понеділок, 28 лютого 2011 р.

А Ви відсвяткували Колодія-Масляну?/ And you celebrated collodions-oil?

"Варенички у сметані, страва не звичайна!!"

В цьому році ми святкували Масляну (свято Колодія), проводжали Зиму, грали в кістки, в’язали колодку  в Котельві, що на Полтавщині. Ох і весело ж було!!! Вареники в цю пору по селам та містечкам України варили щодня. Наші прадіди вважали, що на Масляну  «і турки вареники їдять!». Вареники – обрядова страва давніх українців. Молодий місяць символізував собою жіноче начало, а вареник був його уособленням. Начинка вареників символізувала собою вагітну жінку, а відтак, продовження роду. Наприклад, вареники,  начинені пшоняною кашею, сприймались прадідами як символ майбутнього врожаю; начинка з грибів сприяла чоловічій силі, з риби – жіночій; вареники, начинені посічененими вареними курячими яйцями та зеленню, наділялися великою життєтворчою силою; вареники з маком уособлювали багатоманітність світів та зоряного світу; вареники з вишнями або дикими черешнями вважались чарівними... Особливе ж місце займали вареники з сиром, адже сир - це є продукт переробки молока, а молоко в уявленнях наших прадідів було символом примноження та достатку.







Вареники в цю пору по селам та містечкам України варили щодня. Наші прадіди вважали, що на Масляну  «і турки вареники їдять!», а про нас православних християн і мови не може бути! Якби не брутальне втручання ідеологічної машини КПРС на початку 70-х років минулого століття, то Масляна і до цього часу на Україні продовжувала б називатись «Колодієм», а український вареник з сиром не зазнав би «репресій», а відтак замість вареників, які як ми хочемо нагадати: «В цей час і турки їдять», ми б не їли російських млинців на Масляну.
В 1860 році в Російській імперії була видана книга видатного українського етнографа та громадського діяча  М.Маркевича «Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян».  В своїй книзі М.Маркевич сповіщає російським читачам про простонародну кухню, десерти і напої України. В ній наведено 90 рецептів різних страв, серед яких значна кількість, що виготовлялась із борошна. Це, зокрема, буханці з кав`яром, баба-шарпанина, бублики, вареники, варяниці, гилуни, галушки, галушки в квасі, гречаники, книші, коржі, кулики, коровай, лемішка, локшина, медовий шулик, паляниці, пундики, перепічка, плесканка, пасха, сластьони, стовпці, соломаха, тетеря, хоми, пампушки та інше.  Як бачите, панове, жодної згадки чи вказівки на млинці в даному чималому переліку страв із борошна немає. Але про російські млинці трохи згодом, а зараз про наші смачнючі українські вареники, які на Масляну «і турки їдять…»
Вареники – обрядова страва давніх українців, яка дійшла до нас, напевне, з часів «трипільської культури». Молодий місяць символізував собою жіноче начало, а вареник був його уособленням.  З появою на небі молодого місяця наші прадіди конче мусили помолитись, аби щастило цілий місяць. Аби місяць сприяв добробуту людей, йому робили дарунок у вигляді вареників. Начинка вареників символізувала собою вагітну жінку, а відтак, продовження роду. Наприклад, вареники,  начинені пшоняною кашею, сприймались прадідами як символ майбутнього врожаю; начинка з грибів сприяла чоловічій силі, з риби – жіночій; вареники, начинені посічененими вареними курячими яйцями та зеленню, наділялися великою життєтворчою силою; вареники з маком уособлювали багатоманітність світів та зоряного світу; вареники з вишнями або дикими черешнями вважались чарівними... Особливе ж місце займали вареники з сиром, адже сир - це є продукт переробки молока, а молоко в уявленнях наших прадідів було символом примноження та достатку.
У народних казках та замовляннях «Молочна ріка з кисільними берегами» уособлює собою земний рай. Тож побажання «Щоб ти жив, як вареник у сметані» було побажанням доброї хатньої магії, з тим, аби в тебе, в твоїй родині і в твоєму краю все було в цілковитій гармонії і достатку.
Саме тому, головною стравою на Масляну, тобто Колодій,  на Україні  споконвіку  і був вареник, а тиждень коли їли вареники з сиром, називався «бабським», бо вареник з сиром символізував собою вагітну жінку, продовжувачку великого роду.
Тож не дивно, що наші прадіди кепкували, що на Масляну «і турки вареники їдять…». Малось на увазі буквально наступне: «Хіба хтось собі ворог? Хоча б і ті ж турки – самі собі не вороги. Хто ж собі зичить поганого? На думку наших прадідів, і турки були б не проти того, аби у них були великі та багаті родини, що живуть у повному достатку, принаймні так, як український вареник із сиром у сметані…». Отака козацька магія…
