четвер, 30 квітня 2015 р.

Українські імена та прізвища / Ukrainian names

МАГІЯ ІМЕНІ ТВОГО 
http://www.aratta-ukraine.com/sacred_ua.php?id=70
Багато народів світу вірили в магічну силу імені, його нерозривний зв’язок з людиною, яку воно називає. Вірили в це і давні слов’яни. Тому часто нарікали дітей назвами звірів — Вовк, Ведмідь, Зубр, вважаючи, що такі імена відлякуватимуть злих духів. Дитину могли назвати й негарним ім’ям (Некрас, Поганка, Нехорош, Мал, Крив), сподіваючись, що воно не сподобається нечистій силі і вона залишить дитину в спокої. Деякі давньослов'янські язичницькі вірування і забобони, пов'язані з вибором імені для дитини, збереглися до нового часу. Так, видатний сербський філолог Вук Караджич в укладеному ним «Сербському словнику...» 1818 р. під словом вук (вовк) написав: «Коли у якої-небудь жінки діти довго не живуть, тоді дитині дають ім'я Вук — вовк (щоб відьми не могли її звести з світу і тому й мені дали таке ім'я)».  Велике поширення в Давній Русі мали двоосновні слов'янські імена з другим компонентом -волод, -мир, -слав, -полк, -гост, -жир і под.: Всеволод, Володимир, Житомир, Боримир, Творимир, Брячислав, Мстислав, Ростислав, Ярослав, Ярополк, Святополк, Доброгост, Мутижир і т. п.  У кінці IX ст., коли Київська Русь прийняла християнство, на зміну давньоруським найменням прийшли християнські імена грецького, латинського і староєврейського походження, запозичені з Візантії разом з релігією. Але давньоруські імена ще тривалий час продовжували побутувати паралельно з новими християнськими іменами. Так, великий київський князь Володимир, який запровадив на Русі християнство, одержав при хрещенні ім'я Василій, а його син Ярослав Мудрий звався церковним ім'ям Юрій. Проте літописці іменують обох князів лише своїми, слов'янськими іменами. І не тільки в Х ст., а й пізніше, у XI і XII ст., особи князівського дому мали по два імені — при хрещенні дитина одержувала церковне ім'я, але одночасно вона нарікалась давньоруським, так званим «мирським», іменем. У староукраїнській мові поширеним було також усічення основи імені, скорочення його до початкового складу: Хведь, Клим, Юр замість Хведор, Климент, Юрій .

http://www.companion.ua/articles/content?id=296991

ЗАЙМАТИСЯ ВАРТО УЛЮБЛЕНОЮ СПРАВОЮ. ЖИВЕМО ЛИШ ОДИН РАЗ 
Пожалуйста, перестаньте заниматься тем, что вам ненавистно. Для этого в наше время нет никаких причин. Вы с таким же успехом можете терять деньги, будучи при этом абсолютно счастливыми.
* Посмотрите на себя в зеркало и задайтесь вопросом: чем я хочу заниматься каждый день до конца жизни? И сделайте это. Я гарантирую: вы сможете монетизировать то, что хотите делать.
* Действовать быстро — это важнее всего. Необходимо много трудиться, ведь речь идет о создании бизнеса, а не об организации вечеринки.
* То, что вы создадите и оставите после себя, важнее денег.
* Если вы хоть на секунду усомнитесь в своем личном бренде или продукте, который представляете, вам необходимо уйти. Немедленно

середу, 29 квітня 2015 р.

