Олена
Щербань,
уповноважений Представник
Спілки сприяння розвитку
сільського зеленого туризму України
у Полтавській області
фундатор та директор ЕкоАгросадиби
салон-студія «Лялина Світлиця»
(Опішня, Полтавщина),
провідний популяризатор
української традиційної культури українців Полтавщини, Харківщини та Сумщини,
к.і.н.
066 18
45 061
Наша ЕТНОстратегія
розвитку сільського зеленого туризму у Полтавщині
Власник особистого
селянського господарства – тобто садиби в селі, де він разом із своєю родиною
надає послуги гостинності, для повного задоволення запитів туристів
може організувати:
активний
туризм
(збудувати на своїй території спортивний майданчик, підйомник, розробити
маршрути для велотуристів, кінні прогулянки);
екотуризм
(відпочинок в екологічно чистій місцевості, вживання органічних продуктів);
мисливсько-рибальський
туризм;
культурно-історичний туризм (екскурсії, розповіді про історію
краю, національні обряди, побут);
а також фестивальний туризм, що
передбачає проведення культурно-мистецьких
масових заходів на базі своєї садиби
з метою популяризації МІСЦЕВИХ традицій харчування, промислів та ремесел,
фольклору, обрядів.
В умовах сьогодення особливо
актуальними видаються пропаганда та реклама своїх, регіональних особливостей традиційної
культури.
Оскільки моя ЕкоАгросадиба салон-студія «Лялина
Світлиця», що в Опішні, окрім послуг гостинності, виконує функцію першого в
Україні живого (всі експонати знаходять у відкритому доступі) музею
ляльки-мотанки та українських старожитностей. Враховуючи також сферу моїх
професійних наукових зацікавлень (українська традиційна культура та побут), ми разом
із партнером і колегою Олександром Куденцем (власник садиби «Старий Хутір») обрали
пріоритетним ЕТНОнапрямок розвитку
опішнянського сільського зеленого туризму. Тому вся наша діяльність спрямована
на:
дослідження
та виявлення (ми
проводимо АвтоВелоКонеПіші польові етнографічні експедиції),
вивчення (беремо
участь у наукових конференціях, готуємо радіо та телепередачі, співпрацюємо з
науковими установами Полтави, Харкова, Сум, Києва),
реанімацію
та відродження (реставруємо та відновлюємо старі зразки ткацтва, вишивки,
деревообробництва, гончарства, ковальства, технологію та рецептуру приготування
народних страв та напоїв),
а також широку
популяризацію українських традицій та обрядів, зокрема полтавських (організовуємо
календарні свята (Івана Купала, Різдво, Новий Рік, вечорниці, дівочі посиденьки),
обрядові – ЕТНОвесілля, пострижини). Проводимо широкий спектр майстер-класів на
ЕТНОоснові, по-місцевому, значить: тканинна лялька-мотанка, мотузяний коник,
різдвяний дідух, різдвяні пряники, прикраси на весільний коровай, ліплення з
глини, гончарювання на гончарному крузі, писанкарство, лозоплетіння, вишивка,
плануємо запустити проект «народне ткацтво», а також маємо авторські
екскурсійні програми, розроблені і марковані веломаршрути.
Останні два роки в серпні, на базі наших садиб
ми проводимо Етно гастрономічний Фест-Квест «Борщик у глиняному горщику». Основною метою якого є: вивчення традицій, правил та технології
приготування, рецептури, регіональних особливостей борщотворення, популяризація
і реанімація культурних традицій Полтавського регіону. Наші Фестивалі
популяризують насамперед ПОЛТАВЩИНУ як осередок народної гастрономії та
органічної їжі і мають на меті зробити полтавський край осердям гастрономічного
туризму та повернути традицію спільного гуляння – толоки. Візитівкою української
народної кухні без перебільшення можна назвати червоний, затовчений сальцем
пахучий БОРЩ. А якщо пригадати борщик бабусин – щойно з печі, з глиняного
горщика… Правдиво відтворити атмосферу минулих епох можна в сільських зелених
садибах етнічної стилістики. Отож ми й використовуємо наявну базу.
