Блог етнологині Олени Щербань : травня 2013

неділя, 26 травня 2013 р.

Не спаруєш голубки до півня, бо голубка півневі не рівня.

неділя, 19 травня 2013 р.

Ганчарство у селі Опошні, у Полтавщині (за Михайлом Русовим) / Pottery in the village Oposhni in Poltava (by Michael Rusov)

Ганчарство у селі Опошні, у Полтавщині

(за Михайлом Русовим)

1905 року в часописі «Материяли до українсько-руської етнології» побачила світ стаття Михайла Русова «Ганчарство у с.Опошні, у Полтавщині»*, присвячена описові опішнянського гончарного промислу. Минув час, а публікація донині лишилася актуальною. З метою ознайомлення широкого загалу із цими раритетними, з позиції сучасності матеріалами, подаємо їх. В них буде викладено основний зміст згаданої статті, але в дещо адаптованому до сьогодення вигляді. Деякі «смаковиті» авторські висловлювання та окремі слова для передання «духу» тогочасної епохи, все ж зберігаємо.

«Як їхати з міста Полтава усе на північ по великому почтовому шляху, що веде до Зіньківа, то зараз за містом розлягається рівний степ. І тільки балки та провалля, що йдуть до Ворскли, роблять його нерівним. Доїхавши до Диканьки, побачиш гайки та зелені ліси, що обступили з обох боків рівну як скатерть, дорогу. Краєвиди все більше на північ – різняться, стає більше ярів та балок, ѓрунт стає не такий чорний – усе вказує на наближення до річки Ворскли. Переїхавши межу Полтавського повіту, подаємося в сусідній – Зіньківський – один із найгарніших по красоті природи повітів Полтавщини, ся приворсклянська полоса має щось таке гарне, щось таке тихе і радісне у свому пейзажі і краєвиді…

Незабаром на рівному місці на межі горової чорної землі та балок з ярами, на 43 версті від Полтави розкинулося велике село Опошня. Уся східна і північна частина сього заможного і великого села розлягається на рівному степу, а та частина, що повернулася до Ворскли, спустилася у яри і балки, ховаючи свої біленькі хатки в густих садках, що покрили боки цих ярів»

Детальніше »