Зелена неділя / Green Sunday

Трійця, Клечальна чи Свята Неділя і сила "клечального зілля" 

В суботу, під цей день до схід сонця рвали любисток, і полин, а після обіду - чебрець і другу зелень для встилання нею хати. Святкову зелень, яка лежала в хаті три дні, зберігали як ліки: настій з полиню вживали від "сояшниць", чебрець нюхали ті, в кого зцпсувався нюх, інші трави використовувалри для миття хворої голови і для купання новонароджених дітей і породіль. До Тройці селяне прикрашали свої хати і господарські забудови та ворота "клечанням" - гілками з клену, осики - вони зберігатимуть двір і худобу від відьми. Коли клечальне листя почорніє в хаті впродовж трьох днів, підмічали, що хтось із господарів помре. Деякі з господинь, лягаючи спати під цю неділю не слали постелі. Прислухалися, якщо чули стукіт вночі під Трійцю, чи впаде ікона - теж на "причину". Зранку намагалися встати якнайраніше - щоб не дрімливим бути. Хто на Трійцю і взгалі у веліикі свята стоячи в церкві, не схиляє голови пді час великого виходу зі Святою Чашею - "урікливий буде". Ці святки звали Троїцькими, святкували їх три дні. Смітття. що назбиралося впрдовж цих днів виносили в садок і підсипали під плодові дерева - щоб черви їх не їли. В четвер на цьому тижні буває "русалчин великдень" - боялися ходити в ліс, щоб русалка не залоскотала. Не підсипають в цей період квочок - курчата будуть каліками. Весь тиждень не працюють вечорами - святі вечори. 

З народних традицій / From folk traditions

Дещо про Великий піст:
Четвертий тиждень Великого посту називали "середохресним" - в середу на цьому тижні сіяли мак, щоб не червивий був і печуть хлібні "хрести", один з яких засушували і берегли до посівної. 
П"ятий тиждень звали "похвальним" - найтепліший з усіх тижнів великого посту.
Шостий тиждень - "вербний" і найхолодніший. "Як прийде вербич, так кожух і свиту наліч" (надінь).
Сьомий тиждень - "страшна неділя" - строгий піст.
Коли пекли паски, смажили порося і фарбували яйця, існував звичай в Слобожанщині, як тількино паски посаджали в піч і "загнітять" їх свяченою вербою, господині ішли і сіяли розсаду - "щоб капуста була здорова, як паска". Паски в печі прикривали хусткою, яку зберігали і використовували для підкурювання від бешихи (рожі).

четвер, 23 квітня 2015 р.

Ті, ХТО цікавиться УКРАЇНОЮ / Those interested UKRAINE

Мої ДОРОГІ ДРУЗІ з Будапешту, 
Дякую Вам за те, що цікавитеся традиціями моєї України 



ФотоЗвіт секції Слобожанських читань 2015: 

"Етнографія, фольклористика, 
діалектологія і літературне краєзнавство"

середу, 22 квітня 2015 р.

http://kp.ua/life/497355-retsepty-paskhy-krasnaia-stoletniaia-polskaia-s-tuilpanamy-y-paskha-zamorskaia-s-khrenom-y-kopchenostiamy

В газеті "Комсомольская правда" з"явилася стаття....
трохи з помилками....  ПРОФЕСОРОМ ЕТНОЛОГІЇ мене ще не називали... трохи сумно, що журналісти роблять такі "смішні" помилки ...

Общество | Жизнь Мирослава БЗИКАДЗЕ, Олеся КУЧЕРЕНКО (7 апреля, 15:31) 4108 Рецепты пасхи: красная столетняя, польская с тюльпанами и пасха заморская с хреном и копченостями [фото] В разрезе такого кулича - разноцветный тюльпан. Фото: gotujmy.pl Удивляем близких необычной праздничной выпечкой. "Комсомолка" сделала подборку рецептов для тех, кто хочет сделать праздничный стол более нарядным и неординарным, не забывая при этом о народных традициях. Красные куличи размером с ведро В поисках забытых традиций и рецептов профессор этнологии из Опошни Елена Щербань объездила всю Полтавскую область, пол-Украины и несколько зарубежных стран. Больше всего любит беседовать с пожилыми бабушками в глухих украинских селах. Елена Щербань показывает, в каких макитрах прабабушки месили тесто. Фото: соцсети Особенно удивил Елену рецепт красного кулича огромного размера. Такую пасху готовила Одарка Трохименко,1895 года рождения, из села Пысаривщина Диканьского района на Полтавщине. - Берем 2 литра теплой сыворотки, добавляем 200 граммов свежих дрожжей и 2 стакана муки, смешиваем и ставим в теплое место на полчаса, - рассказывает Елена Щербань. - Потом нужно взбить 25 желтков с 2,5 кг сахара. Белки отложить - они пойдут на глазурь. Пока дрожжи бродят, делаем запару: пол-литровую банку муки запарить кипяченой водой (тоже пол-литра). Накрываем полотенцем, а когда остынет до теплого, смешиваем с дрожжами. И оставляем в теплом месте часа на два, чтобы тесто подошло. Через 2 часа добавляем в него желтки и сахар, вымешиваем и высыпаем еще килограмм муки, вновь вымешиваем.

