середа, 24 лютого 2021 р.

Майстер Класи: Олена Щербань

Мої Майстер Класи. Олена Щербань

Бабусина Хатка

Будівництво ХАТИ: як це було

Глечики глиняні - то моя любов

вівторок, 23 лютого 2021 р.

Гавареччина. Експедиція

понеділок, 22 лютого 2021 р.

Хутір Савки

Хутір Савки

Музей звареного борщу

Фестиваль борщу 2019 — Опішня, Україна

На Полтавщині відбувся гастрономічний фестиваль

Перший Фест "Борщик у глиняному горщику 2014"

Надія Маринич: Виставка в Лялиній Світлиці

Хутір Савки













 

Хутір Савки: ФотоРепортаж









 

Музей борщу та хліба

 Музей борщу та хліба 

У Селі Опішня, що знаходиться в Полтавській області, власниця етносадиби «Лялина світлиця» Олена Щербань заснувала перший в Україні Музей звареного борщу та Музей живого хліба.

За словами засновниці відвідувачі зможуть скоштувати один з унікальних рецептів борщу — кожен день новий. Олена Щербань знає щонайменше 365 рецептів страви — весільний, поминальний, зимовий, літній, білий, коричневий та інші. Вона збирала рецепти по всій Україні, більша частина з яких була з Цетральної України.

🍛 На Полтавщині з’явився музей борщу 1

Усі охочі зможуть дізнатися більше цікавих фактів про українську традиційну страву, її різновиди, техніки приготування, а також загальні традиції України, її культуру та гастрономію

Олена Щербань, Засновниця музею

🍛 На Полтавщині з’явився музей борщу 2

Серед експонатів борщу можна побачити квашену та мариновану капусту, свіжий та консервований буряк, часник у пучку та цибулю у вінку. Окрім того, тут є піч, в якій власне й готують страву та особливі глиняні горщики.

🍛 На Полтавщині з’явився музей борщу 3

Також можна дізнатись особливості створення живого хліба — тут його виробляють без дріжджів, за допомогою закваски з пророщених зерен пшениці, жита, хмелевій заквасці.

🍛 На Полтавщині з’явився музей борщу 4

Ми писали, як борщ потрапив до переліку нематеріальної культурної спадщини України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:💨 Херсонщина отримала новий брендинг — «Впусти вітер в голову»

Борщ та культурна спадщина

Як повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики, борщ внесли до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.

Це перший в Україні випадок, коли елемент, який потрапив до переліку є загальноукраїнським, а не регіональним. Одним з ініціаторів був кулінар Євген Клопотенко. Він повідомив, що надати культурний статус борщу вирішили під час зйомок документального фільму про борщ — «Борщ. Секретний інгредієнт».

Я зібрав однодумців: фольклористів, істориків, аналітиків, людей, які мають відношення до культурної спадщини. Ми об’єдналися в громадську організацією і пройшли нелегкий процедурний шлях. І сьогодні борщ вже в цьому списку.

Євген Клопотенко, Кулінар

Під час зйомок знайшли неймовірну кількість рецептів борщу з різних куточків України. Один з найнезвичніших рецептів знайшли у Щацьку на Волині. Там готують борщ з крові щойно заколеного кабана. Прем’єра фільму «Борщ. Секретний інгредієнт» запланована на 14 жовтня.

Борщ із секретним ігредієнтом, Олена Щербань,

 https://photo.unian.ua/photo/651164-elena-shcherban

Олена Щербань

Етнолог, керамолог, кандидат історичних наук та дослідниця традицій використання глиняного посуду в культурі харчування українців Олена Щербань під час проведення другого гастрономічного фестивалю "Борщик у глиняному горщику" у с. Опішня (Полтавська обл. ), 15 серпня 2015 р. В гончарній столиці України – селищі Опішні на Полтавщині – проходить другий гастрономічний фестиваль "Борщик у глиняному горщику", який приймає на своїй екоагросадибі етнолог, керамолог, кандидат історичних наук та дослідниця традицій використання глиняного посуду в культурі харчування українців Олена Щербань. Фото Чапала Анна / УНІАН

ID:
#651164
Автор:
Чапала Анна
Місце зйомки:
Україна / село Опішня
Дата зйомки:
15.08.2015
Макс. розмір:
4288x2848 px
Перегляди:
179
Скачування:
0
Ключові слова:
Додати в кошик
Додати вибране

У музеї ляльки-мотанки на Полтавщині готують борщі, яким близько ста років

 https://kolo.news/category/suspilstvo/1488

У музеї ляльки-мотанки на Полтавщині готують борщі, яким близько ста років

28 червня 2019, 11:00
 
Фото Ольги Матвієнко

Вареники, крученики, качана каша та борщ із раками – таким частуванням анонсувала шостий міжнародний гастрономічний фестиваль «Борщик у глиняному горщику» його організаторка Олена Щербань.

