я з Деревок Котелевського району і скажу вам, що в нас ця каша зветься "крученою кашею" і готують її на малому вогні на цеглі(після закипання підіймають казанок на цеглу, під якою горить вогонь - конфорка звичайної газової плити). За рахунок цього досягається плавне прогрівання, тобто каша умліває. І яєць ми значно менш беремо, коли крутимо крупу, діаметр крупинок - 2-3 діаметра пшонини. А вже в готовому вигляді ясна річ крупишки значно збільшуються в розмірі. Подаємо, щедро заправивши маслом(хоч і готувалася на наваристому курячому бульоні), виклавши зверху курятину, на якій варився бульон і яку дістали перед засипанням крупи
а затірка - то козацька страва, по суті - борошняний суп. Затіркою зветься, бо в борошно трішки води ллється і розтирається по стінках ємності, так маємо окрім розсипчастої фракції борошна ще й дрібні "скатані" шматочки. Все це добро всипається близько до завершення приготування страви. У нас в сім*ї затірку завжди готували з засмажкою з сала й цибулі, але без моркви
Точно! Ее готовят на ритуальные праздники, пробовала в Марченках Диканского района, вкуснятина необыкновенная и очень сложна в приготовлении основного ингридиента.
Сегодня
Понравилась статья? Поделитесь ей с друзьями
Немає коментарів:
Дописати коментар