Чи пов’язані між собою декор і призначення глиняного посуду?
Опішнянський глиняний посуд ХІХ століття виразно поділявся на групи: для приготування
й зберігання поживи (питва); для подачі до
столу готових страв і напоїв; обрядовий. Характерною
особливістю кожної групи виробів є відповідний декор. Найменше декоровано першу групу посуду. Окремі види виробів (наприклад, ринки) –
з найпростішим орнаментом. Він
складався з кількох
прямих ритованих чи мальованих ангобом концентричних ліній або однієї хвилястої. Багатше орнаментовано глиняні
горщики. Здебільшого мальованим опискою та побілом геометричним орнаментом
(прямі та хвилясті концентричні лінії, ляпки, риски та їх комбінації),
розташованим на плечах і вінцях, що не є випадковим. Адже горщики, якщо вони
використовувалися за прямим призначенням – готування страв у печі – задимлювалися.
Відповідно, мальований орнамент після кількох приготувань страв ставав
малопомітним. Більш конкурентоздатний
під час продажу орнаментований посуд. Декоровані, в народі – «красиві» вироби – швидше
продавалися. Ймовірно тому, гончарі все ж намагалися прикрашати свою продукцію.
А ще варто не забувати, що не останню роль відігравала традиція – опішнянські
гончарі подібним декором прикрашали свій посуд принаймні з початку ХVІІІ століття (для більш
раннього часу даних бракує).