вівторок, 27 вересня 2011 р.

Мої опішняни: Михайло Острянин

Опішнянський гончар Михайло Острянин 

Еволюція сервірування

Еволюція сервірування: від народного до псевдоелітарного  
У одному із суттєвих компонентів традиційно-побутової культури, зокрема сфери харчування, використовуваний набір посуду кожного етносу посідає важливе місце, уособлюючи етнічні особливості, матеріалізуючи естетичні смаки, відображаючи рівень культурного розвитку. В умовах швидкого зникнення традиційних систем господарювання, особливо важливим видається дослідження глиняного посуду в культурі харчування українців у еволюції, динаміці перетворень, пов’язаних із радикальними змінами в суспільному і домашньому побуті. Глиняний посуд від останньої чверті ХІХ століття (часу найбільшого розвитку гончарного виробництва) до наших днів (коли гончарне виробництво скоротилося до мінімуму,  існує чималий асортимент інших видів) не виходить з повсякденного користування українців.
У даному контексті розгляну глиняний посуд не лише як ємність для приготування, подачі, споживання й транспортування харчових продуктів, а насамперед як один із головних предметів оформлення столу для селянської трапези впродовж зазначеного періоду, еволюцію його використання – від виготовленого кустарним способом до промислового, фаянсового – акцентуючи увагу на тому, що  звичайне сервірування столу – певною мірою уособлення суспільних і ментальних змін.

понеділок, 26 вересня 2011 р.

На городі зілля, а в хаті весілля


Фесільний фест на Переяславщині  
24-25 вересня 2011 року в Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини в Переяслав-Хмельницькому (Київщина), відбулося фольклорне свято весільних народних звичаїв та обрядів «На городі зілля - а в хаті весілля» та ярмарок майстрів. Організатор: Національний історико-етнографічний заповідник “Переяслав”. Це було дійсно неповторне, яскраве і самобутнє свято УКРАЇНСЬКОГО ЕТНІЧНОГО ВЕСІЛЛЯ!!!! 

неділю, 25 вересня 2011 р.

Творці сучасної кераміки: В’ячеслав Одарченко / People in modern ceramics: Vyacheslav Odarchenko

Творці сучасної кераміки: В’ячеслав Одарченко 
В’ячесла Одарченко, 1982 р.н., гончар. Гончарству навчався в Опішні. Одним із своїх Навчителів вважає опішнянського гончаря Михайла Острянина. Майстерність відточував у майстерні свого друга Юрія Мирка. Деякий час вони працювали в творчому тандемі, тому деякі роботи важко розрізнити де чия. Нині В’ячеслав Одарченко позначає свої роботи знаком "О". В роботі (зокрема в декоруванні робіт) майстру допомагає дружина Діана Аванасян.

Творці сучасної кераміки: Євген Євтушенко

Яка вона, сучасна кераміка? Або про гончаря Євгена Євтушенка 
Євген Євтушенко - представник молодої генерації сучасних гончаротворців. Виготовляє переважно гончарний, димлений посуд. Працелюбний, талановитий, скромний. 

Великопавлівські коровайниці в Переяславщині!

Майстер-клас від великопавлівських коровайниць на Переяславській землі

Творці сучасної кераміки: Зоя Предко

Керамічне світобачення Зої Предко 
"В дванадцять років я вперше побачила, як чарує гончарне коло. Тоді ж зрозуміла: це і є моя справа. Роки навчання в Київському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва та дизайну імені М.Бойчука. промайнули, як один день яскравого свята. Сприймаю глину,як живу істоту. Кожного дня беру в долоні цю дивовижну часточку Моєї Землі, щоб виліпити з неї те, що ховається в глибинах Людської Душі".

вівторок, 20 вересня 2011 р.

Чи знаєте Ви, що таке "пацьорки"? / Do you know what "Patsyorka"?

