Майстер-клас із виготовлення дідуха / Master-class on making Didukh

Про те, як ми з Дідухами дідухів виготовляли, дивіться тут: http://ljalinasvitlica.blogspot.com/

Каразінські вечорниці Миколи Пазича

Зимові свята та обряди по-краснокутськи!!! 

Краснокутську неймовірно пощастило: тут народився, виріс і щиро полюбив свій край  патріот, митець, музикант, організатор-масовик, популяризатор традиційної української культури Микола Пазич. 

Салон-студія Лялина Світлиця і взимку

Чекає на ВАС!!!!

Zdravstvujte Elena,

Menya zovut Nastia, my s vami vstrechalis' v Oposhne, eto bylo paru let nazad. My priezzhali na nedelyu pogostit' na hutor i s moim otsom i dochkoj prishli k vam na klass po motankam. Sami mi zhivem v San Diego i vy dlya nashej mestnoj uchitelnitsy po-russkomu dekorativnomu iskusstvu sdelali ej svoyu motanku na pamyat'. Ona vam peredaet bolshoe spasibo.

Tak sluchilos', shto polgoda nazad ya tozhe nachala delat' motanki. Vash uroki proshli ne zrya! Za shto ya vam ochen' blagodarna!

Etim letom my snova budem na Ukraine s kontsa iyunya po nachalo avgusta. Esli vam budet snova interesno vstretitsya, ya mogla by posetit' Oposhnyu eshe raz. Mne ochen' interesno uznat' u vas podrobnee pro eto delo i mozhet byt' vstretitsya s kem-to iz babushek, kotorye do sih por eto delayut.

Budu ochen' rada uslyshat' ot vas,

S uvazheniem,

Anastasia Aranovich

www.aaphotographysandiego.com

Святий Миколай нас усіх оберігай / St. Nicholas protects us all

З Миколаєм!!!

Дві з моїх інтернет-конференцій

http://conferences.neasmo.org.ua/zbirnuk_final_09_2012.pdf
http://stepscenter.ho.ua/041012.pd

Взаємозв’язок декору і призначення глиняного посуду / Relationship decor and destination pottery

Чи пов’язані між собою декор і призначення глиняного посуду?  

Опішнянський глиняний посуд ХІХ століття виразно поділявся на групи: для приготування й зберігання поживи (питва); для подачі до столу готових страв і напоїв; обрядовий. Характерною особливістю  кожної групи виробів є відповідний декор. Найменше декоровано  першу групу посуду. Окремі види виробів (наприклад, ринки) – з найпростішим орнаментом. Він складався з кількох прямих ритованих чи мальованих ангобом концентричних ліній або однієї хвилястої. Багатше орнаментовано глиняні горщики. Здебільшого мальованим опискою та побілом геометричним орнаментом (прямі та хвилясті концентричні лінії, ляпки, риски та їх комбінації), розташованим на плечах і вінцях, що не є випадковим. Адже горщики, якщо вони використовувалися за прямим призначенням – готування страв у печі – задимлювалися. Відповідно, мальований орнамент після кількох приготувань страв ставав малопомітним. Більш конкурентоздатний під час продажу орнаментований посуд. Декоровані, в народі – «красиві» вироби – швидше продавалися. Ймовірно тому, гончарі все ж намагалися прикрашати свою продукцію. А ще варто не забувати, що не останню роль відігравала традиція – опішнянські гончарі подібним декором прикрашали свій посуд принаймні з початку ХVІІІ століття (для більш раннього часу даних бракує).

Опішня туристична / Opishnya tour

Народився новий блог: 
http://opishniaturist.blogspot.com/
тепер я буду більше уваги приділяти і цьому блогу. Зустрінемося тут: http://opishniaturist.blogspot.com/

Петро Ваулін / Peter Vaulin

Про відомого художника-кераміста Петра Вауліна і його період діяльності в Україні 

Жизненный путь выдающегося русского художника-керамиста Петра Ваулина был тесно связан с Украиной. Короткий, но насыщенный деятельностью период его пребывания на украинской земле оставил заметный след в формировании современного облика керамики Полтавской области.

