понеділок, 24 лютого 2020 р.


Олена Щербань,
етнологиня, докторка історичних наук
(м. Харків)
0661845061
Актуальність популяризації української традиційної культури харчування в сучасних соціокультурних процесах

Актуальність популяризації української традиційної культури в сучасній Україні є незаперечною. Надвагомим постає активне студіювання, а також промоція одного із її найважливіших структурних компонентів – культури харчування – в динаміці перетворень, пов’язаних зі змінами суспільного та домашнього побуту, в умовах нівелювання національної ідентичності, стрімкої глобалізації, а також зростаючого зацікавлення фахівців суміжних наук. Насамперед перед етнологами, істориками, антропологами, культурологами, музеологами, нутриціологами постало завдання об’єднати зусилля і надати адаптовані до вимог сучасності інформативні кейси для їх використання під час лекційних курсів у навчальних закладах, музейних установах та інших закладах культури, і насамперед працівників туристичної галузі. Вважаю необхідним, аби саме традиційна культура харчування (у кожному регіоні зі своїми особливостями) якнайскоріше опинилася у фокусі уваги не лише рестораторів та шефів, які лише або беруть за основу, або якість її елементи чи й просто міксують, але компетентних державних органів та приватних структур. Оскільки маю власний практичний досвід у сфері популяризації полтавської культури харчування, є авторкою, ініціаторкою та організаторкою проведення етногастрономічного фестивалю «Борщик у глиняному горщику» на території власної етносадиби-музею «Лялина Світлиця» вже шостий рік поспіль, то можу стверджувати про ефективний спосіб популяризації локальної традиційної культури харчування саме цим шляхом. Зазначу, що в умовах так званого «фестивально буму», який спостерігаємо нині, фестивальний рух поки що є недієвою формою популяризації гастрономічної культурної спадщини і розвитку етнотуризму, недостатньо використовувані гастрономічні тренди як туристичні регіональні ресурси. Наголошу на одній із великих проблем сучасної української туристичної галузі – відсутність якісного фестивального туристичного продукту, який, на мою думку, має бути виключно локальним, рекламною платформою етнічних своєособливостей даного регіону та засвідчить багатюще етнокультурне різноманіття України. 31 жовтня 2019 р.


Немає коментарів:

Дописати коментар