четвер, 27 жовтня 2011 р.

Мені пишуть....


Твоя варенуха наштовхнула Сержа на створення свого блогу. Про що, про що а про їжу (та до їжі) він може розповідати постійно )))
тут його блог http://gurman81.blogspot.com/
Давай дружити блогами :))

«Фарфор-фаянс Украины ХХ-го столетия» – книга о людях для людей.../ "Porcelain-faience Ukraine twentieth century" - a book about people to people ...

Елена Жерновая. Несколько слов о книге Ольги Школьной «Фарфор-фаянс Украины ХХ столетия» 
 Первое впечатление  –  как любовь с первого взгляда: оглянуться страшновато, вдруг показалось. Аккуратно, потихоньку, смотрю второй раз – не-е-ет, не показалось – действительно, красота… Теперь постараюсь придержать эмоции и разглядеть повнимательнее. Откровенно говоря, оценок никаких давать не хочется, как-то не до них. Хочется смотреть и смотреть картинки, их так много и такие они ясные, что  постепенно словно перехожу в другой мир, погружаюсь в него все глубже и, начинает казаться, что в таком изобилии впечатлений можно утонуть, не дотянув до последней страницы, но досмотрев до конца, вдруг опять открываю сначала, а потом опять, и опять…

Опішнянська красуня

Наша кицюня

вівторок, 25 жовтня 2011 р.

Мені пишуть...

Доброго дня!
Шановна пані майстриня, звертається до Вас учениця  11-а класу  Фінансово-правового ліцею м. Києва. Я працюю над науковою роботою Історія української ляльки – мотанки. Моїм великим бажанням була б можливість поспілкуватися з справжніми майстрами. Оскільки, така можливість не завжди є, то я звертаюсь до Вас через електронну адресу, яку ви запропонували на сайті Рукотвори. У мене до Вас велике прохання відповісти на декілька моїх запитань, які допоможуть мені у написанні моєї наукової роботи.
 Хотілося б дізнатися:
1). Як довго Ви займаєтесь виготовленням ляльок, і від кого ви перейняли це мистецтво?

Андрей СЕРЕДА

Стихи маленького БОЛЬШОГО ЧЕЛОВЕКА
Пока глаза у жизни, как у волка,
Мерцают кровожадным янтарем,
Твой голос должен быть наивным, тонким,
Чтобы посметь поспорить с январем.
Пока планету не снесло с орбиты,
И за гроши не продана любовь,
Ты должен быть спокойным, гордым, битым
Под взорами усталых докторов.
Пока еще не вынесен диагноз,
Покуда палец давит на курок,
Успей понять, как этот мир прекрасен,
И как ты в этом мире одинок.
Пока идешь ты к пункту назначенья,
Не торопись чего-то обещать.
Рискни страдать за всех без исключенья,
Дерзни хранить надежду и прощать.
Пока тебя не упакуют в ящик
И не простятся лживо и светло,
Успей приклеить бабочке кричащей
Оторванное хрупкое крыло.

понеділок, 24 жовтня 2011 р.

Музей гончарства у Опішному ЗАПРОШУЄ

Національний музей-заповідник українського гончарства у Опішному запрошує на науковий форум 
"Глиняний посуд у культурі харчування народів світу"
22-24 травня 2012 року


Керамічна дивовижа Мирослави Росул

Керамічний СВІТ Мирослави Росул 
Придивіться уважніше до цієї керамічної скульптури. Вона не просто майстерно виконана, вона ЦІКАВА своїм змістом.

пʼятницю, 21 жовтня 2011 р.

Про Миколу Вакуленка у періодичних виданнях


Микола Вакуленко 

Виставка опішнянського гончаря Михайла Китриша


Виставка творів опішнянського гончаря Михайла Китриша відкрилася 20 жовтня 2011 року в Опішному!
Михайло Єгорович Китриш - український гончар, скульптор, Заслужений майстер народної творчості України (з 1985), лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (з 1999), член Національної спілки художників України (з 1971); член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (з 1998); лауреат Премії імені Данила Щербаківського (1995).

четвер, 20 жовтня 2011 р.

Вітаємо ПЕРЕМОЖЦІВ!!!!!

Опішнянський осередок майстрів народної творчості ВІТАЄ ПЕРЕМОЖЦІВ - опішнянських гончарів! 
У престижному Конкурсі Кераміки ІІІ Національній виставці-конкурсі художньої кераміки "КерамПІК  у Опішному " взяли участь і ПЕРЕМОГЛИ опішнянські ГОНЧАРІ: Юрій Пошивайло, Олександр Шкурпела, Валентина Лобойченко, Дмитро і Любов Громові, Анатолій Шкурпела, Микола Варвинський, Євгенія Панасюк, Ніна Дубинка, Олена Мороховець, Світлана Шкурпела, Іван Лобойченко, Валентина Гармаш, Наталя Гурин, Світлана Мотрій, Вікторія Заліська, Оксана Кальна, Оксана Северин. Щиро ВІТАЄМО і бажаємо нових звершень!

середу, 19 жовтня 2011 р.

Я маленький переможець

Моя маленька перемога 
19 жовтня 2011 року мою статтю «Архітектурно-будівельна кераміка Опішненського гончарного навчально-показового пункту Полтавського губернського земства (1912–1922)», опубліковану у Віснику Львівської національної академії мистецтв 2008 року, було нагороджено Дипломом V Національного конкурсу публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки «КеГоКе-2011»  (за публікаціями 2008 року).
Публікація «Понадстолітня історія гончарного шкільництва Опішного» номінувалася на кращу наукову статтю 2008 року, публікація «Перепієць у весільному обряді українців» номінувалася на кращу науково-популярну, публіцистичну публікацію 2008 року, що засвідчено Сертифікатами учасника конкурсу.