В конце 1903 года Петр Ваулин приехал в Миргород. С 1896 года в городе уже семь лет действовала Миргородская художественно-промышленная школа имени Николая Гоголя. Открытая Полтавским губернским земством для содействия развитию гончарства Полтавской области, она, к сожалению, слабо справлялась с этой задачей. О чем свидетельствуют негативные отзывы о деятельности Миргородской художественно-промышленной школа имени Николая Гоголя от тогдашних знатоков украинского народного искусства и самих керамистов. В частности, старший сын выдающегося тогдашнего опошнянского гончара Федора Чирвенко Семен, вспоминал, что, окончив школу 8 июня 1903 года он начал работать с отцом, но «ничего не мог сделать ценнаго потому, что в то время, когда я учился в школе, оная по керамике как уже всем известно ничего не давала» [1, с.122-123].

Велика Павлівка Зіньківського району Полтавщина / United Pavlovka Zinkivsky Poltava region

Велика Павлівка 

Сучасний стан українського народного мистецтва / The current state of Ukrainian folk art

Виставка народного мистецтва в Києві

У Харкові, на ярмарку / Іn Kharkiv, the fair

Слобожанський ярмарок-2012! 

Вікіпедія: Олена Щербань / Wikipedia: Elena Shcherban

Щербань Олена Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Щербань.

Фільм про виготовлення ляльки-мотанки Олени Щербань /Film about making dolls reeled Helen Shcherban

http://vk.com/id12956066 Катерина Ви і кукла-мотанка стали для мене якимись чарівнини, правда! Кукла тепер стоїть у мене біля столу і чомусь, я кожен день на неї дивлюсь! Велике дякую!!! Просмотреть все изображения

2

Майстер-клас від Ганни Діденко / Master class from Anna Didenko

Ексклюзив: 

ВПЕРШЕ фотомайстер-клас від Ганни Діденко 

Дружків глечик / companion pitcher

Про дружків глечик та його роль у весільному обряді українців, можна знайти інформацію тут: http://vesilja.blogspot.com/ 

Катерина Порскало - коровайниця з Опішного / Catherine Porskalo - korovaynytsya with Opishnya

ТА, що знає секрети поводження з ТІСТОМ та ПІЧЧЮ 

Катерина Порскало - без перебільшення сьогодні найвідоміша коровайниця як мінімум у Полтавському регіоні. Про її майстерність знають повсюдно в Україні, бо замовляти приїздять весільні короваї, хліб, медяники та пироги звідусіль: Запоріжжя, Одеса, Дніпропетровськ.... Пропоную переглянути кілька фото із фрагментами тістотворчості КОРОВАЙНИЦІ.

Моя лялька / My doll Reeled

http://poltavanews.com.ua/news/culture/olena-shherban-mriye-zrobiti-opishnyu-shhe-j-stoliceyu-lyalkarstva.aspx

Олена Щербань мріє зробити Опішню ще й "столицею лялькарства"

20 серпня 2012 р.

Фото: Новини Полтавщини

Селище Опішня відоме в Україні, як «столиця гончарства», проте краєзнавець, історик, кандидат історичних наук Олена Щербань, хоче зробити з нього ще й "столицю лялькарства".

Чому? Чи є на це підстави? Про це та багато іншого - у розмові кореспондента Новин Полтавщини та майстрині.

Чому саме Опішня має стати столицею лялькарства?

Моя ОПІШНЯ / My Opishnya

Життєствердний фільм про мою Опішню запрошую подивитися ТУТ: 
http://youtu.be/4sYtBGXs0XE. Автор - Дмитро Вовк

Караби-яйла / Karabi-yayla

А тут http://youtu.be/Ll1BWDFevMk живе фільм про плато Карабі у Криму. 