вівторок, 21 квітня 2015 р.

Що співали слобожане на МАСЛЯНУ / What sang slobozhane oil

Ой за нашим садом 

Три місяці рядом
Ладом, ладом
Три місяці рядом
Три місяці ясних
Три молодца красних - 
Ладом, ладом
Три молодца красних
Первий місяць (ім"я парубка)
Другий (ім"я) і третій
Ладом, ладом
Ой за нашим садом,
Три зірочки рядом
Ладом, ладом
Три зірочки рядом 
Первая зірка (ім"я дівчини)
Друга і третя (ім"я дівчини)
ладом, ладом (імена дівчат)
Ой ладом, ладом
Три місяця

Косовиця

Пісні та приказки слобожанські стосовно 
КОСОВИЦІ хліба 
Косив батько, косив я, та викосив солов"я, здорового - як і я.
Коси-коси, а їсти не проси.
Наскочила коса на камінь.
Пішла ганжа жито жати, та забула серпа взяти.
Пройшла косовиця і жнивовиця. стала жінка красовиця.

Привітання зі святом Великодня / Congratulations on Easter

Із Воскресінням –
Світлим святом!
Усмішок й радості багато!
Хай Божа ласка Завітає
І щастям Вас благословляє!
Смакує паска на Здоров я,
І благодать іде З небес,
У день, наповнений любов ю,
Радійте, бо Христос Воскрес!

Приказки слобожанські / tales slobozhansykі

Хто з молоду не дурів, той на старість дойде.
Рука руку миє, щоб біла була.
Хто не женився, той не журився.
Два б"ється, третій не мішай.
Гарно (мняко) стеле, та мульно спать.
Умна жона, як бочка пшона, а дві сала, то й дурак каші наваре, а як пшоно в узлі, то й ум ззаді.
І гарні й книші та мені не по душі.

Слобожанська весільна застільна пісня / Slobozhanska wedding feast songs

Знайшла унікальну інформацію стосовно приготування короваю на Слобожанщині!!! 

Весільна пісня, яку співали дружечки в той час, коли Молоду заводили за весільний стіл (Слобожанщина): 
Закувала зозуленька
В саду за двором,
Заплакала Паранька
У батька за столом.
Спродай, мій батінку.
Увесь вишневий сад,
Ісправ, ісправ, мій батеньку,
Увесь панський наряд,
Жемчужне намистечко на шаєчку
І козлові черевички на ніжечки,
А чрезлатий поясочок на станочок
Як буде твій милий та ревнивий
Козлові черевички пилом припадуть,
А жемчужне намисто золиці обірвуть 

Хрестини новонародженого / Christening baby

Трохи про народні традиції стосовно хрестин 
Несучи дитя хрестити, бабка клала його на кожух, кум з голови, кума – з ніг брали його, бабка говорила при цьому: «Вот вам новорождене, а нам принесіть молитвене і хрещене». Після хрестин куми знов клали дитя на кожух, піднімали і говорили: «брали у вас новорождене, а принесли молитвене і хрещене». На обіді говорили: «дай Бог, щоб Бог дав дождати кумам на славу, а батькові й матері на послугу». На другий день після хрестин бабка породіллі зливала воду з конопляним зерном на руку, породілля другою рукою затримує воду і спіймане зерно їсть, аби було молоко.

