Зі словника Віктора Василенка:
Дарма, що риби нема - вари всю.Може. і в нашої кози років через двісті виросте хвіст.
Годити їй треба, як болячці - і шоб і не припекти і не прохолодити.
Є огонь, та нікому ворушить.
Не по півню хвіст, не по курці хода, не по мужу жона.
Жаль, та не вернеться, плакав би та не хочеться.
Гидко з*їсти, а жалко кинути.
Здобувсь добра як з курки молока, а з верби петрушка.
Голова знає, та руки не кягнуть.
поки мішки чують, поти шанують, а як в мішках пусто, то й надії не густо.
Якби ступареві не шкаметки, то погубив би і від чобіт підметки.
Така з вихреста людина, як з собаки солонина.
Лихий на шерсть.
Грає, як заєць на бандурі.
Піп людей карає, а сам лихо робить.
Ковилю-не ковилю, а хунтиків сім і вмелю.
Бог мазав-мазав, а на цій гущу вилив.
Без смаку й без знаку.
Як мама не вділила, то коваль не вкує.
З кози кожух, з верби дрова. то й смерть готова.
Не святі горшки ліплять, а такі ж, як і ми.
Глек Макітрович.
З осені купці, а по весні - старці.
Купити - як вошу вбити, а продати, як блоху піймати.
Не навчить купля, так навчить продажа.На копійку продасть, а на два гроші купити х
Понравилась статья? Поделитесь ей с друзьями
Немає коментарів:
Дописати коментар