понеділок, 24 лютого 2020 р.

«ЕтноТАЄМНИЦІ Українського ЖІНОЦТВА»


Програма авторського теоретично-практичного  КУРСУ- самопізнання
«ЕтноТАЄМНИЦІ Українського ЖІНОЦТВА» 
Менторка – Олена-Олімпіада Щербань
- етнолог, етнограф, історик, керамолог, краєзнавець, Майстер із виготовлення української традиційної ляльки-мотанки, обрядової ляльки з тіста, колекціонер та популяризатор творів українського традиційного мистецтва та народного побуту, викладач вищої категорії, докторка історичних наук, автор блогів, що постійно оновлюються, на яких висвітлено історію та особливості опышнянського гончарства, подано інформацію про опішнянських та інших майстрів, цікаві етнографічні матеріали стосовно традиційної культури українців, зокрема детально висвітлено давній весільний обряд Полтавщини, українське лялькарство, традиції хлібопечення і народної кулінарії:
066 18 45 061, shcherbanjov@ukrtel.net


Теоретично-практичний КУРС-самопізнання розрахований для ВСІХ БАЖАЮЧИХ, без вікових і статевих обмежень.
У програму включено теоретичні і практичні заняття, тривалістю дві години (якщо нам разом буде цікаво, час тривалості заняття продовжимо).
Передбачено Творчі практикуми на теми:

1). Українська ЖІНКА – ХТО вона? ВПЛИВ, РОЛЬ, правічна МУДРІСТЬ української ЖІНКИ, Її місце в Часі, Просторі, Історії.
Символіка і символізм ЖІНОЧИХ образів в українському народному мистецтві, зокрема в лялькарстві.
ЩО повинна пригадати з глибини віків сучасна УКРАЇНКА, аби ПОВНОЦІННО ЖИТИ в умовах новітнього часу.
2). Правічна українська ЛЯЛЬКА-ОБЕРІГ. Актуальність ЇЇ для сьогодення. Народна лялька-мотанка без перебільшення є унікальним явищем традиційної культури українців. Вона своєрідно-оригінальна за способом виготовлення, складно-проста за декоративною палітрою і така ТЕПЛА… Превалювання жіночих зображень над чоловічими можна пояснити тим, що з жіночим образом з давніх часів асоціювалися уявлення про богиню родючості, праматір, берегиню домашнього вогнища та захисницю.
Чи доводилося Вам коли-небудь робити ляльки власноруч? Серед розмаїття сучасних ляльок народні ляльки з тканини (перш за все ляльки-мотанки) є особливим видом. Особливим насамперед тому, що зробити її дуже просто, кожен може змотати собі Лялечку, використовуючи при цьому свої працьовиті пальчики, тканину та нитки…. Спробую поетапно розповісти-показати абсолютно не приховуючи ніякісіньких секретів ЯК Я МОТАЮ СВОЮ ЛЯЛЮ-МОТАНКУ. Для роботи-забави потрібні: 1) гарний, спокійний настрій; 2) шматок (приблизно 20×20 см) приємної на дотик тканини будь-якого кольору, краще ситець вітчизняного виробництва; 3) нитки, краще муліне, дві котушки будь-якого кольору; 4) два шматки (приблизно 25×10 см) тканини, краще щільнішої за ситець фактури; 5) шматок тканини, щоб вирізати з нього хустинку для Лялі; 6) ножиці.
3) Лялька, яку можна з’їсти. Правила приготування. Змістове навантаження та семантика. Енергетика та закодовані гаразди стародавніх ласощів.  Українські народні ляльки виготовляли з різноманітних матеріалів: глини, тканини, дерева, соломи, рогози, лози, кукурудзяних пелюсток, сиру, паперу….. а також тіста. Страви з тіста займають чи не одне з перших місць в українській кулінарії. Не дивно, що «хлібний» народ виготовляв із цього пластичного та легкого в приготуванні матеріалу різноманітні фігурки. Дослідники української народної іграшки переважно не згадують про ляльки з тіста, очевидно, вважаючи їх обрядовим печивом. На підставі зафіксованих мною етнографічних матеріалів в Полтавській, Закарпатській областях та Львові, які свідчать про те, що пряничні фігурки у вигляді жінки в народному середовищі називали «панянки», «кукли», «баришні» дозволю собі в даній доповіді величати їх ЛЯЛЬКАМИ.
4). Магія етнічного ВЕСІЛЛЯ. Сімейний побут, роль ЖІНКИ-БЕРЕГИНІ РОДУ в ньому.  Як склався у людини шлюб, так і піде все її життя. Народна мудрість. Українська весільна народна драма – не лише барвистий, складний, зітканий з різних, часто полярних емоцій обряд, але й наповнений магічною символікою багатогранний ритуал, невідступне слідування якому пророчило щасливе Життя новоствореного подружжя і всього роду.  Відбуваючись за подібним сценарієм у різних населених пунктах України, весільний обряд все ж таки має значну кількість локальних особливостей. І нині ще майже в кожному селі можна записати унікальні відомості про цю важливу обрядодію у житті кожної родини. ВЕСІЛЛЯ з давніх-давен грали пишно та гучно, дотримуючись традицій, що не одне століття складалися пращурами. Прикметно, що навіть у селах одного району, розташованих по-сусідству, весільний обряд відбувався по «сценаріях», які різнилися один від одного. СЕКРЕТИ ЩАСЛИВОГО подружнього життя складалися не лише на Весіллі, але й задовго до нього… Смисл ВЕСІЛЬНОГО КОРОВАЮ, РУШНИКА, КВІТКИ МОЛОДОЇ…  ФУНКЦІЇ батьків на ВЕСІЛЛІ…
5) Різдвяна атрибутика: ДІДУХ, вертепне дійство, ПРАВИЛА приготування святочних страв та напоїв. Символ РОДУ – виготовлений власноруч Різдвяний ДІДУХ з житньої, пшеничної та ячної соломи – прадавній український оберіг ЩАСЛИВОГО майбутнього року, здоров’я і достатку всієї РОДИНИ….. Вертеп, або святкуємо Різдво незабутньо!!! Святочна БАГАТА КУТЯ. Як готувалися наші прабабусі до Святвечері та Різдвяного обіду?
6) Смакує по-українськи, або ЯК уміли чарувати варениками наші пра-пра-пра? Яким чином національний харчовий раціон та особливості національної кухні вплинули на формування нашого ХАРАКТЕРУ та КУЛЬТУРИ?  Харчові забобони і табу українців. «А хліб такий, як пух та дух, як пуховочка»…. Секрети пухких вареничків, крученичків, пундиків…. Українська народна кухня – культурна спадщина українців, здобуток, яким ми пишаємося і не збираємося забувати. Вона створювалася впродовж багатьох віків, тож відбиває історичний розвиток українського народу, звичаї, культуру й традиції.

