вівторок, 9 лютого 2016 р.

ЗАПРОШУЄМО у ЛЯЛИНУ СВІТЛИЦЮ. Календар подій 2016 / INVITE Lyalin in the parlor. Calendar of Events 2016

ПРОГРАМА відпочинкових турів вихідного дня «Відпочиваємо по-полтавськи»
на 1 березня – 31 грудня 2016 року
в садибці сільського зеленого туризму Полтавщини
салоні-студії «Лялина Світлиця»


 Пропонуємо хоча б одну із субот місяця проводити весело, цікаво, пізнавально. Наші мистецькі акції спрямовані на комплексне пізнання ЕТНОтрадицій і популяризацію ПОЛТАВСЬКОЇ народної культури. Разом із родиною чи друзями Ви зможете приємно провести час, забути про все довкола і поринути у світ прекрасного: взяти участь у різноманітних гастрономічних та мистецьких конкурсах, майстер-класах.
Під час кожного заходу працюватиме містечко народних майстрів, де можна придбати оригінальні сувеніри, а також познайомитися з творчими людьми нашого краю.
Модератор: етнолог, к.і.н, провідний популяризатор української традиційної культури Полтавщини, Харківщини та Сумщини Олена Щербань.
 5 березня запрошуємо у Лялину Світлицю весело та гучно відсвяткувати Колодія (Масляну)!
Колодку в’язати, до хлопців моргати,
Вареники їсти, коло дівки сісти.
Запусти справляти, хвацько танцювати,
Бо прийде Великий піст і всім прижме хвіст 

Відбули ми вже Всеїдний тиждень: Всеїда в гості іде, а тепер перед постом останній тиждень – масляний. Відомо, що після Масляної, або ж Колодія, заборонялось їсти не тільки м`ясні, але й молочні продукти, адже починався Великий піст, тож вередливим та перебірливим у стравах людям, кепкуючи, нагадували: «Ось прийде до Вас Великий піст, то всім прижме  хвіст». Відтак останній перед Масляною тиждень називався «Всеїдним», «Рябим», Всеїдна. Поступово відмовлялися від скоромного, готуючи організм до посту, довгого, 40 денного. В народі вірили: людина, яка не повеселилася на Колодія як слід, може цілий рік нудьгувати.
У програмі веселого великого свята:
Народні гуляння, пісні, танці, грища, веселі розваги та конкурси для дорослих та дітей.
Відтворення народних обрядів: «Сповивання Колодія», «Волочіння колодки», «Закопування каші».
Фотографування з опудалом «Зими».
Продаж традиційних для цього свята українських страв – вареників із 20!!! Різновидами начинок та млинців з маслом, сиром…
А завершиться святкування спаленням солом'яного опудала.
  
26 березня«Борщ і каша – їжа наша» – запрошуємо Вас зварити і посмакувати разом з нами традиційним полтавським БОРЩЕМ із …. грушами!!! А також галушками!!  Борщик приготуємо в печі і на кабиці. Не знаєте, що таке «кабиця»? Приїздіть, то й дізнаєтеся!!!!
На вас очікує суперексклюзивний майстер-клас із виготовлення нереальної для сучасної людини, а для нас –ТРАДИЦІЙНОЇ КАЧАНОЇ КАШІ, а також торгівля смаколиками, сувенірами, співи, танці, безкоштовна фото-відеофіксація дійства. І звісно ж екскурсія-мандрівка по садибці-музеї «Лялина Світлиця». Фото-відеофіксація майстер-класів і садибки – в необмеженій кількості.



26 березня – ЕтноВесілля в особах. Магія етнічного ВЕСІЛЛЯ. Сімейний побут, роль ЖІНКИ-БЕРЕГИНІ РОДУ в ньому.  Як склався у людини шлюб, так і піде все її життя. Народна мудрість. Українська весільна народна драма – не лише барвистий, складний, зітканий з різних, часто полярних емоцій обряд, але й наповнений магічною символікою багатогранний ритуал, невідступне слідування якому пророчило щасливе Життя новоствореного подружжя і всього роду.  Відбуваючись за подібним сценарієм у різних населених пунктах України, весільний обряд все ж таки має значну кількість локальних особливостей. І нині ще майже в кожному селі можна записати унікальні відомості про цю важливу обрядодію у житті кожної родини. ВЕСІЛЛЯ з давніх-давен грали пишно та гучно, дотримуючись традицій, що не одне століття складалися пращурами. Прикметно, що навіть у селах одного району, розташованих по-сусідству, весільний обряд відбувався по «сценаріях», які різнилися один від одного. СЕКРЕТИ ЩАСЛИВОГО подружнього життя складалися не лише на Весіллі, але й задовго до нього… Смисл ВЕСІЛЬНОГО КОРОВАЮ, РУШНИКА, КВІТКИ МОЛОДОЇ…  ФУНКЦІЇ батьків на ВЕСІЛЛІ…


7 травня «Тістотворчі традиції Полтавщини» – неймовірне дійство із приготування прикрас для весільного короваю у супроводі ЕтноЛекції стосовно традицій хлібопечення полтавських господинь. Ми ознайомимося із забутими технологією і рецептурою приготування полтавських весільних короваїв, дивнів, верчів, шишок, медяників... а також «жайворонків», «різдвяного печива», «хрестів»... колись знаменитих, на усіх полтавських і не тільки ярмарках, бубликів, а ще слящонів, книшів....
На вас очікують майстер-класи із виготовлення традиційної тканинної ляльки-мотанки та ляльки, яку можна з’їсти, а також торгівля смаколиками, сувенірами, співи, танці, розваги, безкоштовна фото-відеофіксація дійства.