Тепер щодо російського млинця, який разом із росіянами прибув до нас на козацьку Вкраїну ще зовсім недавно. Згадаймо, що М. Маркевич ще 160 років тому нічого не вказує про таку страву. Воно й не дивно, бо українці народ працьовитий. Бо ж щоб гарно поїсти, треба добре попрацювати. Уявіть собі приблизну технологію приготування вареника: потрібно обов`язково добре вимісити тісто, приготувати сир, начинити ним тісто, зліпити гарненько, а вже потім зварити, обмастити сметаною і їсти… Для цього потрібно чимало часу, вміння і старання, отже вареники - страва не для лінивих. Тепер згадайте, як слід готувати найпростіші російські млинці: береш склянку борошна та склянку теплої води, розбовтуєш це, і за якусь хвилину тобі на гарячій сковорідці російський млинець – дешево і сердито. Отаке… Проте така,  зроблена нашвидкоруч примітивна "простацька" страва, є не лише обрядовою, але й "культовою" для росіян. Основна символіка млинців у прадідів сучасних росіян була пов`язана з уявленням про смерть і потойбічний світ, адже у росіян млинці присвячувались померлим. На поминках росіяни символічно годували ними душі предків, навіть клали у домовини з покійниками. Дуже шанували росіяни «странніков», старців, мандрівників, прочан, котрі цілими ватагами мандрували російськими шляхами. Вони вважались посередниками між дійсним і потойбічним світами, тобто як особи, що прийшли «зовні» – з іншого світу. Їх намагались запросити на поминки і в першу чергу роздавали цю ритуальну недорогу їжу. Оскільки зона вегетативного дозрівання «сильних» пшениць ще 150 років тому назад проходила по межі Чернігівської області, то пшеницю з великою кількістю клейковини, з якої можна було б, приміром, спекти пироги чи паляниці, або ж здобні бублики, на територію Росії завозили як експортний продукт, тому коштувала вона надзвичайно дорого, і не кожен міг це собі дозволити. Виходячи з цього, на території Російського нечорнозем`я, ритуальну страву - млинці - пекли в основному з гречаного борошна. Ці  ритуальні млинці призначались також судженому, першому хто зустрінеться на дорозі, пастухові, опудалу Масляниці, Морозу. Особливе значення для росіян в обрядах мали гарячий перший млинець, як і млинець, що спечений останнім. У ворожіннях росіянки застосовували солоний млинець. Незважаючи на те, що млинець був обрядовою стравою на поминках, сучасні російські етнографи чомусь продовжують наполягати, що млинці є символом сонця, а їх виготовлення і колективне поїдання на Масницю означало, буцімто, перемогу дня над темрявою…Давній обряд «Колодки» або ж «Колодія» відзначали напередодні Великого посту, в останній тиждень м’ясниці, в народі його ще називали «сиропусним». На відміну від України, на території Росії це свято називалось «Масляна». В областях між Петербургом і Північним Уралом, головною стравою були «блины» (млинці). У нас же, на козацькій Україні, головною стравою на Масляну є вареники з сиром та сметаною. Цей тиждень був останнім терміном коли ще можна було справляти весілля…Отже тих парубків, які не встигли оженитися, чекала «жорстока жіноча кара» - «Колодій».
На Наддніпрянській Україні «Колодій» неспроста  називали «бабським святом». Адже дійсно, свято «Колодія» було, на правду жіноче, тож ніхто з чоловіків чи парубків протягом тижня не брався жінкам ні в чому перечити, а з покірністю вола брав жваву участь у всіх їх іграх та жартах. На думку більшості дослідників української старовини, «Колодій» занурений своїми коріннями у дохристиянські часи, аж до матріархату, у святкуваннях «Колодія» простежуються елементи глибинних вірувань давніх українців, головними дієвими особами в яких були наші панянки, цебто прекрасні українські жінки. Вареник є обрядова страва, пов`язана з культом місяця, а саме з плодючістю та продовженням роду. З місяцем, який символізував собою вареник, пов`язувались води, які відходили в жінки, коли вона народжувала, місячні жіночі цикли, та й саме жіноче лоно, на думку наших прадідів нагадує форму молодого місяця.
«Любителі» відзначати Масляну московським робом мають знати, що термін «колодій» увійшов до середньовічних українських писемних джерел більш ніж 400 з лишком років тому, а саме в добу розквіту козаччини…
Україна дуже барвиста і колоритна, тож строкатість наших демократичних уявлень проявилась і в особливостях святкування «Колодія». В основній масі областей України цей обряд тривав протягом тижня. Кожен день святкування Колодія мав свої «іменні наклички». В понеділок «колодка народилася», у вівторок «хрестилася», середа - «похрестини», в четвер – «помирала», в п’ятницю її «хоронили», а в суботу «оплакували». В неділю, останній день Масляної, молодь «волочить колодку»! Заздалегідь домовившись збиралися в шинку – «щоб поколодкувати», після цього, замовивши горілки, виголошували здравиці (тости) і вітали один одного. Все це носило жартівливий характер. Покараним дорослим чоловікам та жінкам за те, що не одружили у цьому році своїх дітей, прив’язували колодку до лівої ноги, а дівчатам та хлопцям на ліву руку або до пояса й не дозволялось її знімати доти, доки той не відкупиться, тобто не поставить в шинку могорич. Жіноцтво робило складчину  із принесеного сиру, вареників, масла, яєць і горілки. Кожному чоловіку чи парубку, хто на ту пору заходив до шинка, молодиці чіпляли колодку, заздалегідь заготовлену напередодні, за що він мав відкупитися поставивши могорич медовухою чи горілкою. Співи, музики, танці тяглися аж до «третіх півнів». Почастувавшись гурт співав: «Чому мені горілочки не пити, коли в мене хорошії діти…».
http://mamajeva-sloboda.ua/maillist.php

1 коментар:

  1. Hey! I know this is kind of off-topic but I had to ask. Does building a well-established blog such as yours
    require a massive amount work? I am brand new to blogging however I do write in my journal on a daily basis.
    I'd like to start a blog so I can share my own experience and feelings online. Please let me know if you have any kind of ideas or tips for brand new aspiring bloggers. Appreciate it!

    Here is my weblog; get targeted twitter followers

    ВідповістиВидалити