четвер, 7 травня 2020 р.

МАСНИЦЯ - Масниці», «Масляниця», «Сиропусний тиждень», «Сиропуст», «Сирна неділя», «Бабський тиждень», «Колодій», «колодки», «Запусти», «Заговини»


Етнологиня Олена Щербань:
Масниця («Масниці», «Масляниця», «Сиропусний тиждень», «Сиропуст», «Сирна неділя», «Бабський тиждень», «Колодій», «колодки», «Запусти», «Заговини»)  веселе народне свято з рудиментами давніх магічних ритуалів та обрядодій, що відбувається на останньому тижні перед Великим постом і розпочинає весняний цикл традиційних свят українців. Це церемонія прощання із зимою та зустріч весни: «Масниця, масниця, яка ти мала! Якби тебе сім неділь, а посту  одна!».


Характеристика
Християнська церква включила Масницю у свій календар, проте релігійного змісту вона досі не набула.
Давні українці святкували її три тижні поспіль: перший тиждень Всеїдний (Блудний), другий  Переступний (М’ясоїд ), третій Масний, Сирний.
Вареники із сиром зі сметаною  головна ритуальна страва на Масницю. В народі побутувало прислів’я: «Чекайте вареники, прийде і на вас Масниця»!
Впродовж семи днів (від понеділка) господиням годилося щодня готувати багато вареників, щедро присмачуючи їх вершками, маслом, подавати їх зі сметаною. Окрім повнястих вареників із сиром, готували мандрики, гречані млинці, сирні баби, баби до вершків і ряжанки, запіканки з сиром, пшоняну молочну кашу, галушки в молоці, локшину в молоці, білий борщ (з додаванням сироватки, вершків, сметани чи молока), молочний кисіль («крохмаль»). Готували багато молочних страв  «ряжанку», «колотухи» («сколотини»), «розтирачки». Їсти впродовж цього тижня годилося часто і багато  «хоч пузо роздайсь, а Божий дар не останьсь», бо «прийде піст і наступить на хвіст». Що не могли осилити з’їсти  роздавали родичам, сусідам.
Гуляти цей тиждень годилося гучно й весело, інакше «на весь рік нудьга нападе». Тож влаштовували бенкети в складчину, ходили один до одного гостювати, об’їжджали коней; молодь збиралася на прощальні вечорниці: варили вареники, співали веснянки, грали в «кістки», «картошку», «ойра», «водили козла», ворожили, «в’язали колодки»: дівчата оздоблювали «колодку» (дровину) стрічками та квітками й привязували їх до лівої руки парубкам. У свою чергу парубки мали обдаровувати дівчат грішми, прикрасами, солодощами  купували (запивали) колодку.
Масниця поділяється на три частини: зустріч у понеділок; широкий четвер; у прощальну неділю (Прощена, Прощенська) відбувалися її проводи. Кожен день Масничного тижня святковий.
Поширеним був звичай «колодки (Колодія)». «Колодки справляли» від понеділка до суботи переважно заміжні молодиці, збираючись у складчину. Це єдиний тиждень у році, впродовж якого молодицям була нагода трохи відпочити від домашніх справ: жінки не пряли й не ткали.

Додатково
Приблизний сценарій щоденних зустрічей-гулянь міг бути таким: клали на стіл «колодку» у вигляді дровини, качалки, хустки: у понеділок колодка народилася, тож її пеленали; у вівторок  колодка хрестилася; у середу  колодка заміж ішла; у четвер  колодка померла; у пятницю  хоронили колодку; у суботу  «плакали» за колодкою, незважаючи на те, що колодка «померла», ніхто не сумував, гомоніли, співали, наймали музик. А ще в понеділок жінки «волочили колодку»  відвідували оселі (могли бути ряджені) в яких були дорослі неодружені парубки й незаміжні дівчата та привязували невелику колодку до ноги, «караючи» за те, що ті не одружилися на м’ясоїдному тижні. Від колодки можна було відкупитися. Зібравши таким чином трохи грошей, жінки веселилися.

Література
Чубинский П. П. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край. Санктетербург, 1872. Т.1. 468 с.
Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян / Сост. М. А. Маркевич. Київ : Час ,1991. С. 2.
Мала енциклопедія українського народознавства / За ред. С. Павлюка. Львів : Ін-т народознавства НАНУ, 2007. С. 327.
Шаповал Л. І. Словник етнографічних (етнологічних) понять і термінів: термінологічний словник / Л. І. Шаповал. Полтава : ТОВ «АСМІ»,2009. 268 с. С.177–178.

О. В. Щербань


Немає коментарів:

Дописати коментар