среда, 18 января 2017 г.

А що Третій празник - святе Водохреща

Водичко-йорданичко!
Вмиваєш луги-береги, коріння,
Різне каміння,
Умий і мене від гніву, ненависті
Й від усякого лиха 

Напередодні, 18 січня, як і перед Різдвом, утримувались від господарських робіт, постилися, готували кутю, узвар, смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії.
В деяких місцевостях на голодну кутю готували спеціальні коржики з медом – «підпалки». 
Сідали вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху – хлібину, "щоб хліб родився". Вранці (19 січня) у церквах святять воду. Вважається, що на Йордан вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх впродовж року, лікуючи тілесні й духовні хвороби. Здавна так велось на козацькій Вкраїні, що наші прадіди Запорозькі козаки на Ордань (Водохреща) розстрілювали з рушниць та гармат «нечисту силу», або кутю,котра чимдуж вискакувала з води саме в ту мить, коли священик занурював у воду хреста.
Попіл після Різдвяних Свят не можна зберігати — ні в хаті, ні в дворі, бо «буде пожежа»; ввечері ж на Водохреща його треба винести на річку і висипати на лід.
На Слобожанщині було повір'я, що в день Водохреща буває така хвилина, коли вода перетворюється на вино. Розповідають: один купець їхав з ярмарку і заїхав на річку коні напувати; але замість води він знайшов вино. Тоді купець напився, набрав з собою в посудину і поїхав. Не від'їхав він і однієї верстви, як захотілося йому знову напитися вина; але не довелось, бо в посудині була вже вода: вино знову перетворилось на воду.
На Полтавщині був колись звичай на Водохреща вчити коней і молодих волів. Молодими кіньми їздили доти, доки вони не вкривалися потом, а спітнілих кропили «йорданською» водою — «щоб здорові і слухняні були».
Якщо ввечері зустрінеться в лісі вовк, то треба казати: «Де ти, вовче, був тоді, як Ісуса Христа на Йордані хрестили?» Вовк злякається, втече і більше на очі не з'явиться.

Комментариев нет:

Отправить комментарий