Більше ніж за місяць до масштабного дійства, яке відбудеться 10 серпня цього року в Опішні, етнографиня, власниця салону-студії «Лялина світлиця» вирішила сьогодні провести для медійників екскурсію етноагросадибою та пригостити їх автентичними українськими стравами з печі просто неба.

Олена Щербань – дослідниця глиняного посуду, яка любить сільську культуру та розвиває зелений туризм.


Салону «Лялина світлиця» уже близько десяти років. Єдиний в Україні приватний музей ляльки-мотанки нині розрісся до музею гастрономічної культури.

Родове помістя Олени Щербань розташоване на хуторі поблизу Диканьки в селі Кратова Говтва, але свого часу етнографиня придбала стару хату в Опішні. 2010 року вона почала виготовляти там ляльки-мотанки, поєднуючи це з роботою старшого наукового співробітника в музеї гончарства.

– А потім я подумала: чому є музей гончарства, а музею ляльки-мотанки немає? Тож він у мене створився сам, з Божою поміччю, доля так мене привела, – каже пані Олена.

Автентичною кухнею майбутня етнографиня цікавиться ще з 15 років. Ідейна натхненниця фестивалю почала занотовувати рецепти страв, коли бабуся її подруги почастувала її житніми пирогами. Дівчині стало цікаво, бо її бабуся готувала лише пшеничні.



Після закінчення університету Олена Щербань почала цікавитися етнологією професійно.

– Через гончарські школи, які вивчала, я прийшла до побуту: що їли, скільки дітей було в родині, яке було весілля, у чому ходили взуті тощо. Паралельно почала досліджувати культуру харчування, – розповідає етнографиня.

Згодом пані Олена почала збирати рецепти борщів з усієї України. Коли зрозуміла, що не зможе осягнути такого масштабного народного надбання, обмежилася Лівобережною Україною, Наддніпрянщиною.

– Найбільше борщиків знаю з Центральної України: Полтавщина, Київщина тощо. Борщі здебільшого записую в старожилів, допитуюсь у бабусь, – каже господиня.



Тож борщам Олени близько ста років. На фестивалі в серпні цього року планують презентувати 60 видів цієї страви. Серед заявлених – білий, зелений, чорний, нежонатий борщі та безліч інших наїдків.

До теми: На фестивалі в Полтавській області приготували п’ятдесят видів борщу й варили самогон. ФОТО

Пані Олена популяризує традиційні українські страви, які подекуди вже давно забуті: житні коники, шпундра з буряками, борщі, весільно-обрядове печиво.

– Це коровай з Гадяцького району, село Варки. Молода з ним йде на весілля, а пташок роздає незаміжнім подругам, аби вони швидше заміж вийшли. Усе це народне, традиційне і, на жаль, забуте, – розповідає Олена Щербань.

Тож основна мета власниці «Лялиної світлиці» – зберегти та культивувати традиції своїх предків.

Здебільшого відпочити в агросадибі та відчути українську автентику їдуть люди з Дніпра, Харкова, Києва, які втомилися від міської метушні. Відвідують «Лялину світлицю» й гості з закордону. Прикро, каже пані Олена, що іноземці цінують наші традиції більше, ніж самі місцеві.



– Хоча за майже десять років моєї діяльності ворота відкрилися – почала їхати Полтава. У мене дуже багато гостей на Великдень. Ми починаємо пекти паски, фарбувати крашанки, виготовляти писанки. Багато людей на Івана Купала, Меланку. Я привчила гостей гуляти не Новий рік за старим стилем, а меланкувати, колядувати на Різдво. На традиційний Новий рік ми проводимо вечорниці тощо, – каже власниця агросадиби.



Читайте також: Борщ із полуницею, коники з карпатського сиру та болгарська чорба – на Полтавщині відбувся гастрономічний фестиваль. ФОТО, ВІДЕО

У автентичних хатках можна підібрати собі українське вбрання до вподоби та скуштувати страви з продуктів, вирощених на території агросадиби.


Як у давнину готували качану кашу



Пані Олена провела для журналістів майстер-клас з приготування качаної каші – давньої страви, яку варили наші пращури.

Качана каша – страва дорога. Не лише через інгредієнти, а й через складність та час приготування. Пшоно викачують у яйці та борошні протягом трьох годин до утворення крупинок, а потім протягом трьох годин це треба варити.

Заздалегідь викачані крупинки раніше могли зберігати протягом тижня. Довше пані Олена зберігати не радить, адже інгредієнти натуральні, і заготовлені крупинки можуть зіпсуватися.

– Качану кашу в давнину готували на хрестини, весілля та входини в хату, а зараз її ніхто не робить, – каже етнографиня.




Автор: Наталка Сіробаб