середу, 7 жовтня 2015 р.

Олена Щербань,
уповноважений Представник
Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму України
у Полтавській області
фундатор та директор ЕкоАгросадиби салон-студія «Лялина Світлиця»
(Опішня, Полтавщина),
провідний популяризатор української традиційної культури українців Полтавщини, Харківщини та Сумщини,
к.і.н.
066 18 45 061
  Наша ЕТНОстратегія розвитку сільського зеленого туризму у Полтавщині
 Власник особистого селянського господарства – тобто садиби в селі, де він разом із своєю родиною надає послуги гостинності, для повного задоволення запитів туристів може організувати:
активний туризм (збудувати на своїй території спортивний майданчик, підйомник, розробити маршрути для велотуристів, кінні прогулянки);
екотуризм (відпочинок в екологічно чистій місцевості, вживання органічних продуктів);
мисливсько-рибальський туризм;
культурно-історичний туризм (екскурсії, розповіді про історію краю, національні обряди, побут);
а також фестивальний туризм, що передбачає проведення культурно-мистецьких масових заходів на базі своєї садиби з метою популяризації МІСЦЕВИХ традицій харчування, промислів та ремесел, фольклору, обрядів.
В умовах сьогодення особливо актуальними видаються пропаганда та реклама своїх, регіональних особливостей традиційної культури. Оскільки моя ЕкоАгросадиба салон-студія «Лялина Світлиця», що в Опішні, окрім послуг гостинності, виконує функцію першого в Україні живого (всі експонати знаходять у відкритому доступі) музею ляльки-мотанки та українських старожитностей. Враховуючи також сферу моїх професійних наукових зацікавлень (українська традиційна культура та побут), ми разом із партнером і колегою Олександром Куденцем (власник садиби «Старий Хутір») обрали пріоритетним ЕТНОнапрямок розвитку опішнянського сільського зеленого туризму. Тому вся наша діяльність спрямована на:
дослідження та виявлення (ми проводимо АвтоВелоКонеПіші польові етнографічні експедиції),
вивчення (беремо участь у наукових конференціях, готуємо радіо та телепередачі, співпрацюємо з науковими установами Полтави, Харкова, Сум, Києва),
реанімацію та відродження (реставруємо та відновлюємо старі зразки ткацтва, вишивки, деревообробництва, гончарства, ковальства, технологію та рецептуру приготування народних страв та напоїв),
а також широку популяризацію українських традицій та обрядів, зокрема полтавських (організовуємо календарні свята (Івана Купала, Різдво, Новий Рік, вечорниці, дівочі посиденьки), обрядові – ЕТНОвесілля, пострижини). Проводимо широкий спектр майстер-класів на ЕТНОоснові, по-місцевому, значить: тканинна лялька-мотанка, мотузяний коник, різдвяний дідух, різдвяні пряники, прикраси на весільний коровай, ліплення з глини, гончарювання на гончарному крузі, писанкарство, лозоплетіння, вишивка, плануємо запустити проект «народне ткацтво», а також маємо авторські екскурсійні програми, розроблені і марковані веломаршрути.

