007 р.); «Глиняний «перепієць» у весільному обряді українців», «Глиняний посуд у весільній обрядовості Полтавщини», «Весільний обряд села Велика Павлівка» (у співавторстві з Ганною Ярехою) (2008 р.); «Весільний обряд у с. Великі Будища», «Сучасні трансформації весільного обряду у селі Велика Павлівка, що на Полтавщині», «Весільний обряд села Тарасівка (1959–1960-х років, Полтавщина, Україна)»  (2009 р.)»; «Функції глиняного посуду у весільному обряді (на матеріалах Полтавщини)», «Глиняна макітра в побуті жителів села Опішного на Полтавщині (остання третина ХХ – початок ХХІ ст.)» (2010 р.)…..
Нині намагаюся по можливості збирати і записувати все, що вдається записати. Надзвичайно цікаво прослідкувати спільності, але водночас і відмінності весільних традицій сусідніх сіл, де почерговість, згідно весільного «сценарію», ніби та сама, але є й своє. Це особливо помітно по масиву весільних пісень-заспівів, які, виявляється (!), ще досі пам’ятають!!!. Це звертання до весільної матері, пісні-звертання-шанування печі, вермена, зятя, Молодого, переспіви бояр і дружок, звертання до сватів, свекрухи…. Вже на самому цьому матеріалі можна говорити і про походження населення того чи іншого району і про традиційні промисли-ремесла (адже окрім гончарів, весілля «обслуговували» колись і майстрині з виготовлення одягу, взуття, прикрас, та того ж самого обрядового весільного печива) і … Проаналізувавши вже наявні матеріали, мною було обрано напрямок дослідження, що здійснюється через призму використання глиняного посуду у весільному обряді, а це абсолютно новий і досі невивчений аспект!
Запрошую усіх до співпраці.

15.07.2010 р.

Немає коментарів:

Дописати коментар