Закарпатські пацьорки 
У словнику української мови одне з тлумачень слова "пацьорки": пацьорки - намисто. На Закарпатті мені вдалося побачити ляльки-пряники, які продавали в селі Поляна, Хустського району біля монастиря Івана Богослова на храмове свято. Нині традиція дещо трансформувалася: окрім жіночих фігурок, пташок, коників тепер виготовляють печиво у вигляді сердечка та намиста яскравих кольорів, яке по-місцевому називають «пацьорки». Тісто на ці ляльки готують з борошна, цукру, води та амонію. Розмальовані вони харчовою фарбою червоного кольору .

понеділок, 19 вересня 2011 р.

Мої опішняни: Ірина Чабан

Гончарка Ірина Чабан 

Квасоля

Смачно і корисно: квасоля 
Зварити квасолю, підсолити і їсти зі смачною пахучою олією. З квасолею варять борщ, юшку. Відвареною і підсолодженою квасолею начиняють пироги.

Полтавська вишивальниця: Тетяна Черненко


Полтавські сорочки Тетяни Черненко

09092420schУнікальну колекцію полтавських жіночих сорочок зібрала Тетяна Федорівна Черненко – майстриня з с. Тахтаулове Полтавської області.

Вона збирає жіночі полтавські сорочки (переважно XIX ст.). Кожну сорочку майстриня обережно реставрує, а потім робить копію. Для створення копій пані Тетяна використовує сучасне лляне полотно рівненського льонокомбінату. А нитки використовує тільки бавовняні муліне. Отже, в її колекції майже кожна сорочка є в двох примірниках – давній оригінал та сучасна копія. Тетяна Федорівна так ретельно ставиться як до збереження давніх сорочок, так і до створення копій, що в перший момент навіть важко сказати: де стара сорочка, а де «новодєл». І тільки уважно придивившись, починаєш помічати різницю.

Мої опішняни: Григорій Петрович Гринь / My opishnyany: Gregory P. Grin


Гордість Опішні: рушники Григорія Гриня 
"Вишивка в розмаїтті видів народного мистецтва займає одне з найпочесніших місць. Непомітні, часом невідомі, народні генії творили шедеври, які сьогодні є невичерпним джерелом для досліджень та творчих пошуків сучасних майстрів, художників, мистецтвознавців. Навчання цього виду народного мистецтва в родинному колі - нині, на жаль, не вельми поширене явище. Про збереження його традицій і розвиток дбає невелика кількість людей. Один із них - член Національної спілки народних майстрів України, опішнянський майстер Григорій Гринь.

четвер, 15 вересня 2011 р.

Вітаємо з Народженням Сергія Островного!!!!!

Опішнянський осередок майстрів народної творчості 
вітає гончаря 
Сергія Островного 
16 вересня опішнянський осередок майстрів народної творчості святкує День Народження одного з найталановитіших, найактивніших опішнянських гончарів - Сергія Островного!!! 
Бажаємо Вам щастя, здоров’я, натхненної творчості, успіхів у всьому, Любові,  кольорових мрій!

Про приготування браги


Лемішку і куліш глитали І брагу кухликом тягли... 
Зіновія Клиновецька в книзі «Страви й напитки на Україні» подає рецепт приготування браги, під час приготування якої використовувався глиняний посуд. Подаю його мовою оригіналу: «1/2 пуда житнього солоду, 1/2 пуда яшного, 1/2 житнього борошна і 1 ф. гречаної крупи. Все це усипать в великий кадовб і як найкраще розмішать, запарюючи окропом. Воно повинно зробитись рідким тістом, трохи густішим за сметану. Потім перелить все в великі горщики, щільно покрить і поставить у гарячу піч на всю ніч і ще на пів дня.

середу, 14 вересня 2011 р.

Мої Лялечки

Запрошую на майстер-клас 
із виготовлення Ляльки-мотанки 

понеділок, 12 вересня 2011 р.

Як у нас на "Хуторі" варену варили....

