Про чорний глиняний посуд

Чорний глиняний посуд у культурі харчування українців

 Димлений, сірий, сивий, чорний глиняний посуд – від сріблясто-сірого до лискучо-чорного кольорів – один із найдавніших видів гончарства, що майже не змінив свій первісний вигляд після багатьох століть існування. Чорнолощеними глечиками, мисками, макітрами на Львівщині здавна славилися Гавареччина, Миколаїв, Потелич, Городок, Лагодів, Шпиколоси. Її також виготовляли на Полтавщині, зокрема в Котельві. Відомі центри димленої кераміки Волині ХІХ–ХХ століття: Кременець, Рокита, Залісці, Студенки, Дубечне; Житомирщини – Царівка; Рівненщини – Бегень, Грядки, Тучне, Рохань, Кобрин; Сумщини – Шатриша; Київщини – Плахтянка; Черкащини – Пастирське; Чернівеччини – Коболчин; Чернігівщини – Олешня.

Рецепти страв української кухні з використанням глиняного посуду

Холодник з раками

Зварить сотню добрих раків, почистить шийки. Ніжки й тельбухи покласти окремо, шкурки дрібно потовкти , підливаючи сипровцем і маслом з маслин, скласти докупи у макотру, або черепяну миску, налить 3 пляшки сирівцю, щоб укрив вісі шкурки, дати відстоятись, тоді набірать в чисту ганчірочку й вичавлювать з сировцем укупі. Зварить 5 крашанок, білки дрібно посікти. З 10 огірків дрібно покришить. Жовтки добре розтерти з 2 чайними ложечками гірчиці, додать трохи соли, сметани, розвести сирівцем з-під раків, вкинуть покришені білки, огірки, ракові шийки, ніжки, тельбухи. Можна додать кришеної салати. Окремо подавать кришену цибулю або часник.

Welcome to the "Лялина Світлиця"!

У "Лялиній світлиці" з’явилися роботи опішнянської лялькарки Лариси Єфремової

Благодарю всех гостей моего блога!!!

Огромнейшее СПАСИБО всем, кто посетил мой блог. Нас уже больше 10 000 !!!!! О статистике наиболее интересных материалов напишу позже.
Ваша Елена Щербань

Традиції давнього весілля

Для чого вони, ці житні "коники"?

Окрім калачів та короваїв на весілля, зокрема в Полтавщині, виготовляли ще один вид обрядового печива, яке узагальнено називали «кониками». Коники виготовляла старша свашка в себе вдома переважно у п’ятницю. Рецепт їх приготування досить простий. Для цього брали житнє борошно і воду....

Про процес виготовлення конопляної сорочки

Моя бабуся вміли з плоскіні та матірки виготовити сорочечку...

Сировиною для виготовлення полотна є насіння конопель, яке висівали в ґрунт ранньою весною. Наприкінці липня, на конопляному полі починала кипіти робота, обережно пересуваючись поміж конопляними стеблами – вибирали «плоскінь». «Матірка», отримавши таким чином запилення, продовжувала рости, доки не дозрівало насіння, яке обмолочували, а самі стебла зривали, сушили, зв’язували у пучечки, так само, як і влітку «плоскінь». Пучечки конопель замочували в річці. Їх вкладали у воду так, щоб вони не плавали. Для цього їх прикопували землею, взятою з берега. 

http://kobza.com.ua/content/view/3689/59/

Весільний обряд на Полтавщині

23.01.11, 00:17:10

Олена Щербань з макітрою Глиняна макітра в місцевому весільному обряді другої половини ХХ століття Вперше в етнології та керамології акцентовано увагу на використанні глиняної макітри жителями Опішного під час весілля та виконання з нею «обряду розбивання» у другій половині ХХ століття. На основі зібраних автором польових матеріалів, зроблено висновок про те, що глиняні макітри були неодмінним атрибутом весільного обряду досліджуваного періоду.

http://www.osvita.poltava.org/2011-03-29-11-36-17.html

Майстер-клас із виготовлення Ляльки-мотанки

Лялька-мотанка – справжнє мистецтво іграшки. Впродовж тисячоліть людство, наслідуючи Творця, окрім виготовлення з інших матеріалів (глини, тіста, соломи, лози, дерева, вовни, трави…) творить ляльки з тканини за своїм образом та подобою.

Лариса Єфремова

У Опішному працює вже дві Лялькарки: Лариса Єфремова

Єфремова Лариса Анатоліївна народилася 9 жовтня 1966 року у Опішному, де за словами майстрині,  "навіть природа надихає до творчості. З дитинства займалась рукоділлям – шила, вишивала, плела. Ляльки цікавили мене з дитинства. Особливу увагу привертали цікаві, оригінальні, самобутні та авторські роботи. Одного разу до рук мені потрапила книга "Українська іграшка", яка і стала поштовхом до мого захоплення мотанками і створення першої власної ляльки. У своїх роботах я використовую лише натуральні тканини (льон, бавовна, шерсть, шовк) та прикрашаю їх згідно традиціям українського вбрання та національного костюму. З давніх давен лялька-мотанка була важливим оберегом і бажаним подарунком, тому я часто дарую своїх ляльок друзям і знайомим.

В Опішному працює ще один коваль ВАКУЛА

Опішнянський гончар Сергій Островний ще й ковалює!

Нещодавно мені пощастило дізнатися, що наш опішнянський гончар Сергій Островний ковалює.

Опішняни знову експонують свої роботи

Виставка робіт родини Островних

Опішнянські гончарі і гончарки: Сергій та Людмила Островні / Опішнянські potters and гончарки: Serhij and Lyudmyla Островні

Сергій та Людмила Островні

Серед молодої когорти опішнянських майстрів власним творчим стилем вирізняється  родина ОСТРОВНИХ. Сергій невтомно гончарює, дружина Людмила - вправно розмальовує. Виготовляють переважно посуд утилітарного призначення. Наш, опішнянський, глиняний посуд. Тож можна вважати Островних продовжувачами традиції опішнянського гончарства і творцями новітніх тенденцій у її розвитку.