середу, 21 листопада 2018 р.

Перший На Селі:село Буда, Черкащина, Екосадиба "Ясний День"

Перший На Селі:село Буда, Черкащина, Екосадиба "Ясний День"

Перший На Селі:село Буда, Черкащина, Екосадиба "Ясний День"

Перший На Селі: садиба "Джерело"

ІКАТО) «ЕтноТрадиції гостинності Полтавщини»


В межах авторського проекту етнолога Олени Щербань «Осередок Відродження УКРАЇНСЬКИХ Традицій в Лялиній Світлиці» (Опішня, Полтавщина) з 12 листопада 2015 року на базі ЕтноЕкоАгроСадиби-музею «Лялина Світлиця», активно діє Інформаційно-консультативний і агротуристичний осередок (ІКАТО) «ЕтноТрадиції гостинності Полтавщини», вул. Партизанська, 19, смт. Опішня, Зіньківського р-ну, Полтавської області http://ljalinasvitlica.blogspot.com/. Ініціатор створення та керівник – етнолог, Уповноважений представник Спілки сільського зеленого туризму України в Полтавській області Щербань Олена Василівна.
В останній час загострилися соціально-економічні проблеми як в селі так і в місті. Не маючи достатніх засобів виживання, жителі області не можуть організувати своє дозвілля,  поїхати на відпочинок на відомі курорти, тому саме сільський зелений туризм компенсує ці незручності і дає можливість забезпечення умов для організованого відпочинку населення. Реалізація даного проекту спрямована на мобілізацію  сільських жителів в організації підприємницької діяльності у сільській місцевості у сфері сільського зеленого туризму, а для міських жителів створення сприятливих умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержання режиму охорони заповідних комплексів та об’єктів, популяризацією місцевої традиційної культури.
Метою ІКАТО «ЕтноТрадиції гостинності Полтавщини» є виявлення, систематизація даних стосовно діючих садиб сільського зеленого туризму в Полтавській області, їх збереження, підтримка та розвиток, сприяння заснування та налагодження діяльності нових, шляхом проведення кампанії, направленої на популяризацію сільського туризму як виду відпочинку, сприяння підвищення зайнятості сільського населення в цій сфері. Проведення науково-просвітницької, культурно-масової діяльності в напрямку екологічного, патріотичного виховання мешканців Полтавщини та гостей області для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних інтересів, розвитку сільської інфраструктури.
Навчання, поради, консультації, юридична підтримка, просування бренду «сільський зелений туризм Полтавщини». Піднесення престижу професії сільського господаря та розповсюдження знань на тему походження продовольчих продуктів. Диференціювання несільськогосподарської діяльності в сільських районах. Збереження та популяризація культурної спадщини села. Незалежність від зовнішніх обставин.

вівторок, 20 листопада 2018 р.

ЕтноСадибаМузей "Лялина Світлиця"


ЕТНОсадиба-музей "Лялина Світлиця" етнолога Олени Щербань

Етнолог Олена Щербань  - автор ідеї, ініціатор створення, фундатор та організатор Першої в Україні ЕтноЕкоАгроСадиби-музею «Лялина Світлиця», що функціонує з 2010 року в Опішні (Полтавщина) і є осередком популяризації української традиційної культури, зокрема гастрономічної. На базі «Лялиної Світлиці» з ініціативи етнолога Олени Щербань вже п’ять років поспіль відбулися:
Перший всеукраїнський кулінарний ЕТНОфестиваль-квест «Борщик у глиняному горщику 2014» (16 серпня 2014 року, ЕтноЕкоагроСадиба-музей «Лялина Світлиця», Опішня, Полтавщина), приготували 12 різновидів борщів у глиняних горщиках у печі за забутою, але відновленою рецептурою.
Другий всеукраїнський гастрономічний НАРОДНИЙ ЕТНОфестиваль-квест «Борщик у глиняному горщику 2015» (15 серпня 2015 року, Етносадиба-музей «Лялина Світлиця», Опішня, Полтавщина), приготували 24 борщики.
Третій всеукраїнський гастрономічний НАРОДНИЙ ЕТНОфестиваль-квест «Борщик у глиняному горщику 2016» (13 серпня 2016 року, Етносадиба-музей «Лялина Світлиця», Опішня, Полтавщина), приготували 36 борщиків.
Четвертий міжНАРОДНИЙ гастрономічний ЕТНОфестиваль-квест «Борщик у глиняному горщику 2017» (12 серпня 2017 року, Етносадиба-музей «Лялина Світлиця», Опішня, Полтавщина), приготували 46 борщиків.
П’ятий міжНАРОДНИЙ гастрономічний ЕТНОфестиваль-квест «Борщик у глиняному горщику 2018» (13 серпня 2018 року, Етносадиба-музей «Лялина Світлиця», Опішня, Полтавщина), приготували 50 різновидів борщиків у глиняних горщиках.
ШОСТИЙ міжНАРОДНИЙ гастрономічний ЕТНОфестиваль-квест «Борщик у глиняному горщику 2019» заплановано на 10 серпня 2019 року, Етносадиба-музей «Лялина Світлиця», Опішня, Полтавщина), під час якого приготуємо і продегустуємо вжпе 60 різновидів борщиків у глиняних горщиках з різних регіонів України і не тільки.
Метою Фесту-Квесту незмінно є: вивчення та популяризація традицій, правил приготування, рецептури, регіональних особливостей БОРЩотворення та ТІСТОтворення; відродження та піар українських народних культурних традицій, утвердження духовних, морально-етичних та естетичних цінностей українців, виховання в дітей та молоді любові до сім’ї, Роду та Держави, здорового способу життя, змістовного, активного відпочинку, дбайливого ставлення до довкілля, залучення молоді вирішення проблем територіальних громад у проектний спосіб.
Девіз амбітного авторського ЕТНОФЕСТУ – креативність, традиційність, наполегливість, оптимізм.
В короткостроковій перспективі «Борщик у глиняному горщику» це фестиваль культурних і соціальних ініціатив, толока найвіртуозніших кухарів, рестораторів, готельєрів, мистців, майстрів, артистів, творчаків…..
В довгостроковій перспективі «Борщик у глиняному горщику» – це комунікаційна платформа, покликана відродити інтерес до забутої традиційної культури наших предків, об’єднати зусилля ВСІХ небайдужих до відродження і розвиток українськості.