Останні два роки в серпні, на базі наших садиб ми проводимо Етно гастрономічний Фест-Квест «Борщик у глиняному горщику». Основною метою якого є: вивчення традицій, правил та технології приготування, рецептури, регіональних особливостей борщотворення, популяризація і реанімація культурних традицій Полтавського регіону. Наші Фестивалі популяризують насамперед ПОЛТАВЩИНУ як осередок народної гастрономії та органічної їжі і мають на меті зробити полтавський край осердям гастрономічного туризму та повернути традицію спільного гуляння – толоки. Візитівкою української народної кухні без перебільшення можна назвати червоний, затовчений сальцем пахучий БОРЩ. А якщо пригадати борщик бабусин – щойно з печі, з глиняного горщика… Правдиво відтворити атмосферу минулих епох можна в сільських зелених садибах етнічної стилістики. Отож ми й використовуємо наявну базу.
Є дуже важлива родзинка чи то «фішка» наших Фестивалів – ми маємо ІДЕЮ, яку неухильно впроваджуємо і впроваджуватимемо впродовж наступних подібних заходів. Окрім того, що під час заходу готуються смачні і надзвичайно поживні, унікальні своєю рецептурою БОРЩІ, які готували бабусі наших бабусь, для яких використовують лише органічні, місцевого виробництва, продукти. А також пропонуються на вибір туристу такі прості, на перший погляд, популярні в давнину страви як БОРЩ, КАША КАЧАНА, ГАЛУШКИ, ВАРЕНИКИ, ГРЕЧАНИКИ, ШУЛИКИ, але які приховують в собі ТРАДИЦІЮ та КУЛЬТУРУ предків наших. Лунає народна пісня у виконанні місцевих фольклорних ансамблів народної пісні «Криниченька» (Опішня), «Надвечір’я» (Велика Павлівка), «Берегиня» (Бобрівник), «Покрівщанські молодички» (Покрівськ), «Калина» (Проценки), «Калина» (Тарасівка).
Організовуються майстер-класи, міні ярмарок з місцевих майстрів, проводяться обряди (зокрема в 2015 році проводили обряд «розчісування Спасової бороди»). Основною ІДЕЄЮ залишається привернення уваги до необхідності розвитку сільського зеленого туризму в нашому регіоні на науковій ЕТНОоснові.
В цьому році ми здобули вже другий досвід проведення Етномасового заходу в Опішні. Другий всеукраїнський гастрономічний народний фестиваль-квест «Борщик у глиняному горщику» 2015 відбувся 15 серпня 2015 року на базі ЕтноАгроСадиби салон-студія «Лялина Світлиця». Захід відбувся за сприяння Громадської організації Всеукраїнська Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні та ГО «Туристичне СЕЛО Полтавщини». Особливістю цьогорічного фесту-квесту стало те, що в рамках заходу ми провели круглий стіл «Сільський зелений туризм як фактор розвитку СЕЛА» з участю уповноважених Представників усіх областей України. Принагідно ДЯКУЮ усім, хто знайшов можливість приїхати і підтримати мене. Зранку, о 10 ºº відбулося урочисте відкриття Другого всеукраїнського гастрономічного НАРОДНОГО фестивалю-квесту «Борщик у глиняному горщику» 2015. Потім презентація хлібної закваски від Любові Григорівни Мовчан (Котельва, Полтавщина), члена клубу органічне землеробство, майстрині із виготовлення бездріжджового ХЛІБА. О 12 ºº – майстер-клас від призера конкурсу «Волонтер року 2013» у номінації «Мистецтво та культура» Вчителя Віри Андріївни Аннусової (Царичанка, Дніпропетровська область) із організації особливого святково-обрядового дійства «СПАСОВА БОРОДА». Туристи були в захваті від цього обряду: вчилися її скрутити, завити-прикрасити,  кожен бажаючий взяв участь у обряді «розчісування» та «відмивання» Спасової бороди від меду. Гуртом обрали дівоньку-маківоньку, молодицю-жартівницю, ласували шуликами по-опішнянськи, співали пісень про криницю, мак, городину та провели обрядові дії з маком, квітами та водою. З 13ººдо 15 ºº тривала презентація борщів учасницями та відбувалася дегустація БОРЩІВ. О 16 ºº відбулися УРОЧИСТОСТІ: оголошення переможців, вручення призів, підведення підсумків Фестивалю-Квесту.
Впродовж всього свята відбувалися майстер-класи (виготовлення тканинної ляльки-мотанка, мотузяних коників, ліплення з глини, гончарювання), кухарські конкурси; а також надана можливість дегустації 6 різновидів!!!!  конкурсних борщів приготованих у глиняних горщиках за стародавніми рецептурою і технологією у печі; участь у майстер-класах по приготуванні борщу; можливість спілкування з надзвичайно цікавими інформаторками стосовно традиційно-побутової культури українців; можливість почути та побачити цікаві моменти стосовно традиційної культури харчування українців; доступна рецептура автентичних борщів; «фото-полювання» по фестивалю.