Автор - Дмитро Вовк

Скит у Диканьці, що в Полтавщині / Skit Dikanka that in Poltava

Про "Город, которого нет" очима талановитого відеоХУДОЖНИКА Дмитра ВОВКА дивіться тут:  http://youtu.be/MCQPYxmteGs 

Впізнай себе на Майстер-класі / Recognize yourself in Master Class

Друзі, хто брав участь у майстер-класах у Опішні в 2012 році, зазирніть, будь-ласка, сюди: http://ljalinasvitlica.blogspot.com/

Петриківська школа / Petrykivs'kyy school

Один день з життя Петриківської школи 

Ця звичайна-незвичайна школа у славнозвісній Петриківці живе собі своїм активним, цікавим, насиченим-просякнутим мистецтвом Життям. На фото лише деякі фрагменти і лише одного дня з життя школи, яку я теж люблю. 

Про цьогорічний Сорочинський ярмарок / On this year's Fair

«Шум, лайка, мукання, мекання, ревіння – все зливається в один безладний гомін. Воли, мішки, сіно, цигани, горщики, баби, пряники, шапки – все яскраве, строкате, безладне; кидається купами і снується перед очима», – писав Микола Гоголь про Сорочинський ярмарок у 1829 році. 

http://poltavanews.com.ua/media/photogalleries/2012/8/16/sorochinskij-yarmarok-2012.aspx

Як індейці у Сорочинцях ярмаркували / As an Indian in Sorochintsy yarmarkuvaly

Тут Ви побачите фрагменти виступів індейців під час Сорочинського ярмарку http://youtu.be/LLMRnmHseSU?hd=1  

Опішнянський гончар нової генерації / Opishnyanski potter new generation

Віталій Дудник - опішнянський гончар!

Молодий, привітний, скромний, працьовитий, талановитий Віталій Дудник заслужено може зватися опішнянським гончарем. Живе й працює в Опішні, залюбки використовує для своїх виробів опішнянську глину, учень відомого на весь світ опішнянського гончаря Василя Онуфрієвича Омеляненка, а головне - вироби в нього ОПІШНЯНСЬКІ. 

http://fotki.yandex.ru/users/ckrog/albums/

Персональна виставка Кременчуцького Вакули 

Геннадія Анатолієвича Сметанко 
http://fotki.yandex.ru/users/ckrog/albums/

Глиняна сковорідка або ринка з тулійкою / Clay pan or markets tuliykoyu

Ринка з тулійкою 

Скоро!!!

Нас вже 80 000!!!! / We are already 80000!!

 ДЯКУЮ УСІМ ОДНОДУМЦЯМ!!!!! 

Цілий місяць я не тішила ВАС нічим новеньким на моєму блозі. Зізнаюся чесно: відпочивала... Нині у мене доволі напружений життєвий ритм, доводиться бувати в кількох місцях одночасно, море спілкування, а ці приємності (а це дійсно для мене так), трішки забирають фізичних сил. Досить виправдовуватись, до роботи. На блог я зазирала частенько, із задоволенням спостерігаючи, як збільшується цифра відвідувачів мого скромного блогу. ДЯКУЮ УСІМ ВАМ за підтримку, за Вашу доброзичливість, за коментарі, поради, компліменти, запрошення до співпраці, за визнання, і особливу подяку висловлюю за критику. Бажаю собі, аби Ви критикували мене ще більше. А НАС УЖЕ 80 000!!! ДЯКУЮ!

З повагою і найкращими побажаннями Олена-Олімпіада Щербань.