Про варенуху, пальонку і запіканку....
У розділі ХІІ "Напитки" відомої книги З.Клиновецької "Страви і напитки на Україні" (1913 р.) є кілька рецептів давніх, смачних, міцних напоїв, серед яких - варенуха, запіканка і пальонка. Всі вони готуються у горщику, в печі. Технологію приготування описано, інгредієнти знайшли, піч натопили... Запрошую подивитися, як це було!

Чому тріскається глиняний посуд????


Або про актуальність теми "Глиняний посуд у культурі харчування українців"
Нещодавно я отримала листа такого змісту:
"Лена,здравствуйте! Обращаюсь к Вам за помощью, У Вас на блоге увидела Сергея Ивашкива-чудо мастера.В начале июня отдыхала в Трускавце,зашла в "Макитру",влюбилась сразу в кофеварку и конечно же купила работа Сергея, сделала рекламу у себя в городе,после меня девочка купила на заказ еше 5 штук там же. Радость моя была недолгой,в конце августа по всему дну пошла трещина,берегла я свою кофеварку как зеницу ока-и не роняла ни разу,и на рассекателе варила кофе,да и не очень часто даже. И теперь чего делать?

пʼятницю, 9 вересня 2011 р.

Опішнянські підземелля знов нагадують про себе....

Провалля прямісінько в центрі селища! 
Опішня провалюється…
Опішнянська земля приховує безліч таємниць. Однією з них, яка періодично нагадує про себе і бентежить уяву допитливих мешканців, є «льохи». Щорічно то в одному, то в іншому місці селища утворюються глибокі провалля. Ось і цьогоріч – власники одного з будинків по одній з центральних вулиць прокинулися вранці і... жахнулися. Під однією зі стін провалилася яма, глибиною близько 4 м! Після її дослідження вдалося з’ясувати, що утворилася вона над частиною підземного тунелю, що має довжину близько 12 м і ширину 1,7-2,1 м. З обох боків «льоху» збереглися ніші висотою-шириною 0,8 м і глибиною 1,1 м (всього 6 шт).

четвер, 8 вересня 2011 р.

Бажаю УСІМ Щастя!!!!

Нехай нам щастить!!! 
Посміхайтеся!!! І буде Вам ЩАСТЯ!!!

середу, 7 вересня 2011 р.

Золота каша: гарбуз - осінній туз

А Ви смакували цьогоріч гарбузовою кашею? Доброю, золотою... як осінь
Смачний гарбуз почистити, нарізати невеликими шматочками, скласти в глиняний горщик, налити трішки холодної води і поставити варитися.

вівторок, 6 вересня 2011 р.

Моя Опішня / My Opishnya

Краса опішнянської Землі
І це лише кілька фото, які майже нічогісінько не розкажуть про дивовижні, фантастичні краєвиди опішнянських околиць.



Опішнянська гончарівна Ганна Діденко

Майстер-клас від Ганни Павлівни Діденко 
Опішнянська іграшкарка Ганна Павлівна Діденко може зліпити свистунець навіть із заплющеними очима....

Завжди раді гостям!

"Старий хутір" вітає Полтавську державну аграрну академію з іноземними гостями 
Нещодавно до нас у Опішню завітала дуже приємна група гостей з Полтавської державної аграрної академії.

Welcome Гостинний двір "Старий Хутір"!

Тут на Вас чекають!
У Опішні на ВАС чекають! Вам запропонують незабутній відпочинок для тіла, душі, думки. Вам подарують неймовірні враження, справжні, яскраві, незабутні....