Є дуже важлива родзинка чи то «фішка» наших
Фестивалів – ми маємо ІДЕЮ, яку неухильно впроваджуємо і впроваджуватимемо
впродовж наступних подібних заходів. Окрім того, що під час заходу готуються
смачні і надзвичайно поживні, унікальні своєю рецептурою БОРЩІ, які готували
бабусі наших бабусь, для яких використовують лише органічні, місцевого
виробництва, продукти. А також пропонуються на вибір туристу такі прості, на
перший погляд, популярні в давнину страви як БОРЩ, КАША КАЧАНА, ГАЛУШКИ,
ВАРЕНИКИ, ГРЕЧАНИКИ, ШУЛИКИ, але які приховують в собі ТРАДИЦІЮ та КУЛЬТУРУ
предків наших. Лунає народна пісня у виконанні місцевих фольклорних ансамблів
народної пісні «Криниченька» (Опішня), «Надвечір’я» (Велика Павлівка),
«Берегиня» (Бобрівник), «Покрівщанські молодички» (Покрівськ), «Калина»
(Проценки), «Калина» (Тарасівка).
Організовуються майстер-класи, міні ярмарок з місцевих майстрів,
проводяться обряди (зокрема в 2015 році проводили обряд «розчісування Спасової
бороди»). Основною ІДЕЄЮ залишається привернення уваги до необхідності розвитку
сільського зеленого туризму в нашому регіоні на науковій ЕТНОоснові.
В цьому році ми здобули вже другий досвід
проведення Етномасового заходу в Опішні. Другий
всеукраїнський гастрономічний народний фестиваль-квест
«Борщик у глиняному горщику» 2015 відбувся 15 серпня 2015 року
на базі ЕтноАгроСадиби салон-студія «Лялина Світлиця». Захід відбувся за сприяння Громадської організації
Всеукраїнська Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні та ГО
«Туристичне СЕЛО Полтавщини». Особливістю цьогорічного фесту-квесту стало
те, що в рамках заходу ми провели круглий стіл «Сільський зелений туризм як
фактор розвитку СЕЛА» з участю уповноважених Представників усіх областей
України. Принагідно ДЯКУЮ усім, хто знайшов можливість приїхати і підтримати
мене. Зранку, о 10 ºº відбулося урочисте відкриття Другого всеукраїнського
гастрономічного НАРОДНОГО фестивалю-квесту «Борщик у глиняному горщику» 2015.
Потім презентація хлібної закваски від Любові Григорівни Мовчан (Котельва,
Полтавщина), члена клубу органічне землеробство, майстрині із виготовлення
бездріжджового ХЛІБА. О 12 ºº – майстер-клас від призера конкурсу «Волонтер року 2013» у номінації «Мистецтво
та культура» Вчителя Віри Андріївни Аннусової (Царичанка, Дніпропетровська
область) із організації
особливого святково-обрядового дійства «СПАСОВА БОРОДА». Туристи були в захваті
від цього обряду: вчилися її скрутити, завити-прикрасити, кожен бажаючий взяв участь у обряді
«розчісування» та «відмивання» Спасової бороди від меду. Гуртом обрали дівоньку-маківоньку, молодицю-жартівницю,
ласували шуликами по-опішнянськи, співали
пісень про криницю, мак, городину та провели обрядові дії з маком, квітами та
водою. З 13ººдо 15 ºº тривала презентація борщів учасницями та
відбувалася дегустація БОРЩІВ. О 16 ºº відбулися
УРОЧИСТОСТІ: оголошення переможців, вручення призів, підведення підсумків
Фестивалю-Квесту.
Впродовж всього свята відбувалися майстер-класи
(виготовлення тканинної ляльки-мотанка, мотузяних коників, ліплення з глини,
гончарювання), кухарські конкурси; а також надана можливість дегустації 6
різновидів!!!! конкурсних борщів
приготованих у глиняних горщиках за стародавніми рецептурою і технологією у
печі; участь у майстер-класах по приготуванні борщу; можливість спілкування з
надзвичайно цікавими інформаторками стосовно традиційно-побутової культури
українців; можливість почути та побачити цікаві моменти стосовно традиційної
культури харчування українців; доступна рецептура автентичних борщів; «фото-полювання»
по фестивалю.
Під час Фесту-Квесту гості мали унікальну
нагоду поласувати БОРЩАМИ, приготованими на кабиці, та іншими традиційними для
Полтавщини стравами і напоями, як от:
Борщик з карасиками
Борщик з галушечками
Борщик із грушками
Вареники з капусткою до сметани
Вареники з картопелькою до сметани
Галушечки полтавські
Каша качана
Вергуни
Гречаники
Шулики з маком та медом
Сирівець
Узвар
На території фестивалю працювала координаційна
група волонтерів з компанії «СлоуФуд» яка інформувала і допомагала гостям
фестивалю-квесту. А також працювала група волонтерів яка відповідала за безпеку
та порядок гостей.