Місяць українського села у Вікіпедії / Moon Ukrainian village on Wikipedia

В українській Вікіпедії розпочався 

"Місяць українського села" 

20 серпня в українській Вікіпедії розпочався "Місяць українського села". Українські вікіпедисти закликають долучитися до редагування статей у Вікіпедії про теперішні та колишні села України в рамках "Місяця українського села". В Україні нараховується 28 тис. 450 сіл і про кожне з них є окрема стаття в україномовному розділі Вікіпедії. Проте багато таких статей містить вкрай мало інформації. Тому українські вікіпедисти звертаються до істориків, краєзнавців, всіх небайдужих із закликом – долучитися до "Місяця українського села", який розпочався сьогодні, 20 серпня, і проходитиме до 17 вересня цього року. Це можна зробити зареєструвавшись у Вікіпедії та перейшовши на сторінку місячника, де Ви можете включити себе до списку його учасників, переглянути статті, які вже покращені та побачити яким чином це зроблено. Активно покращуються й села Полтавщини, зокрема Зіньківського району. Такі села, як Опішня, Міські Млини, Дейкалівка, Заїченці, Батьки, Артелярщина, Бірки, Попівка, Велика Павлівка, Глинське, Човно-Федорівка та інші значно покращені в рамках місяця. Я, учасник Місяця, звертаюсь до читачів блогу з проханням надати фотографії будь-яких сіл (адмінбудівлі, пам’ятки архітектури археології...).  Фото з коротким описом можна надіслати за адресою denyszlv4@gmail.com. Долучіться до справи покращення статей про села України – зробіть свій внесок до розбудови якісного українського культурного та інформаційного продукту!

Лялина пісня / Lyalin song

Фільм Дмитра Вовка про Опішню, Ляльку, 

Лялину Світлицю 

http://youtu.be/eGBHIexmRs8 

Українська лялька мотанка

Фільм розповідає про сучасну майстриню з виготовлення традиційної української ляльки-мотанки та є спробою спостереження за творчим процесом людини та взаємоз...

Зі скарбниці мудрості народної / From the treasury of folk wisdom

Навіщо хрін у воді? 

Хрін

Хрін, посвячений на Великдень, має здатність охороняти родину від усяких злих сил та забезпечує добрим здоров’ям.

Примовка: Хай йому хрін з водою, купив коня і то з бідою. Хай йому хрін; Хрін його бери; Хрін тебе побий — як крайнє незадоволення кимось, чимось.

Войтович Валерій Миколайович Українська міфологія. — К.: Либідь, 2002. — 664 с.: іл.; Українська міфологія. — Вид. 3-є. — Рівне: Видавець В. Войтович, 2012. — 681 с.: іл.

Пролог цьогорічної церемонії Гордість країни / Prologue this year's ceremony "Pride of the Country"

Геніальність відомої української поетеси Ліни Костенко невичерпна 

Тут ви знайдете геніальний вірш геніальної Ліни Костенко (моя улюблена українська поетеса), у не менш геніальному виконанні геніального Богдана Ступки.

http://www.youtube.com/watch?v=kkHMxXsnE5k

Музейне ноу-хау / Museum of know-how

Про Музей побуту Західної України в Севастополі шукайте, будь-ласка, інформацію тут: 

http://museum.sebastopol.ua/index.html

Чому я назвала це малесеньке повідомлення музейним ноу-хау? Тому що далеко не кожен НАВАЖИТЬСЯ створити культурний осередок своєї МАЛОЇ Батьківщини в культурному осередку, що пістрявіє традиціями багаточисленних етносів - в самісінькому центрі всіма нами поважаного, та що там правду ховати, КОХАНОГО КРИМУ!!! 

Схиляю голову перед його засновником і пишаюся його прикладом. А наслідувати є що!

"… Музей не претендує на щось велике… Він претендує на більше — на Вашу приязнь та шану до моїх родичів, земляків і до неї єдиної, моєї малої Батьківщини — Буковини, що на Західній Україні".

Михайло Кузменюк

Когда тебе кажется, что тебе нечего дать другому, вспомни тёплое слово, слово благодарности и поддержки, или молитву. Господь подарил нам эти истинные сокровища для того, чтобы мы делились ими с родными душами. Почему мы всегда забываем об этом, теряя друзей в поисках материальных благ как единственно ценных, которыми мы обладаем?

http://www.facebook.com/natalia.maluta

Мандруймо Полтавщиною!!! / Poltava Travel!