Під час Фесту-Квесту гості мали унікальну нагоду поласувати БОРЩАМИ, приготованими на кабиці, та іншими традиційними для Полтавщини стравами і напоями, як от:
Борщик з карасиками
Борщик з галушечками
Борщик із грушками
Вареники з капусткою до сметани
Вареники з картопелькою до сметани
Галушечки полтавські
Каша качана
Вергуни
Гречаники
Шулики з маком та медом
Сирівець
Узвар
На території фестивалю працювала координаційна група волонтерів з компанії «СлоуФуд» яка інформувала і допомагала гостям фестивалю-квесту. А також працювала група волонтерів яка відповідала за безпеку та порядок гостей. 
В неділю, 16 серпня в Диканці відбувся – КРУГЛИЙ СТІЛ «Сільський зелений туризм як фактор розвитку СЕЛА» з участю уповноважених Представників усіх областей України під егідою Міністерства аграрної політики та продовольства України; ВГО «Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні»; ЕкоАгроСадибки салону-студія «Лялина Світлиця»).
Підсумовуючи, зазначу, що організовувати подібні заходи надзвичайно складно фінансово і енергетично. Але, окрім насамперед морального задоволення, поки що невеликого фінансового, від проведення таких заходів ми отримуємо три найбільших, на мої думку, вигоди:
популяризація власної садиби і діяльності;
знайомство з новими партнерами і потенційними спонсорами;
а головне – це неабиякий стимул підремонтувати, підрихтувати, а значить причепурити свою садибку.
Подібна дефіляда відбулася тогоріч в суботу 16 серпня (на базі двох садиб – «Лялина Світлиця» та «Старий Хутір»), цьогоріч 15 серпня на базі лише «Лялиної Світлиці», оскільки «Старий Хутір» відновлював ресурси після минулого року. Захід, безумовно, має право на життя і заслуговує на рівень міжнародного. Тож наступного року тримаємо носи і носики за вітром, і як тільки чуємо запахи полтавської народної кухні зі сторони гончарської столиці України, вирушаємо на дегустацію традиційних полтавських страв 13 серпня 2015 року в Лялину Світлицю.
З липня 2014 року я призначена Уповноваженим Представником Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні, яка діє вже 18 років, має чималий досвід роботи і напрацювання. Нині ГО «Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні» (скорочене - Спілка СЗТ України) ставить за мету використати досвід країн ЄС для нормативно-правового врегулювання діяльності в цій сфері власників сільських домогосподарств, формування ринку сільського туризму шляхом подальшого впровадження систем якості «Українська гостинна садиба», екомаркування «Зелена садиба», створення інформаційно-дорадчих та агротуристичних осередків на базі об’єктів сільського зеленого туризму тощо, що стане підґрунтям для формування державно-приватної політики у сфері сільського зеленого туризму. Ці та інші питання передбачені Планом заходів про імплементацію Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (розпорядження КМУ №847-р від 17.09.2014р., стаття 403, Планом КМУ щодо імплементації Угоди п.360).
У зв’язку з цим, а також з метою інформування зацікавлених осіб про стан розвитку  сільського зеленого туризму в Полтавщині та можливостями щодо впровадження такого виду діяльності в Полтавській області;
наданню рекомендацій по започаткуванню та ефективному веденню діяльності в галузі сільського зеленого туризму для господарів – власників садиб;
детальному описанню та ознайомленню з юридичною процедурою реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності в галузі сзт на виконання.
для вирішення питань сільського розвитку та сільського зеленого туризму Полтавщини уповноваженим представником Спілки СЗТ України у Полтавській області Щербань Оленою Василівною, тел. 066 18 45 061, e-mail: shcherbanjov@ukr.net вперше в Полтавські області зініційовано і організовано відкриття Першого обласного інформаційно-консультативного центру з питань розвитку сільського зеленого туризму «ЕтноТрадиції гостинності Полтавщини» на базі ЕкоАгроСадиби «Лялина Світлиця» (вул. Партизанська, 19, Опішня, Полтавська область). Керівник – Олена Щербань. Відкриття відбудеться 21 листопада 2015 р.
Насамкінець маю пропозицію:
1. Провести маркетинг сільських зелених садиб у Полтавській області. Для цього потрібно спільно з ОДА організувати конкурс з відбору 10 кращих садиб шляхом категоризації – присвоєння відповідної категорії у відповідності певним вимогам, що ймовірно розширило б коло власників садиб сільських зелених.
Є 2 варіанти:
1) організувати конкурс на рівні області та залучити нових власників садиб
2) визначити серед небагатьох категоризованих садиб області кращі.



2 жовтня 2015 р.



Немає коментарів:

Дописати коментар