понеділок, 20 лютого 2017 р.

Життєвий шлях, осяяний покликанням
(до 60-літнього ювілею ветлікарки Катерини Скрипки)

21 лютого 1957 року в родині тракториста Івана Яковенка та його дружини полільниці Марії (в дівоцтві Трохименко) народилася донечка. Поспішала дитина на світ, бо вродилася в дорозі, на підводі, семимісячною між Яковенщиною і Водяною Балкою, що в Диканьщині (Полтавщина). До фапу Катруся вже приїхала дбайливо загорнена в батькову сорочку. Тож не дивно, що стала татовою улюбленицею…
Дитячі роки промайнули в селі Кратова Готва. В господарстві завжди тримали корову, теля, кролів, качок, курей, тож нудьгувати разом із старшим братом Володею не доводилося. Чотирнадцятирічна Катя пасла влітку корів у колишньому колгоспі «ім. Кірова», з особливим блиском в очах нині згадуючи ті роки в запашних луках. Вже сьогодні зізнається онукам, що живність і все живе любила від самого малку. Довго визначатися з вибором професії не довелося: хоч брат і наполягав вступати до Гадяцького культпросвітнього училища на бібліотекаря, в 1972 році Катя здала документи в Писарівщанський зооветеринарний технікум на факультет «ветеринарія». Відтоді і почався «ветеринарний» відтинок її життя. Навчалося легко і в задоволення. Результат – в 1976 році отримала червоний диплом. Кілька місяців стажування (з березня по серпень 1976 року) в Полтавській ветеринарній обласній лабораторії остаточно утвердили Катю Яковенко у правильному виборі професії . З 1 вересня – Катя першокурсниця Харківського зооветеринарного інституту. Особливо запамяталися пари з акушерства, хірургії.  Пять років студентства на факультеті були щасливими роками. До того ж – знайшлася і доля – теж студент Василь Скрипка. Тож закінчувала інститут вже не тільки з дипломом, але й чоловіком та донькою Оленою.
Молодих фахівців було направлено в Чутово (Полтавщина). Впродовж з 1981 до 1983 року Катя Скрипка працювала на мясоконтрольній станції. Народилася донечка Оксанка. З 1984 по 1985 продовжувала працювати. У зв’язку із сімейними обставинами, з 1985 року переїзд у село Човно-Федорівка, де стає ветеринарним лікарем колгоспу «Маяк». З 1992 року Катерина Іванівна до 2010 рік працювала головним ветеринарним лікарем (колгосп «Маяк», пізніше «АгроМаяк» ).
З 2010 – старший зоотехнік і старший ветеринарний лікар виробничого підрозділу «АгроМаяк ТОВ «ім. Довженка». З 2013 року і досьогодні – старший зоотехнік цього підприємства….
Непомітно промайнуло-пробігло життя з дитинством, юністю, молодістю, але на зміну їм прийшла мудра зрілість і усвідомлення того, що прожите воно правильно – бо за покликом душі і серця.

Дорога наша Ювілярко!!! Щиросердно вітаємо з цією делікатною датою і бажаємо наснаги, енергії і міцного-міцного здоров’я!

Немає коментарів:

Дописати коментар