Идентичность и традиционная культура питания / Identity and traditional food culture

Е.В.Щербань Украинская традиционная культура питания и вопросы национальной идентичности (на фоне мультикультурной современности) 
Аннотация: Обращено внимание на традиционную культуру питания украинцев как способ сохранения национальной идентичности в современном мире; глиняную посуду, как особый источник археологической, исторической, этнологической, культурологической информации, важную составляющую традиционной культуры украинцев. Сделан вывод о том, что сформировавшийся на протяжении веков набор посуды воплощает этноособенности, отражая эстетические вкусы, уровень и этапы эволюции культуры питания ее носителей и идентифицируя нацию.
Ключевые слова: Украина, украинцы, традиция, национальная идентичность, глиняная посуда, традиционная культура питания украинцев, глобализация, мультикультурализм.
Концепт национальной идентичности в последнее время все более рефлексируется в рамках академического и социально-культурного дискурсов. В наиболее общем виде под ним понимают «самость» – то, чем выражается этнос. На фоне мультикультурной современности идентичность становится призмой, сквозь которую рассматриваются, оцениваются и изучаются многие важные черты народной жизни, в частности традиционная культура питания. Которая является одним из важных элементов идентичности.

Виголошені доповіді на конференціях 2015 року


Щербань О.В. Забута нами Україна // ХV Міжнародна науково-практичноа конференція молодих учених і студентів «Політ. Сучасні проблеми науки» (8-9 квітня 2015 р. Київ).
Щербань Олена. Глиняний посуд через призму наукових студій М.Ф.Сумцова // Всеукраїнська наукова конференція «Музей у глобальному світі: інновації та збереження традицій», присвячена 95-річчю з часу заснування Харківського історичного музею (в рамках ХХІ Сумцовських читань17 квітня 2015 р. Харків)
Щербань Олена. Унікальний слобожанський глиняний виріб // Міжнародна наукова конференція «Дев’ятнадцяті слобожанські читання» (20-24 квітня 2015 р. Харків). 
Щербань Олена. Обрядовий глиняний посуд як об’єкт музейної експозиції // V Зарембівські всеукраїнські читання «Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції» (15 квітня 2015 р., Київ).
Щербань Е.В. Трансформации культуры старого Харькова ХVІІІ – ХІХ веков // «Город и горожане в перспективе этнологических исследований: Праздники и досуг» Кonferencijoje „Miestas ir miestiečiai etnologų tyrimų perspektyvoje: Šventės ir laisvalaikis“ 2015 m. lapkričio 5–6 d. Lietuvos istorijos institute (2015 г., Литва).

Криниця Г.Сковороди в 1915 гроці - мужчина - фотограф и викладач Комерційного училища в Харкові 

понеділок, 20 квітня 2015 р.

Весільні ХЛІБОтрадиції українців / Wedding traditions of Ukrainian bread

Диво-ДЕРЕВО - весільний ДИВЕНЬ 
Весна 2015 року.

Скульптурні витвори Катіба Мамедова / Sculptural works Katiba Mamedov




Застільні обдаровування під час давнього слобожанського весілля:  
Коли пригощали тесть і теща Молодих і весільних гостей, їх обдаровували: від свашок отримували шишки, від Молодого теща отримувала ви говорені чоботи. В цей час Молода обдаровувала бояр, свашок і світилок кумачевими стрічками, а її сестра до шапки Молодого пришивала вінок і з дружками співала:
Глянь же ти, зятеньку, на мене,
Краще є свистонька (дружина) от тебе
На свистці шличок-ковпачок,
Готов зятеньку шосточок
Як не буде шосточка
Приїдеш от тестя без шличка (шапки),
Без дротяного віночка.
Без калинової квіточки
Без ції Олянки дівочки.
А зять на мене дивитися косо,
Що на плечі просо,
Коли б, Господи, утікти
Щоб не заставили товкти

http://kurs.if.ua/news/prykarpatski_lieguminy_1910_roku_z_arhiviv_igora_ropyanyka_14802.html