понеділок, 17 жовтня 2011 р.

http://poltava.infomagic.ru/obrazovanie/op%D1%96shnyanska-lyalkarka-rozpov%D1%96la-pro-sekreti-ulyubleno%D1%97-spravi


Опішнянська лялькарка розповіла про секрети улюбленої справи

 
Виготовлення ляльки-мотанки
Виготовлення ляльки-мотанки — улюблена справа, а не ремесло
Популяризацією виготовлення тканинних ляльок на Полтавщині займається 30-річна Олена-Олімпіада Скрипка-Щербань — етнограф, старший науковий співробітник Відділу етнографії гончарства Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, молодший науковий співробітник Відділу керамології новітнього часу Інституту керамології — відділення Інституту народознавства НАН України. Пані Олена люб’язно розповіла про своє захоплення, яке пов’язане з її професією.
— Пані Олено, Ви володієте оригінальним народним мистецтвом — виготовленням ляльок-мотанок, а також популяризуєте його. Розкажіть, будь-ласка, про символіку ляльки в побуті селян-українців. Наскільки поширене виготовлення таких ляльок на Полтавщині у наш час?

Майстер-клас від Олени Щербань

Майстер-клас із виготовлення Ляльки-мотанки у школі

понеділок, 10 жовтня 2011 р.

Різдвяні пряники


неділю, 9 жовтня 2011 р.

Сучасна кераміка

Художник-кераміст, майстер народної творчості Іван Бобков 

Фольклорно-етнографічний ансамбль "Берегиня"

Жива пісенна традиція чернігівської землі 
Учасниці фольклорно-етнографічного ансамблю "Берегиня" села Козацьке, Бобровицького району, що в Чернігівщині.

А це - НЕБО!

А це НЕБО в озері.... 

Ткані шедеври Валентини Колінько

Ткаля Валентина Колінько 

четвер, 6 жовтня 2011 р.

Опішнянська кераміка стилю модерн першої третини ХХ століття / Opishnyanski Ceramics Art Nouveau first third of the twentieth century

Про опішнянський керамічний модерн 
Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному в архітектурній пам’ятці Опішного – будинку  колишнього Опішнянського гончарного навчально-показового пункту Полтавського губернського земства (1912–1924), збудованого за проектом відомого українського архітектора Василя Кричевського, за діяльної участі технолога-кераміста Юрія Лебіщака експонує цікаву виставку «Опішнянська кераміка стилю модерн першої третини ХХ століття». Місце заходу обрано не випадково, оскільки більшість авторів презентованих творів так чи інакше пов’язані із функціонуванням будівлі, зокрема з діючими тут Опішнянською керамічною кустарно-промисловою школою (1925–1926), Опішнянською керамічною промисловою школою (1927–1933), Опішнянською школою майстрів художньої кераміки (1936–1941), а також із гончарною артіллю (згодом трансформувалася в завод «Художній керамік»).

середу, 5 жовтня 2011 р.

Будьмо здатними змінитися!

Будьмо здатними будь-якій сутності надати форму. 
Будьмо підготовленими до праці над середовищем, що може забезпечити повнокровне, естетично та духовно насичене існування!

неділю, 2 жовтня 2011 р.

Волики-коники

Коли на весллі коників та воликів дарують? 

Одним із символічних атрибутів українського весілля, зокрема полтавського, є житні зооморфні фігурки. Це один із видів весільного обрядового печива, яке узагальнено називають «кониками». Їх ще й досі дарують весільним гостям разом із шматком весільного короваю. 
Коники належить виготовити старшій свашці. Рецепт їх приготування досить простий..... Для цього необхідне житнє борошно і вода. З крутенького тіста робилять фігурки: коней – для весільних гостей (переважно молодого і середнього віку) як побажання сили, багатства; 
волів, корів – для найближчих родичів Молодого та Молодої (як правило батькам); 
кіз – для бабів, цапів – для дідів (оскільки волів та коней у них вже немає сили втримати);
а ще могли зліпити рогачі, кочерги – для кухарок. 
Коли житніх фігурок не було, над свашкою жартували: «Свашка-неліпашка, коників не ліпила, а один зліпила, та й того злупила». 

Калина

Не забудьте нарвати калини і зварити калинового джему
Всім відомо, що калина дуже вітамінна ягода. Прийшла пора потурбуватися, щоб взимку балувати себе пиріжками з калиновим джемом, мусом, желе....

Хто і як сьогодні використовує глиняний посуд?

Асортимент глиняного посуду в сучасних закладах громадського харчування

В умовах радикальними змін в суспільному і домашньому побуті з одного боку і етнокультурних взаємодіях з іншого, використання глиняного посуду в сучасній мережі закладів громадського харчування оформлених в етностилі видається важливим способом популяризації національної культури. Неабиякий інтерес фахівців до сфери харчування таких важливих сьогодні галузей, як медицина, нутриціологія, дієтологія, ресторація став основною спонукою здійснити спробу дослідити глиняний посуд як головний предмет сервірування столу. У такій площині його розглянуто вперше.
Нині неабиякою популярністю користуються заклади громадського харчування (переважно ресторани і кафе) стилізовані під «українську хату» («Українські страви», «Пузата Хата», «Гарбузик», «Верховина», «Щекавиця», «Диканька», «Хутір» та ін.). Досить часто в зовнішньому та внутрішньому їх оформленні, зокрема для сервірування столу, використовується глиняний посуд (як старий так і новотвір), який не лише надає відповідного антуражу закладові, асоціюється з гостинністю, щедрістю господарів та смачними наїдками, але й ефектно «вписується» у сьогодення. Відтак нині все популярнішими стають страви приготовані в глиняному посуді. Передовсім це горщики, макітри, форми для випікання борошняних виробів.