Життєвий
шлях, осяяний покликанням
(до
60-літнього ювілею ветлікарки Катерини Скрипки)
21 лютого 1957 року в родині
тракториста Івана Яковенка та його дружини полільниці Марії (в дівоцтві
Трохименко) народилася донечка. Поспішала дитина на світ, бо вродилася в
дорозі, на підводі, семимісячною між Яковенщиною і Водяною Балкою, що в
Диканьщині (Полтавщина). До фапу Катруся вже приїхала дбайливо загорнена в
батькову сорочку. Тож не дивно, що стала татовою улюбленицею…
Дитячі роки промайнули в селі
Кратова Готва. В господарстві завжди тримали корову, теля, кролів, качок,
курей, тож нудьгувати разом із старшим братом Володею не доводилося.
Чотирнадцятирічна Катя пасла влітку корів у колишньому колгоспі «ім. Кірова», з
особливим блиском в очах нині згадуючи ті роки в запашних луках. Вже сьогодні
зізнається онукам, що живність і все живе любила від самого малку. Довго
визначатися з вибором професії не довелося: хоч брат і наполягав вступати до
Гадяцького культпросвітнього училища на бібліотекаря, в 1972 році Катя здала
документи в Писарівщанський зооветеринарний технікум на факультет
«ветеринарія». Відтоді і почався «ветеринарний» відтинок її життя. Навчалося
легко і в задоволення. Результат – в 1976 році отримала червоний диплом. Кілька
місяців стажування (з березня по серпень 1976 року) в Полтавській ветеринарній обласній
лабораторії остаточно утвердили Катю Яковенко у правильному виборі професії . З
1 вересня – Катя першокурсниця Харківського зооветеринарного інституту.
Особливо запам’яталися пари з акушерства, хірургії. П’ять
років студентства на факультеті були щасливими роками. До того ж – знайшлася і
доля – теж студент Василь Скрипка. Тож закінчувала інститут вже не тільки з
дипломом, але й чоловіком та донькою Оленою.
Молодих фахівців було направлено
в Чутово (Полтавщина). Впродовж з 1981 до 1983 року Катя Скрипка працювала на м’ясоконтрольній
станції. Народилася донечка Оксанка. З 1984 по 1985 продовжувала працювати. У
зв’язку із сімейними обставинами, з 1985 року переїзд у село Човно-Федорівка,
де стає ветеринарним лікарем колгоспу «Маяк». З 1992 року Катерина Іванівна до
2010 рік працювала головним ветеринарним лікарем (колгосп «Маяк», пізніше
«АгроМаяк» ).
З 2010 – старший зоотехнік і
старший ветеринарний лікар виробничого підрозділу «АгроМаяк ТОВ «ім. Довженка».
З 2013 року і досьогодні – старший зоотехнік цього підприємства….
Непомітно промайнуло-пробігло
життя з дитинством, юністю, молодістю, але на зміну їм прийшла мудра зрілість і
усвідомлення того, що прожите воно правильно – бо за покликом душі і серця.
Дорога наша Ювілярко!!!
Щиросердно вітаємо з цією делікатною датою і бажаємо наснаги, енергії і
міцного-міцного здоров’я!
Немає коментарів:
Дописати коментар