Польові етнографічні експедиції етнолога Олени Щербань


Польові етнографічні експедиції етнолога Олени Щербань

Етнолог Олена Щербань здійснила етнографічні експедиції в Полтавщині (2002–2010, 2013–2014, 2015-2018), Вінниччині (2017), Івано-Франківщині (2006, 2017, 2018), Житомирщині (2017-2018), Закарпатті (2017), Київщині (2006, 2017), Кіровоградщині (2018), Сумщині (2015, 2017), Харківщині (2016, 2017), Херсонщині (2018) Черкащині (2002–2005, 2017), Чернігівщині (2017), з метою збору, фото- та відеофіксації інформації та матеріалів про народну побутову культуру українців, зокрема традиційну культуру харчування та весільні обряди.

Етнолог Олена Щербань / Ethnologist Оlena Shcherban


ЕТНОЛОГ Олена Щербань 

Наукові інтереси: методологія та історія етнологічних, історичних та антропологічних досліджень, бібліографія етнологічної науки, духовна та матеріальна культура українців; регіональні етнологічні студії, українське та світове музеєзнавство.
У практичній площині напрямками наукових досліджень є:
матеріальна культура мешканців України, насамперед Наддніпрянщини, зокрема глиняний посуд у культурі харчування українців; форми, декор, призначення глиняного посуду;
етнокультурні особливості розвитку промислів і ремесел Наддніпрянщини, зокрема опішнянське гончарство та його творці; слобожанське гончарство;
народна кулінарія та її регіональні особливості; особливо тістотворчі традиції українців;
народна звичаєво-обрядова культура, зокрема весільний обряд Полтавщини; весільний обряд Слобожанщини;
етнопедагогіка, етнопсихологія;
гончарне шкільництво, передовсім діяльність гончарних навчальних закладів  Опішні та їх вплив на стан місцевого гончарства;
історія Опішні, історія Полтавщини;
українська традиційна тканинна лялька-мотанка.
Автор монографії «Глиняний посуд в народній культурі харчування українців Наддніпрянщини (друга половина ХІХ – початок ХХІ століття)» (2017).

Автор понад 200 публікацій з проблематики етнології, керамології, історії, етнопедагогіки, гончарної освіти, народного мистецтва, традиційно-побутової культури українців, музеєзнавства, рецензій, відгуків на дисертаційні дослідження, радіопередач на місцевому та обласному радіомовленні, ведуча телепрограми «Перший на Селі».
Стаття «Опішненська школа майстрів художньої кераміки (1936–1941)» номінант І Національного конкурсу публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки «КеГоКе-2007» (Опішня, 2007); статті «Історія діяльності Опішненського навчально-показового пункту (1912–1924)» та «Техніка виготовлення півників-свистунців Опішному» – номінанти ІІ Національного конкурсу публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки «КеГоКе-2008» на кращу наукову та науково-популярну статтю (Опішня, 2008); статті «Діяльність Опішненської керамічної кустарно-промислової школи (1924–1932)» та «Потрави з полив’яних мисок» – номінанти ІІІ Національного конкурсу публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки «КеГоКе-2009» на кращу наукову та науково-популярну статтю (Опішне, 2009); стаття «Опішненська керамічна кустарно-промислова школа (1924–1932)», номінант ІV Національного конкурсу публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки «КеГоКе-2010» на кращу наукову статтю (Опішня, 2010); статті «Понадстолітня історія гончарного шкільництва Опішного», «Архітектурно-будівельна кераміка Опішненського гончарного навчально-показового пункту Полтавського губернського земства (1912–1922)», «Перепієць у весільному обряді українців» номінанти V Національного конкурсу публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки «КеГоКе-2011» на кращу наукову статтю (Опішня, 2011); статті «Історіографія гончарного шкільництва Опішного», «Гончарська родина Горілеїв» номінанти VІ Національного конкурсу публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки «КеГоКе-2012» (Опішня, 2012); статті «Взаємовплив опішнянського гончарства і Полтавського губернського земства в 1893 – 1918 рр. : етнологічний аспект», «Опішнянське гончарство та функція передачі професійних гончарських знань у 1919-1941 рр.: етнологічний аспект», «Глиняний посуд – атрибут весільного обряду Полтавщини (ХІХ–ХХ ст.)», «Використання глиняної макітри жителями Опішного в останній третині ХХ – на початку ХХІ століття» та рецензія на посібник Воробйової І.А. «Чарівний світ народного мистецтва. Опішнянський розпис» номінанти VІІ Національного конкурсу публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки «КеГоКе-2013» на кращу наукову, науково-популярну статтю та рецензію (Опішня, 2013).

середу, 7 листопада 2018 р.