Як святкували та що готували на Василя та Маланки – українські традиції й обряди
Що готували?
– На Василя і Маланки, що святкується 13-го січня, накривали стіл якомога щедріше. Піст уже закінчився, тож можна було готувати м’ясні страви. А оскільки українці – народ, який любить попоїсти, накривалися столи так рясно, як тільки могла дозволити собі родина. Бо Щедрий вечір – свято, спеціально призначене приваблювати добробут. І чим скупіші будуть наїдки, тим гірше житиме сім’я у прийдешньому році, – ділиться Олена Щербань.
Обов’язковою стравою на Маланки була кутя та узвар. Узагалі, її готують тричі: на Святвечір, на Маланки і на голодний Святвечір на Водохреща. Обов’язково на стіл ставили борщ, і він мав бути з м’ясом, а не пісний, як на Різдво. Заможні родини запікали порося, аби показати свій достаток. Усі родини, незалежно від статків, готували пшоняну та гречану каші.
Фото з особистого архіву Олени Щербань
Також мали бути вареники з різноманітними начинками. Могли бути з м’ясом, сиром, навіть із гречкою. Дівчата навіть жартували, вкладаючи в начинку свої каблучки чи зовсім дивні продукти, а потім пригощали ними гостей. Це було смішно та дарувало всім веселий настрій. Окрім таких вареників, мали бути і з маком. Дівчата на виданні вірили, що саме такою начинкою вони причарують до себе хлопців, котрим дадуть з’їсти вареники. Також варениками пригощали щедрівників – хлопчиків і дівчаток різного віку. Коли господині ліпили вареники, то вкладали певний сенс у те, яку начинку додати. Наприклад, вареники з сиром, котрими пригощали щедрівників, робили «корів ласкавими».
Фото - multivarenie.ru
На Харківщині, окрім вищеперерахованих страв, готувалися свинячі кишки. Для цього бралися товсті кишки, котрі начинялися різноманітними стравами: це могла бути вже зготована пшоняна каша, шкварки, морква, капуста або все водночас. Залежало від статків родини.
На столі мала бути ще й кров’янка – ковбаса, начинена кров’ю і салом. Традиція ставити цю страву прийшла ще з часів Київської Русі.
