неділю, 20 листопада 2022 р.

 

Олена Щербань,

етнологиня,

провідна популяризаторка української традиційної культури

Полтавщини та Слобожанщини,

фундаторка ЕтноПросвітницького осередку-музею «Лялина Світлиця»

(Опішня, Полтавщина, Україна),

уповноважена представниця

Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму України в Полтавській області,

засновниця Музею звареного борщу та Музею живого хліба,

авторка ЕтноФестивалю «Борщик у глиняному горщику»

д.і.н.,

Мій досвід у сільському зеленому туризмі

або шлях від ідеї до відомого в

Україні і Світі ЕтноПросвітницького осередку-музею 

У даній публікації маю на меті ознайомити Вас із власним досвідом діяльності в галузі сільського зеленого туризму в селищі Опішня (Полтавщина); поділитися набутками, проблемами, які неодмінно виникають щодня, оскільки це сфера обслуговування Людей (і працювати в ній доведеться навчитися самостійно), а також скромними (і не дуже) досягненнями і задумами на майбутнє. Сподіваюся, що ця інформація (базована виключно на практичному досвіді роботи) стане в нагоді усім, хто вже займається і лише планує працювати в сфері сільського зеленого туризму.

Хто я? Етнологиня, історикиня, керамологиня, менеджерка культурної індустрії, музеологиня, краєзнавчиня; експертка з української традиційної гастрономічної культури українців, сільського зеленого туризму; провідна популяризаторка-експертка традиційної культури України, насамперед Полтавщини, Харківщини та Сумщини, творів українського традиційного мистецтва та народного побуту; майстриня із виготовлення української традиційної ляльки-мотанки, обрядових хлібів; колекціонерка українського глиняного посуду, традиційної тканинної ляльки; телеведуча, активна суспільно-громадська діячка. Амбасадорка Міжнародної Амбасади жінок-підприємниць. Доктореса історичних наук (2018 р.). Тема докторської дисертації: «Еволюція традицій використання глиняного посуду в народній культурі харчування українців Наддніпрянщини другої половини ХІХ – початку ХХІ століття». З 2010 року є членом Національної спілки краєзнавців України. Від 18 березня 2021 року є членом правління її Полтавського обласного осередку і курую, створюючи, напрямок «етнологічне краєзнавство».

У сільський зелений туризм я прийшла з науково-дослідницької сфери. До речі, досі не знаю науковця, що займався б розвитком сільського зеленого туризму в практичній площині. Я – єдина в Україні науковець, що власноруч готую народні страви в печі, подаю їх до столу, оформлюючи їх в етноДійство – тепер це є однією з моїх «фішок». Моя любов і професія – це етнологія. Теми моїх студій – традиційна культура українців. Однозначно цей фактор був і є і буде надзвичайно помічний у процесі становлення, розвитку і моїх майбутніх успіхів.

По суті я сама собі коуч і консультант. Важливими деталями я б назвала моє сільське походження, це багато чого спрощує, вчительська освіта, що спонукає до безперервної самоосвіти і комунікабельності. Але все ж головним фактором моїх теперішніх досягнень і прийдешніх тріумфів є те, що я знаю, ЩО Я ХОЧУ взагалі від життя, і сільського зеленого туризму зокрема, а щелегкість у процесах поєднання непоєднуваного.

Без перебільшення цінним у процесі мого утвердження в туристичній сфері став вступ до членів Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму України у 2014 році, згодом я стала уповноваженою представницею в Полтавській області. Це дало мені відкритий доступ до комунікативної платформи всеукраїнського рівня і на той час невідомого мені інформаційного простору.

суботу, 5 листопада 2022 р.

Солодкі червоні вишні для борщів зимових

 

Солодкі червоні вишні для борщів зимових

У сезон достигання вишень, обираю для приготування найм’ясистіші вишні, які звільняю від кісточки, сорт – «Володимирівка». Пальчиками, швиденько. Відро. Разом із вишневим соком у миску додаю цукру – 1 літру вишень – пів-літри цукру. Нагріти рідину, але не довівши до кипіння. Охолоне – нагріти ще раз. І так стільки разів, щоб сироп загустів, але вишні залишилися цілі і головне – червоні. Додати ще 1 літру цукру. Зварити, щоб вишеньки, щоб були наче в желе. Закрутити металевими кришками у скляні стерилізовані пів-літрові банки. Зберігаю в льоху.