середу, 19 вересня 2012 р.

Вікіпедія: Олена Щербань / Wikipedia: Elena Shcherban

Щербань Олена Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Щербань.

Щербань Олена Василівна



Народилася	27 червня 1980 смт. Мала Данилівка,Дергачівський район, Харківська область, УРСР
Громадянство	СРСР → Україна
Галузь наукових інтересів	етнологія, історія
Alma mater	Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка, Інститут народознавства НАН України
Науковий ступінь	аспірант, кандидат історичних наук
Нагороди	Лауреат Премії ім. Василя Скуратівського
Примітки	майстер традиційного народного мистецтва^[1]
Особ. сторінка	Блог Олени Щербань

Щерба́нь Оле́на Васи́лівна (27 червня 1980) — керамолог, етнолог, етнограф, краєзнавець, історик, старший науковий співробітник Відділу етнографії гончарства Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, молодший науковий співробітник Відділу керамології новітнього часу Інституту керамології — відділення Інституту народознавства НАН України, голова Опішнянського осередку майстрів народної творчості.

Зміст

[сховати]

[ред.]Біографія

Народилася 27 червня 1980 року в смт. Мала Данилівка Харківської області. Нині мешкає в селищі Опішня на Полтавщині.

2002 року закінчила історичний факультет Полтавського державного педагогічного університету імені Володимира Короленка за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Історія та основи економіки».

Працювала вчителем історії та економіки в Державній спеціалізованій художній школі-інтернаті І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішному».

2007 року закінчила аспірантуру Інституту народознавства НАН України за спеціальністю «Етнологія».

У 2006–2010 роках була депутатом Опішнянської селищної ради.

[ред.]Наукова діяльність

Здійснила керамологічні експедиції на Полтавщині, Івано-Франківщині, Черкащині, Київщині.

У 2008 році за дослідження «Весільний обряд села Велика Павлівка», написане у співавторстві з Ганною Ярехою стала наймолодшим лауреатом конкурсу імені Василя Скуратівського.^[2]

Автор понад 150 публікацій^[3] з етнопедагогіки, діяльності гончарних навчальних закладів Опішні, весільного обряду Полтавщини, історії Опішні. Серед них:

«Навчання гончарству в Опішному в кінці ХІХ-ХХ століттях», 2003
«Опішнянська школа майстрів художньої кераміки (1936–1941)», 2009 р.
«Весільний обряд села Тарасівка (1959-1960-х рр., Полтавщина, Україна)», 2008 р.
«Іван Мазепа і Опішне», 2008 р.

Взяла участь у понад 60^[1] наукових конференціях, семінарах, симпозіумах:

2007–2008 — проект «Гончарство Опішного в іменах його майстрів».
2008 — куратор Міжнародного наукового керамологічного симпозіуму «Гончарне шкільництво на глобалізаційному роздоріжжі: нереалізовані можливості й перспективи розвитку».
2009— куратор Міжнародного мистецького фестивалю-ярмарку «Гончарний Всесвіт в Україні-2009».

2011 року разом з чоловіком, науковцем Анатолієм Щербанем, випустила книгу «Нариси з історії Опішного козацької доби». Видання є дослідженням історії Опішні козацької доби (ХVIІ–ХVIII століть). Зібрано й систематизовано факти, подано авторські міркування й висновки про походження топоніма, споруди й планування міста, про один з найпотужніших селітроварницьких промислів Російської Імперії, що діяв у містечку, про місто як найвідоміший осередок садівництва.^[4]

[ред.]Творча діяльність

Ляльки-мотанки, виконані Оленою Щербань

2008 р. самостійно виготовляє ляльки-мотанки.

Власниця салону-студії «Лялина світлиця», що розташована в Опішні. У ній можна придбати вироби О. Щербань а також пройти майстер-класи із виготовлення традиційної української ляльки-мотанки з тканини за архаїчною технологією, приготування традиційних різдвяних, великодніх пряників та борщу.^[5]

Вироби Олени Щербань зберігаються як в Україні — Державному музеї іграшки (Київ), Національному Музеї народної архітектури та побуту України (Київ) — так і закордоном: у Санкт-Петербурзькому музеї іграшки, Художньо-педагогічному музеї іграшки (м.Сергієв Посад), провінції Шандунь, Мінську, Флориді, Сан-Дієго, Венесуелі, Вільнюсі тощо.^[6]

Олена Щербань у 2010 р. була атестована Майстром традиційного народного мистецтва художньою радою Національною спілкою майстрів народного мистецтва України.