Рецепти з кулінарної книжки, виданої українською мовою за Австро-Угорщини, оприлюднив франківський художник і журналіст Ігор Роп'яник

Учасники 19 Слобожанських читань 20 квітня 2015 року


З Валентиною Василівною Мизгіною

Петро Тимофійович Тронько / Peter T. Tronko

Фрагменти біографії державника і народника 
Петра Тимофійовича Тронько 
Він був відомий усенькій Україні. Автор праці "Я тобою, Україно, живу".

це та сама табличка, яку підписує П.Т.Тронько на першому фото

П.Т.Тронько із кобзарем Володимиром Горбатюком 


Творчість Михайла Алатарцева / Creativity Michael Alatartseva



Етнографічне районування України / Ethnographic zoning Ukraine

ЕТНОГРАФІЧНА МАПА УКРАЇНИ

Буджак (тур. «кут») або Аккерманщина (від Аккерман — тур. Біла фортеця (попередня назва Білгород-Дністровська)) — в 16-18 століттях історична область на півдні України між гирлами Дунаю, Дністра та Чорним морем. Загальна площа — 12,4 тисячі км?.
Назва Опілля також стосується етногеографічного регіону, який повністю або частково охоплює Бродівський, Буський, Жидачівський, Золочівський, Кам’янка-Бузький, Миколаївський,Перемишлянський, Пустомитівський райони Львівської області; Галицький, Рогатинський, Тисменицький та частина Тлумацького райони Івано-Франківської області; Бережанський, Бучацький, Зборівський, Козівський Монастириський та Підгаєцький райони Тернопільської області.

четвер, 16 квітня 2015 р.

Чи знаєте Ви, що годиться за час Великоднього тижня спробувати дванадцять пасочок?
Рибка - еротичний символ ЖІНКИ! 

Дуже гарне побажання подружжю


Живіть між собою, як риба з водою.
Пам'ятайте!
Що чоловік має бути в домі голова,
а жінка-душа!
Щоб жінка за три кути хату тримала,
а чоловік - за один!
Щоб від чоловіка пахло вітром,
а від господині димом.
Живіть в парочці до ста!
За це вип’ємо чарочку до дна.
Олена Щербань, провідний популяризатор традиційної культури Полтавщини та Слобожанщини, к.і.н., опішнянка
ВЕЛИКОДНЕВА ПАСОЧКА 
 Переддень світлого свята Воскресіння Христового для господинь наповнений приємними клопотами-приготуваннями. Але чи не найбільше хвилювань затребує ритуал випікання Великодневого обрядового печива – паски. Пектимуть духмяні, запашні, пишні, розкішно-величавого розміру паски і в нас, у Опішні… 
З давніх-давен для приготування тіста для паски опішнянки використовували глиняну макітру. Ще до середини ХХ століття, коли в кожній хаті була піч, на всі «свята-празники» та в неділю, господині обов’язково випікали хліб, пироги, перепічки. Залежно від кількості членів сім’ї потрібні були макітри різних розмірів. Найбільш поширеними у використанні були макітри місткістю близько 10-15 літрів. Опішнянка Ганна Міняло згадувала, що на горищі завжди стояла макітра на п’ять відер, яку використовували раз на рік – щоб замішувати тісто на паску.

вівторок, 14 квітня 2015 р.

