пятница, 16 января 2015 г.

Веретена однієї прялі / Spindle of a spinning

Унікальні свідчення про прядильні знаряддя ХІІІ – початку ХХ століть 


Веретена розташовані в чохлі в певному порядку. З одного боку встромлені веретена менших розмірів, що були в роботі. З іншого – більших, без явних слідів спрацьованості. А також деталь самопрядки, заготовка для веретена. Приблизно по центру встромлено найменше і найбільше. Такий футляр дуже зручний для даного вмісту. Кожне з веретен можна було встромити і витягти, не порушивши розташування інших. З етнографічних матеріалів відомо, що мешканці Полтавщини (в тому числі, Опішні) в побуті користувалися різними за товщиною, сировиною і властивостями нитками і тканинами. Для прядіння тонших і делікатніших матеріалів (льону, тонкорунної вовни) використовувалися легші і менші веретена. Для інших – товщі. Найтовщі і найважчі використовувалися для прядіння конопляного «валу» [Щербань, 2007, с.192-193]. Очевидно, саме універсальний  набір веретен для виготовлення різних видів пряжі і було знайдено в Опішні. А от найменше веретено, найбільш ймовірно використовувалося для сукання «сирової» нитки. Яка була попередньо змазана шевською смолою. У спеціальному чохлі такий великий набір було легко і компактно зберігати. А особливо – переносити. Наприклад, на вечорниці, де молоді дівчата проводили дозвілля, працюючи, довгими зимовими вечорами. Насамкінець – кілька слів про датування набору. Відомо, що з кінця ХІХ століття, на території Дніпровського Лівобережжя тонку пряжу пряли здебільшого за допомогою більш продуктивних і легших у роботі самопрядок. До середини ХХ століття за допомогою веретен уже пряли здебільшого лише «вал». Тому наважуся датувати даний набір веретен часом, не пізнішим ніж перша чверть ХХ століття. 

Комментариев нет:

Отправить комментарий