В Опішні з'явилися марковані туристичні маршрути 

http://poltava-mandry.blogspot.com/2012/07/blog-post.html

Мені сьогодні весело! / I now have fun!

Хлібні традиції Кракова / Bread traditions of Krakow

Краківська "фішка": бублики з маком, сіллю та кунжутом

Музей бджолярства / Museum of beekeeping

Про польських бджілок, мед і не тільки 

Цікаво про мед, бортництво, пасіку, технології пасічникарства розкажуть, покажуть і дадуть спробувати в одному із польських музеїв. Рекомендую.
Interesting facts about honey, beekeeping, apiary, technology pasichnykarstva tell, show and will try in one of Polish museums. Recommend.

Про плетіння з рогози / On the weaving of reed mace

  

РОГОЗОПЛЕТІННЯ 

Опішнянський бренд: весільний КОРОВАЙ / Opishnyanski brand: wedding caravan

Хлібні шедеври опішнянської коровайниці 

Катерини Порскало

Так, її КОРОВАЇ, є дійсно шедеврами українського традиційного хлібопечення.

Глиняний арт-бізнес в Опішні та Косові / Clay art business Opishnya and Kosovo

Деякі аспекти розвитку сучасного опішнянського «арт-бізнесу»

 На сьогоденному арт-ринку України існує стійкий попит на твори не лише сучасного мистецтва, але й на «етнічні» вироби. Традиційна кераміка, як і традиційний одяг, традиційна страва, пісня – є оригінальним національним символом нашої культури. Брендовою українською керамікою досі залишається опішнянська та косівська, оскільки ці осередки гончарства найвідоміші і найбільші. З’ясовуючи питання про те, яким чином донині збереглися гончарні Опішне та Косів, варто відзначити, що передача гончарської майстерності в них відбувалася і безпосередньо від майстра до учня, коли учень навчався, копіюючи творчий почерк окремого майстра, і в гончарних навчальних закладах, які навчали як традиційному для осередку так і іноваційному гончарству і, на моє переконання, відіграли визначальну роль у досьогоднішньому існуванні цих осередків.

Про агротуризм у Більську / About Agrotourism in Bilsku

Перспективи розвитку агротуризму в історико-культурному заповіднику «Більськ»

Полтавщина, з її багатющими природними ресурсами, унікальними ландшафтно-кліматичними умовами і вигідним географічним розташуванням , має виключно сприятливі умови розвитку сільського зеленого туризму. Одним із найцікавіших регіонів зокрема для археологів, істориків, краєзнавців є Котелевський район, де окрім перелічених принад, розташовано історико-культурний заповідник «Більськ». До сьогодні пам’ятка Всеукраїнського значення «Більське городище» мало популяризувалася, хоча інтерес до неї з боку туристів не відсутній. На мою думку, вже сьогодні Котелевщина може приймати екскурсантів, насамперед приваблюючи самобутністю, етнічним колоритом регіону, і в першу чергу наявністю такої унікальної заповідної зони світового значення. Першочерговими завданнями вважаю популяризацію і розвиток агротуристичної інфраструктури  пам’ятки, щоб привабити сюди якомога більшу кількість людей з усіх куточків світу. Зелений сільський туризм або агротуризм, як різновид відпочинку в сільській місцевості, має неабиякі перспективи розвитку на території заповідника. Є всі можливості привабити туристів не лише екологічністю регіону, багатих природних ресурсів, але й ознайомити з історичними цінностями, археологічними памятками національного значення, народною побутовою культурою, місцевим традиційним, обрядовим та фольклорним колоритом.