В неділю, 16 серпня в Диканці відбувся –
КРУГЛИЙ СТІЛ «Сільський зелений туризм як фактор розвитку СЕЛА» з участю
уповноважених Представників усіх областей України під егідою Міністерства аграрної
політики та продовольства України; ВГО «Спілка сприяння розвитку сільського
зеленого туризму в Україні»; ЕкоАгроСадибки салону-студія «Лялина Світлиця»).
Підсумовуючи, зазначу, що організовувати
подібні заходи надзвичайно складно фінансово і енергетично. Але, окрім
насамперед морального задоволення, поки що невеликого фінансового, від
проведення таких заходів ми отримуємо три найбільших, на мої думку, вигоди:
популяризація власної садиби і діяльності;
знайомство з новими партнерами і потенційними
спонсорами;
а головне – це неабиякий стимул підремонтувати,
підрихтувати, а значить причепурити свою садибку.
Подібна дефіляда відбулася тогоріч в суботу 16
серпня (на базі двох садиб – «Лялина Світлиця» та «Старий Хутір»), цьогоріч 15
серпня на базі лише «Лялиної Світлиці», оскільки «Старий Хутір» відновлював
ресурси після минулого року. Захід, безумовно, має право на життя і заслуговує
на рівень міжнародного. Тож наступного року тримаємо носи і носики за вітром, і
як тільки чуємо запахи полтавської народної кухні зі сторони гончарської
столиці України, вирушаємо на дегустацію традиційних полтавських страв 13
серпня 2015 року в Лялину Світлицю.
З липня 2014 року я призначена Уповноваженим
Представником Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні,
яка діє вже 18 років, має чималий досвід роботи і напрацювання. Нині ГО «Спілка
сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні» (скорочене - Спілка
СЗТ України) ставить за мету використати досвід країн ЄС для нормативно-правового врегулювання діяльності
в цій сфері власників сільських домогосподарств, формування ринку сільського
туризму шляхом подальшого впровадження систем якості «Українська гостинна
садиба», екомаркування «Зелена садиба», створення
інформаційно-дорадчих та агротуристичних осередків на базі об’єктів сільського
зеленого туризму тощо, що стане підґрунтям для формування
державно-приватної політики у сфері сільського зеленого туризму. Ці та інші
питання передбачені Планом заходів про імплементацію Угоди про асоціацію між
Україною та Європейським Союзом (розпорядження КМУ №847-р від 17.09.2014р.,
стаття 403, Планом КМУ щодо імплементації Угоди п.360).
У зв’язку з цим, а також з метою інформування зацікавлених осіб про стан
розвитку сільського зеленого туризму в
Полтавщині та можливостями щодо впровадження такого виду діяльності в
Полтавській області;
наданню рекомендацій по започаткуванню та ефективному
веденню діяльності в галузі сільського зеленого туризму для господарів –
власників садиб;
детальному описанню та ознайомленню з юридичною
процедурою реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності в галузі сзт на
виконання.
для вирішення питань сільського розвитку та
сільського зеленого туризму Полтавщини уповноваженим представником Спілки СЗТ
України у Полтавській області Щербань Оленою Василівною, тел. 066 18 45 061,
e-mail: shcherbanjov@ukr.net вперше в Полтавські області зініційовано і
організовано відкриття Першого обласного
інформаційно-консультативного центру з питань розвитку сільського зеленого
туризму «ЕтноТрадиції
гостинності Полтавщини» на
базі ЕкоАгроСадиби «Лялина Світлиця» (вул. Партизанська, 19, Опішня, Полтавська
область). Керівник – Олена Щербань. Відкриття відбудеться 21 листопада 2015 р.
Насамкінець
маю пропозицію:
1. Провести маркетинг сільських зелених садиб у
Полтавській області. Для цього потрібно спільно з ОДА організувати
конкурс з відбору 10 кращих садиб шляхом категоризації – присвоєння відповідної
категорії у відповідності певним вимогам, що ймовірно розширило б коло
власників садиб сільських зелених.
Є 2 варіанти:
1) організувати конкурс на рівні області та залучити
нових власників садиб
2) визначити серед небагатьох категоризованих садиб
області кращі.
2 жовтня 2015 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар