понедельник, 19 января 2015 г.

Філософські ремінісценції давніх уявлень / Philosophical reminiscences of old ideas

Вогонь посвіту нехай не згасне 
Здавна в Україні по селах були в мода вечорниці, досвідки чи, по-нашому, посвітки. Восени та взимку, коли коротшали дні й негодило, молодь збиралася в одній хаті. В оселі під стелею висів посвіт. Це такий конусоподібний мішечок, званий кабицею, під яким, власне і горіла смільна скіпка. вогонь, біля яко гуртувалася молодь - посвітом звався. Інші регіональні назви - лучник. лішник, кабиця, коминок, посвітній дідок. світач, залізо, смілина....

Запалювали посвіт переважно на Семена - 14 вересня. Власне, з цим днем наші предки пов*язували новолітування.
Посвіт -цілком означений символ, непервність родовідних традицій, збереження історичної пам*яті наших предків, незамуленість традиційних джерел нашої духовності.
"Дівка гарненька полюбити комина раденька".
Ой прийшли ж ніченьки довгенькі,
Посвіти ж на, комину біленький,
Ми ж тебе квітами убрали,
Барвіночком-рутою оперезали...
Праця наша - дівка гарненька
Полюбити комина раденька.
Ми ж тебе будемо женити.
Горілочку-мед-пиво пити.
Світи ж, комину, ясненько,
Пробуджуй челядоньку раненько
Шити, прясти, ткати молодим,
А подарунки збирати старим...
Василь Скуратівський

Комментариев нет:

Отправить комментарий