Prospects for agro-tourism in historical and cultural reserve "Bilsk"
Poltava region, with its rich natural resources, unique landscape and climatic conditions and favorable geographical location, is only favorable conditions for the development of green tourism. One of the most interesting regions in particular for archaeologists, historians, ethnographers are Kotelevskiy area, except where mentioned attractions, there are historical and cultural reserve "Bilsk." Until now, Ukrainian monument to "Bilske settlement" was populyaryzuvalasya, although interest in it from tourists is missing. I think today Kotelevschyna can take tourists, especially attracting identity, ethnic flavor of the region, and especially the presence of this unique conservation area of ​​world significance. The primary objectives of promoting and developing believe agro infrastructure sites to attract here as more people from all over the world. Green rural tourism Agritourism or as a kind of recreation in the countryside has enormous prospects for the reserve. There are all opportunities to attract tourists not only eco-friendliness of the region, rich in natural resources but also to familiarize with historical values ​​and archaeological monuments irrespectively of national importance, national home culture, local tradition and ritual and folk flavor.

Павуки по-польськи / Spiders in Polish

Павуки

Ось такі вироби з соломи та квітів я побачила в одному із сувенірних "склєпов" (магазинів) у Кракові. Мені одразу спала на думку їх ідентичність з нашими солом яними різдвяними павуками, які виготовляли самостійно чи не в кожній родині і вважали родинним оберегом. Різдвяні павуки могли "затриматися" в оселі аж до Водохреща. Польські павуки - то теж павуки, але продавець не зміг пояснити для чого вони.
These are the articles of straw and flowers I saw in one of the gift "sklyepov" (stores) in Krakow. I immediately came up with the identities of our straw yanymy Christmas spiders, which made ​​itself almost in every family and considered family talisman. Christmas spiders can "linger" in the house until the Epiphany. Polish spiders - spiders that too, but the seller could not explain what they are.

Про кераміку Білорусі / On ceramics Belarus

On ceramics Belarus 
Керамо-Минск-2007 (взгляд украинских керамологов)

Здесь кратко изложены результаты и впечатления от поездки, пятилетней и еще совсем недавности, в Минск с целью изучения современного состояния гончарства и керамологических исследований в Республике Беларусь, установление контактов с белорусскими керамологами. Для достижения поставленой цели мы ознакомились с работой ведущих заведений республики, занимающихся изучением, сохранением, популяризацией и изготовлением керамики – Института искусствоведения, фольклора и этнографии и Института истории НАН Беларуси, Союза мастеров народного искусства Беларуси, керамической лаборатории Национального университета культуры и искусств, Музея древней белорусской культуры. Были проведены интервью с беларусскими керамологами: докторами искусствоведения Евгением Сахутой и Анатолием Жуком, кандидатами исторических наук Натальей Дубицкой, Ириной Ганецкой, аспирантом Сергеем Молчаном.

ДЯКУЮ УСІМ ВІДВІДУВАЧАМ ЦЬОГО БЛОГУ!!!!! /THANK YOU to all visitors of this blog!!

Я така молодець, бо ВИ у мене Є, мої читачі!!!! ДЯКУЮ!!!!!!! 
а вже 73 667....

Польська кераміка / Polish pottery

 Сeramika Polska 

Перебуваючи в Польщі, зокрема в Кракові та Малопольському воєвудстві, мені трапилась нагода побачити польську кераміку. І не тільки польську, але й українську також. Охоче ділюся з вами фото польських "сіваков", "гарников", "двояков".
While in Poland, including Krakow and Malopolska Voivodeship, I happened to see the opportunity Polish pottery. And not only Polish but also Ukrainian. Willingly share with you photos of the Polish "sivakov", "harnykov", "dvoyakov."

Мій Краків / My Krakow

Яким я побачила Краків

Останні два місяці  я чекала нашої з ним зустрічі. Чекала терпляче, оскільки знала напевно: він мені сподобається і можливо, я йому теж. Він приязно зустрів мене, як свою, ніжно обійняв, огорнувши неповторним, притаманним лише йому ароматом шоколаду, кави, іноземних туристів, літа, площ і вуличок, голубів, дорогих парфумів і гарячих булочок і одразу ж, з першого погляду, ще в аеропорту, почався у нас довгий, тривалістю як все життя, роман з КРАКОВОМ!!!!!