А.В.Ветухов "О писанках":


Бджоли і писанки / Bees and Eggs


Писанки з малюнком "безкінечник" клали під перший вулик, щоб бджоли водилися безкінечно.

http://gmi2.nau.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2479%3A2015-04-11-08-37-42&catid=5%3Anews


Політ юності, політ надії..
8 квітня 2015 року наш інститут гостинно відчинив свої двері святу весни, науки, молодості, творчості й краси. Саме так ми розуміємо зміст та значення вже традиційної для нашого університету Міжнародної науково-практичної конференції «Політ. Сучасні проблеми науки». Як і в попередні роки, Гуманітарний інститут організовував роботу конференції за напрямом «Гуманітарні науки».  Щороку конференція об’єднує молодь у прагненні наукового пошуку, нових знайомств, цікавих зустрічей і демонстрації себе як перспективних, талановитих, креативних фахівців. Навіть попри складну соціально-політичну та економічну ситуацію, заявки на участь подали 550 учасників, 424 з яких представили тези виступів до друку в матеріалах конференції. Завдяки цьому примножуватиметься слава НАУ, адже цього року конференція за напрямом «Гуманітарні науки» об’єднала зусилля учених з 3-ох закордонних та 18-ти вітчизняних наукових і освітніх установ.
Пленарне засідання конференції розпочалося з вітальних слів директора ГМІ професора А. Г. Гудманяна. Вказуючи на здобутки молодих учених і студентів, відзначаючи вагомий внесок потужного науково-педагогічного колективу інституту в становленні та розвитку молоді, Артур Грантович висловив сподівання, що інтерес до наукового пошуку, бажання пізнавати і відкривати нові горизонти є надійною платформою єдності та взаєморозуміння, що так необхідні нині нашій країні. На завершення свого виступу директор інституту нагородив кращих студентів і аспірантів грамотами і цінними подарунками.
Подальший хід Пленарного засідання підтвердив тренд інституту щодо запрошення відомих особистостей, чий дух і власний приклад здатен надихати, вести вперед, підіймати в польоті цілей, цінностей і мрій. Цього року гостями інституту були: Є. І. Головаха, соціолог, психолог, громадський діяч, заступник директора Інституту соціології НАН України, професор; О. В. Щербань, етнолог, музеолог, популяризатор традиційної української культури; В. В. Гладких, головний консультант Апарату Верховної Ради України, політичний експерт Аналітичної групи «Левіафан». Емоційні виступи гостей миттєво відобразились на настрої аудиторії. Близько 200 студентів, аспірантів, молодих учених, науковців, викладачів із різних міст України миттєво перетворилися на організм, що відчув свою силу, покликання і прагнення до соціальних перетворень з метою відновлення нашій країні миру, злагоди, добра і справедливості. Переконані, пронизуючи молоді серця, цей вогонь орієнтує нове покоління на формування активної громадянської позиції та визначення як свого пріоритету патріотизму, любові, турботи до своєї Батьківщини.
Маємо надію, що проведена конференція відіб’ється в душах наших студентів і молодих учених прагненням до польоту думки, польоту фантазії в ім’я примноження слави і добробуту нашої країни.

Майстер-клас у НАУ / Master Class at NAU

http://gmi2.nau.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2477%3A2015-04-11-08-21-56&catid=5%3Anews

Писанка-Крашанка / Easter egg-dyed

Великодневе ЯЄЧКО 
Щорічно на Світле Свято у всіх домівках з"являється великодневе яйце, як символ Христового Воскресіння, засіб взаємного привітання і предмет святкових веселощів. Звичай розфарбовувати на Паску яйця зустрічається в Греції, Румунії і у всіх слов"янських країнах, серед православних і католиків. Крашанки являють собою побутове явище, цікаве в художньому, етнографічному та археологічному відношеннях. Великодневі яйця відрізняються різноманітним окрасом. З їх приготуванням і використанням пов"язані своєрідні обряди і повір"я. На деяких давньогалицьких крашанказ зустрічаються зображення риби - найдавніший символ Ісуса Христа.
Традиції народні 
У передВеликодневі дні побутувала традиція купувати новенькі пасківники - форми для пасок, для себе і на подарунок. Вони переважно були глиняними, а тому перед використанням їх обов"язково добу вимочували - наливали води і залишали стояти. Оскільки під час випікання форма витягне вологу з тіста, пасочка може вдатися сухою. Пасківничок перед закладанням у нього тістечка слід ретельно вимазати всередині смальцем - найкраще "мастило", що вбереже пасочку від приставання до стінок.

