понеділок, 24 лютого 2020 р.

Про мій кулінарний досвід


Рубрика: Вкусная дипломатия
Память – это родина души
*** КОЛОНКА Лосевой (ава + текст + фото)
Автор рубрики – Галина ЛОСЕВА, Берегиня семейного клуба «Трипольское солнце»,
судья международной категории (WACS), Lady Chef NIP.
– Моей собеседницей сегодня станет молодая, красивая, энергичная и, несмотря на молодость, – чрезвычайно мудрая украинка, в которой я без труда разглядела родственную душу. Дело не только в том, что она, как и я, по образованию педагог-историк, но и в схожести взглядов на многие вещи.
Олена-Олімпіада Щербань – кандидат історичних наук, етнолог, керамолог, краєзнавець, майстер із виготовлення української традиційної тканинної ляльки-мотанки, обрядових хлібів, колекціонер українського народного глиняного посуду, тканинної ляльки, провідний популяризатор-експерт традиційної культури Полтавщини, Харківщини та Сумщини, народної обрядової, гончарської та гастрономічної культури українців Наддніпрянщини, активна суспільно-громадська діячка, сільського зеленого туризму. Авторка понад 200 публікацій з проблематики керамології, етнопедагогіки, традиційної культури харчування, гончарної освіти. Організаторка етнографічних експедицій з метою збору матеріалів стосовно використання глиняного посуду в народній культурі харчування, родинних та календарних обрядів, зокрема весільних; постійний учасник наукових форумів, у тому числі міжнародних.
Я убеждена: без крепких корней не будет у древа могучего ствола, гибких ветвей, свежих листьев, прекрасных цветов, сочных ягод, жизнеспособных семян, не будет продолжения рода–народа. Традиции, веками накопленный опыт – и есть наши корни, наш фундамент. Елена вносит весомый вклад в  укрепление этой основы. Кроме того, ей известны секреты сугубо женской и хозяйской магии, которыми в совершенстве владели наши предки, и сегодня, рассказывая нам о своей деятельности, она откроет некоторые из них…
*
*** ИНТЕРВЬЮ
Галина: – Елена, откуда в тебе столь жгучий интерес к давним традициям и обрядам, народной кухне, декоративно-прикладному искусству, гончарному производству?
Елена: любов до давніх традицій мого народу, зокрема традиційного побуту,  рукомесла, а також тістотворення та куховаріння виплекала в мені Мама моєї Мами - бабуся Марія, з якою в мене був, є і завжди залишиться особливий зв'язок. Найголовніше чому мене навчила Бабуся – шанувати свій РІД.


Галина: – Твои ляльки-мотанки очень востребованы, многие из них стали украшением частных коллекций украинцев, а некоторые выехали на ПМЖ в другие страны J Когда ты сотворила свою первую куклу, и… есть ли в этом и других видах народного творчества определенная магия?
Елена: о, цікаве для мене питання! Моя перша тканинна лялечка-мотаночка народилася в березні 2008 року. Це була потреба рукотворити, і відтоді як почалося… Вже через два роки мої ляльки-мотанки мали свою Хатку – ЕтноСадибу салон-студія «Лялина Світлиця», де вони народжуються передовсім у руках бажаючих гостей власноруч виготовити її. Моя лялька-мотанка  перш за все виконує функцію бути предметом гри для дітей. А магія… «магія» в тому, що хто виготовить в «Лялиній Світлиці» під час майстерки тканинну лялю – через рік в Родину прилітає лелека)


Галина: – Начиная с августа 2014-го, «Лялина світлиця» является местом проведения ежегодного квест-фестиваля «Борщик у глиняному горщику». Какие знания можно почерпнуть на колоритном и динамичном мероприятии, организатором которого ты являешься? Посещают ли его зарубежные гости?
Елена: Мій авторський фестиваль – це моя особлива гордість. Він популяризує насамперед Полтавщину як осередок народної гастрономії та натуральної поживи і має на меті насамперед вивчення та піар традиційної технології приготування страв та напої у варистій Печі з використання глиняних дівайсів. 11 серпня 2018 року відбудеться вже П’ятий (приготуємо 50 різновидів борщиків), він динамічно розвивається! Фестиваль одноденний, але щорічно його відвідує понад дві тисячі гостей, в тому числі з Польщі, Литви, Естонії, Італії, Туреччини. Під час Десятого – приготуємо 100 різних борщиків у глиняних горщиках!


Галина: – Я знаю, что в настоящее время ты готовишься к защите докторской диссертации. Если не секрет, чему будет посвящена эта работа?
Елена: Не секрет. Моя дисертація на тему «Еволюція традицій використання глиняного посуду в народній культурі харчування українців Наддніпрянщини другої половини ХІХ – початку ХХ століття» - плід моєї активної вже понад 15-літньої роботи…  І точно знаю, що навіть після захисту, продовжуватиму і розвиватиму даний напрямок. Тема рідна, близька, глибока – з неї ж все і почалося!
Дякую за запитання.


Галина: – От всей души желаю тебе успешно сдать этот серьёзный экзамен. Надеюсь, ты еще не раз побываешь у нас в «Триполье» с интереснейшими этно-лекциями и мастер-классами!

Немає коментарів:

Дописати коментар