НАРИСИ З ІСТОРІЇ МІСТА ОПІШНЕ КОЗАЦЬКОЇ ДОБИ / Essays on the history CITY Oposhnoe COSSACK TIME

Нарис 2. з книги "Нариси з історії міста Опішне козацької доби"

Споруди й планування міста Опішня

Опішня розташовується на підвищеній місцевості – найвищій частині вододілу між річками Ворскла та Псел (висота центру сучасного  селища – близько 184 метрів над рівнем моря), тому добре помітне з усіх боків. Під’їжджаючи з боку Полтави український письменник Панас Мирний описав його так: „Ось з’їдемо на гору, й перед нами знову засиніє пояс. То Опішня з своїми хуторами та недалеко лежачими селами синіла”. На нашу думку, принаймні у XVIIІ столітті зовнішній вигляд козацького міста мало відрізнявся від того, яким його бачили письменники та науковці другої половини ХІХ століття і яким воно зберігалося до середини ХХ століття. Панас Мирний писав: „Опішня – здоровенне містечко... Весело їхати Опішнею. Було чим очі порадувати, серце звеселити ... Усюди видно достачу: хати рублені, високі, ясні й білі; огорожа скрізь добра, улицею – з острішками; в огорожах – сіріють кошари, чорніють загороди, хліви, хлівці; садки, двори пометені чисто. Рука достачі чепурить містечко; по шляху видно де-не-де й шинки, але не так вони кидаються у вічі, як по других селах; тута вони немов ховаються від чужого ока”.

Моя Лялина Світлиця / My Lyalinа Svitlycia

Лялина Світлиця запрошує 

Тихо, прохолодно, цікаво, легко, просто, спокійно пропонує відпочити салон-студія Лялина Світлиця. Тож якщо Ви маєте бажання урізноманітнити своє життя і змістовно провести час, прошу Вас прочитати і подумати чи підходить Вам моя пропозиція, якщо так, прийміть її і зателефонуйте.

Олена Щербань в неті / Elena Scherban in the net

Інформація про Олену Щербань на сайтах:

Про Олену / About Helen

"Як ви яхту назвите..."

Клименко Олена про розвиток українського гончарства / Elena Klimenko the development of Ukrainian pottery

Про розвиток українського гончарства у ХХ столітті читайте тут:
http://www.ukrsov.kiev.ua/library/-/asset_publisher/Bkg0/content/id/25785
Фахово, пізнавально, доступно, цікаво.

Глечик плюс Тиква / Jug plus Tikva

"Танцювала Риба з Раком, а Петрушка з Пастернаком, а Цибуля з Часником", а .... Тиква глиняна з  Глечиком? 

Пригадалися мені слова цієї усім відомої пісні, коли переглядала-милувалася "горшками усякими", посудом череп яним тобто. Так ось, серед асортиментного різноманіття глиняного посуду існує глечик і тиква. А ще українські гончарі виготовляли симбіоз глечика і тикви, глечик плюс тиква тобто. І виходила нової форми посудина: тиквастий глечик. Мені особисто тиквасті глечики дуже подобаються своєю опуклістю боків. Функціональне призначення тиквастого глечика - бути вмістилищем для рідин. 

Слово про мову / Word of the language

"Мова - перша зброя в боротьбі: виживе мова, виживе й Вітчизна, бо ж мова є не тільки найпевніший засіб поневолення, а й вірне (разом з ножем та хлібом), надійне оружжя добування волі, бо геній народу без буяння рідної мови не варт нічого..."

Олександр Ільченко

http://mamajeva-sloboda.ua/news.php?id=575

Кременчуцький ВАКУЛА / Kremenchug Vakula

Конвалії Геннадія Сметанко 

Він щирий, Він романтичний, Він - Геннадій Сметанко, коваль з міста Кременчук. Чи не найкраще про нього можуть розкати його металеві витвори: ніжні конвалії, дивовижні хризантеми, симпатичні троянди.