Управління Туризму Харківської Області




Добра паска, як є ковбаска. 
Аби була така велична, як паска пшенична.
Аби був такий величний, як хліб пшеничний.

Медок-солодок має бути СПРАВЖНІМ / Medoc-solodok must be true

НТЦП "Чарунка" - головний центр пасічництва Харківщини 

Хто не був - багато чого втратив. Заснований "пчеловеком" - п. Юрієм, який цілком і повністю присвятив своє життя служінню БДЖОЛІ.
Поціновувавачів меду, пасік та бджолок запрошуємо відвідати Музей меду.
Заклад, який пахне Медом, можна знайти за адресою: Харків,ТЦ Чарунка, вул. Федора Кубасова 2.

пʼятницю, 10 квітня 2015 р.



Неправильное функционирование психики может нанести телу значительный вред, равно как и наоборот, телесный недуг может нанести также ущерб и душе, так как душа и тело не являются чем-то раздельным, а скорее одной и той же жизнью. Поэтому редко встречается телесная болезнь, которая не сопровождалась бы душевными осложнениями, даже если она и не обусловлена психически.
Карл Густав Юнг. Психология бессознательного

вівторок, 7 квітня 2015 р.

"СОНЯЧНА" паска / "Sunny" Easter

Рецепт "Сонячної" ПАСКИ 
на 6 середніх пасок нам знадобиться:
2кг борошна
1л сироватки, або по 0,5 сироватки і молока
12 жовтків
3 цілих яйця
400г цукру
300г масла100г дріжджів
1-2 чайні ложки ванільного цукру
300г роздинок
100г шафрану
цедра з 1 лимону

Стосовно назви ХАРКІВ /

Михайло Іщенко:
Назва "Харків" пішла від тюрського( татарського, кіпчакського, казахського (Казак Тілі (материнська мова) )"кар" -"сніг". Айдар- де я народився, косичка на голові-оселедець, Деркул- швидкий жеребчик(кулан), аксай -біла ложбина.Караул- чорний хлопчик.Тюмень- низина.

Символіка писанок / Symbols of Easter eggs

Рибка на писанці - символ Ісуса Христа


Готуюся до Великодня / Preparing for Easter

Розписуємо ПИСАНКИ


Харківський історик Воломир Маслійчук про Харків: 
В Харкові було відкрито перший в Лівобережній Україні університет з майбутньою «школою романтиків» (1805), хоча й був засобом русифікації та дисциплінування, українська традиційна культура безповоротно гинула. Тут видано першу книжку в Україні модерною українською мовою «Солопій та Хівря» П.Гулака-Артемовського, Харків – місце народження нової української прози (Г. Квітка-Основ’яненко) і драми (М.І.Костомаров), перша українська політична партія (РУП), хоча українська книжка не набула істотного поширення в Харкові, як і ідеї соціалістичної Революційної Української партії. «Шик» столиці Радянської України 1920-х у кінцевому рахунку наприкінці 1917 – на початку 1918 рр. стала прикордонним плацдармом, з якого почалося вторгнення більшовицьких військ із сусідньої Росії.

Про Харків, який буде справжнім СОНЦЕМ / About Kharkiv to be true sun

Місто Захарії (Захарполіса) 
Найвагоміший український філософ Григорій Сковорода в одній із своїх латиномовних поезій під назвою "Oratio ad deum in urbem Zacharpolim" стверджував "Sic sol verus erit, Zachariana polis" - так місто Захарії буде справжнім сонцем.
Патронімна назва міста Харків - Захарій, що по-простому звучить Харко.

понеділок, 6 квітня 2015 р.

Гуцули / Guzuls