Пропонованим темарієм не вичерпується коло наших з Вами зацікавлень та інтересів.












Центр світу предки уявляли жовтим або золотим: це символ вічного вогню, в який все повертається і з якого все походить. З координатами Світового дерева пов’язані не лише основні небесні символи, а й кольори (див. схему). Основні кольори, які використовували в обрядових одежах — зелений, золотий, білий, червоний, чорний. Кольори та їх поєднання відігравали значну роль у ворожіннях і замовляннях.
·         Білий
·         Жовтий
·         Зелений
·         Рябий
·         Синій
·         Червоний
·         Чорний
Поєднання червоного та блакитного кольорів означає вірність та кохання. Жовтий колір із червоним — недовір’я. Білий з червоним — нагорода і повага. У дівочий вінок вплітали стрічки різного кольору, кожна з яких — символ: світло-коричневі — Матері-Землі; жовті — Сонця; світло-зелені — краси та молодості; голубі й сині — неба і води; оранжеві — хліба; фіолетові — мудрості; малинові — душевності, щирості; рожеві — достатку. На лівому кінці білої стрічки золотими нитками вишивали Сонце, а на правому срібними — Місяць. У замовляннях часто поєднувалися три кольори: св. Микола їде на синьому, червоному та білому коні; з’являються три дівиці — чорна, синя і біла; дмуть три вітри — білий, синій, червоний; є три хвороби — біла, червона, синя.

Джерело

·         Войтович Валерій Миколайович Українська міфологія. — К.: Либідь, 2002. — 664 с.: іл.; Українська міфологія. — Вид. 3-є. — Рівне: Видавець В. Войтович, 2012. — 681 с.: іл.


Немає коментарів:

Дописати коментар