Гіппократ і українська ментальність

Або про тонкощі українського кулінарного мистецтва 
Книші, перепічки, коржі, гречаники, товченики, затірка, локшина, сальник, лемішка, млинці, зубці, рубці, плескана, шулики, пампушки, полотки..... - це лише коротесенький перелік українських страв, які готували наші прабабці. Кожен народ має свою національну кухню. Здається, ще Гіппократ натякав на те, що їжа впливає і на фізичну і на розумову і навіть на моральну сферу формування Людини... Тож особливості НАЦІОНАЛЬНОЇ кухні впродовж часу впливали і на особливості в характері нації, її культурного становлення.....Ми всі залюбки ласуємо суші, пастою, піцою, лавашем.... Але, можливо, врізноманітнивши свій раціон відносно простими в приготуванні (всі інгредієнти не заморські, а свої!!!), смачними, ситними стравами наших предків, А ЗНАЧИТЬ З НАШИМ генонаціокодом, можливо, ми через тонкощі кулінарного мистецтва......

понеділок, 5 вересня 2011 р.

Керамічна розкіш сучасної Опішні / Ceramic luxury modern Opishnya

Микола Варвинський з дружиною Наталею
Яка вона, сучасна опішнянська кераміка? 
Написати це повідомлення і показати фото моєї сучасної опішнянської кераміки надихнув мене один знайомий, який був не зовсім приємно вражений засиллям сувенірного продукту слов’янського виробництва на опішнянській території кілька років тому. Так ось, сьогодні моя Опішня, нарешті, повертається до виробництва тієї справжньої, класичної  кераміки, що колись прославила опішнян на увесь світ. Дуже красиву, якісну кераміку, таку, з якою не соромно їхати і в Америку і в Європу, і в самісінький  Китай... нині виготовляють Микола Варвинський, Олександр Шкурпела, Іван та Валентина Лобойченки, Сергій та Людмила Островні, Дмитро та Любов Громові, Ганна Діденко, Микола Пошивайло, Василь Омеляненко, Олена Мороховець, Юрій Мирко. Не вірите?



ДЯКУЮ!!!!!

НАС - вже 20 000!!!!!! 
Дякую УСІМ, хто завітав на мій блог! Дякую його авторці і розробниці Наталії Малюті!!!! Віват, Донецьк!!! Дякую усім, хто надихав, допомагав, сприяв, заважав і не дуже!!!! ДЯКУЮ!!!!!
Ваша Олена Щербань

неділю, 4 вересня 2011 р.

Чи знаєте Ви, що таке кропеники?

"Були там різниї потрави...." 
Пам’ятаєте, як там у класика нашого, Івана Котляревського, "були там різниї потрави....", страви значить. А дійсно-таки різними смаковинками пригощала Дніпропетровщина. Мені вперше в житті довелося скуштувати кропеників. Це такий пиріжечок-рулет з кропом, салом ... ммм...

Батарейки втратили заряд....

Лялькарка в нірвані

Петриківський розпис

Народний мальований геній ХХІ століття 
Дякуючи Богу і невтомному українському Народові, петриківська мальовка квітне, і сподіваюся, ще квітнутиме не одне тисячоліття.

Дивень: весільне обрядове печиво / Diven: wedding ritual cookies

Чи знаєте Ви, що таке ДИВЕНЬ? 

Одним із різновидів традиційних ласощів на Дніпропетровщині є хлібні (смачнющі!!!, нагадують смак бублика) палички, які називають красивим словом - ДИВЕНЬ. Печуть їх на очеретині. Яка якимось дивним чином не горить в процесі випікання. Про це я обов’язково дізнаюся. Такі дивні є весільним обрядовим печивом. Але на ярмарках, етнофестивалях їх також можна побачити цілими оберемками. На Полтавщині дивнем називають весільну хлібину з отвором посередині, через який Молода дивилася на Молодого. Тому й дивень.

Петриківський дивосвіт

3 вересня в Петриківці вже вчетверте відбулося етносвято, фестиваль петриківської мальовки "Петриківський дивосвіт". У заході взяли участь усі райони Дніпропетровської області, демонструючи свої найкращі ремесла, уміння, гостинність і щедрість по-українськи. Принагідно ДЯКУЮ організаторам цього ВИДИВА-ДІЙСТВА за незабутні враження, чудову організацію і теплий прийом!

О глиняном горшке / On a clay pot

Глиняный горшок / On a clay pot
На протяжении, по крайней мере, последнего века ассортимент, формы, декор, назначения глиняной посуды изменялись, исчезали-появлялись, но до сих пор изготовляется и используется самый архаичный и самый универсальный его вид – горшок. В данном исследовании попробую обобщить и проанализировать разрозненные сведения относительно украинского глиняного горшка, пытаясь раскрыть секрет его долгожительства (стереотипной форме горшка по крайней мере, 300-400 лет!!!). Это одна из самых давних и самых многочисленных разновидностей глиняной посуды, которая стала даже символическим олицетворением гончарства. Вероятно поэтому, общеизвестное слово широкого потребления "горшки" использовалось в качестве обобщающего названия глиняной посуды в целом.

суботу, 3 вересня 2011 р.

Глиняний посуд для ритуалу

Український празниковий глиняний посуд 
Ukrainen Festival Purpose of Earthenware (the Late 19th – Early 20th Century)  
Анотація. Про ритуально-празникове призначення глиняного посуду. Автор виокремлює його в умовну групу. Перераховує його асортимент та подає характеристику кожного виду. Акцентовано увагу на способах використання глиняного посуду українцями під час підготовки та святкування двох найбільш шанованих християнських свят – Різдва й Великодня.

пʼятницю, 2 вересня 2011 р.

Моя найбільша Лялечка

Лялечка і я 
Цю Лялечку я назвала П’ятницею, оскільки вона народилася в ніч проти п’ятниці. Поки що, це найбільша Ляля, яку мені коли-небудь доводилося зробити. 

Про актуальне....

Згадався Володимир Висоцький...
Товарищи ученые! Доценты с кандидатами!
Замучились вы с иксами, запутались в нулях!
Сидите, разлагаете молекулы на атомы,
Забыв, что разлагается картофель на полях.

Из гнили да из плесени бальзам извлечь пытаетесь
И корни извлекаете по десять раз на дню.
Ох, вы там добалуетесь! Ох, вы доизвлекаетесь,
Пока сгниет, заплесневет картофель на корню!

четвер, 1 вересня 2011 р.

Про звичайні подушки

Екзотика народного хатнього дизайну 
Ще донедавна були часи, коли тільки-но народжувалася дівчинка, серед іншого домашнього текстилю, мати готувала подушки. На придане. Ними не користувалися. Вони стояли красиві, пишно вбрані на ліжку і були не лише гордістю господині, але й неабиякою прикрасою хатнього інтер’єру. Нині мені ще вдається побачити цю таки дійсно народну екзотику в деяких сільських хатах. Мені подобається! Дякую берегиням бабусиного дизайну! Такі подушки і сьогодні красуються в одній з хат села Велика Павлівка, що в Зіньківщині, Полтавщина.

Парасковея-П’ятниця

Чому в народі так шанували П’ятницю?
Згідно українських народних уявлень, П’ятниця - містична особа зі своєю вдачею та особливостями. П’ятниця виступає в спілці із самим Сонцем. Вона - патронеса жінок і дівчат. Любить чистоту та охайність. Ходить по хатах уночі проти п’ятниці, побачить під ногами сміття, гнівається й карає господарів. Вимагає до себе пошани. Тому господині намагалися в п’ятницю не прясти (веретена і костриця з прядива ранять їй груди), не микати мичок, не прати, не золити, не мазати печі, не трусити сажі. До тих, хто шанує п’ятницю, вона ласкава й прихильна. З відомих текстів апокрифів про 12 п’ятниць знаємо, що вона рятує від наглої смерті, від гострого меча, нечистого духа, смертного гріха, великої нужди, потоплення водного й інших напастей.

Опішнянські гончарі нової генерації

Юрій Мирко 
Серед молодого покоління опішнянських гончарів цікавими гончарними роботами вирізняється Юрій Мирко. Він гончарює і ліпить. Експерементує з техніками і технологією.