16 квітня «Традиції прядіння і ткацтва полтавських» – приємно дивуватимемо забутими секретами технології прядіння і ткацтва. Пропонуємо ознайомитися з поетапним процесом «народження» нитки і виготовлення полотна від початку висівання льону і конопляного насіння до отримання вибіленого сувою; із особливостями народної термінології стосовно прядіння і ткацтва, зокрема ви матиме нагоду дізнатися що таке «матірка» і «костриця», «терміть», «куделька», «починок», як «тіпали», «м’яли», «скубли», для чого призначена «терлиця», а для чого «шохтина», навіщо в ткацькому станку «човник». Також зможете побачити відмінності льняного полотно від конопляного та дізнатися про їх цілющі властивості згідно народних уявлень.
На вас очікують майстер-класи із виготовлення мотузяного коника та дідуха (на вибір), а також торгівля смаколиками по-полтавськи: шпундра з буряками, гречаники, полтавські галушки, качана каша, а також сувеніри, співи, танці, народні ігри, безкоштовна фото-відеофіксація дійства, і фотографування в полотняних конопляних і льняних сорочках.


6 липня«Ой на Івана, ой на Купала» – святкування за традиційним українським сценарієм у супроводі народних пісень. Будемо одружувати Марену й Купайла, перестрибувати вогнище, плести та пускати по воді віночки. На вас очікують майстер-класи із виготовлення ляльки-трав’янки, традиційної тканинної ляльки-мотанки, а також торгівля смаколиками, сувенірами, співи, танці, розваги, безкоштовна фото-відеофіксація дійства.

9 липня – розважальна екскурсія на садибу «Лялина Світлиця» де на вас чекає майстер-клас із приготування традиційних «мандриків», які випікали наші бабусі напередодні свята Петра й Павла. Неймовірно цікава ЕтноЛекція з життя-буття і традиційного побуду та календарно-обрядової культури полтавчан. На вас очікують майстер-класи із виготовлення традиційної тканинної ляльки-мотанки, мотузяного коника, глиняного свистунця, а також торгівля смаколиками, сувенірами, співи, танці, розваги, безкоштовна фото-відеофіксація дійства.


8 серпня – люб’язно запрошуємо Вас приємно і смачно відпочити в серці Полтавщини, в Опішні – славнозвісній столиці гончарства українського, де є незвичайне місце для релаксу Всієї Вашої Родини – «Лялина Світлиця». Схована в благодатній тіні горіхів-велетнів, екологічна, бо глиняна, ХАТИНКА на три кімнати порадує Вас прохолодою влітку і ні з чим незрівняним теплом від хатньої пічки взимку, здивує  внутрішнім начинням – так. справжніми господинями в Світлиці є ляльки-мотанки. Експозиція налічує понад 1000 експонатів, зібраних в різних куточках України. Є кілька інсталяцій. Тут пригощають трав’яним чаєм із трав, дбайливо зібраних навесні на семи опішнянських пагорбах. Ви з головою поринете в часопростір старовини, довідаєтеся про рецептуру та особливості приготування традиційних полтавських галушок, скуштуєте опішнянських вергунів, та вереників з трохом! Не знаєте, що воно таке «трох»? Спробуєте, то й дізнаєтеся!!

14 серпня – «Шулики на Маковія» – напечемо коржів, натремо маку, посідаємо, та й будемо їсти… Цікаве Етнодійство в особах. А також проведемо оригінальний обряд «розчісування Спасової бороди »
На вас очікують майстер-класи із виготовлення традиційної тканинної ляльки-мотанки, мотузяного коника, а також торгівля смаколиками, сувенірами, співи, танці, розваги, безкоштовна фото-відеофіксація дійства.

10 вересня – Майстер-клас «Правічна українська ЛЯЛЬКА-ОБЕРІГ. Актуальність ЇЇ для сьогодення». Народна лялька-мотанка без перебільшення є унікальним явищем традиційної культури українців. Вона своєрідно-оригінальна за способом виготовлення, складно-проста за декоративною палітрою і така ТЕПЛА… Превалювання жіночих зображень над чоловічими можна пояснити тим, що з жіночим образом з давніх часів асоціювалися уявлення про богиню родючості, праматір, берегиню домашнього вогнища та захисницю. Чи доводилося Вам коли-небудь робити ляльки власноруч? Серед розмаїття сучасних ляльок народні ляльки з тканини (перш за все ляльки-мотанки) є особливим видом. Особливим насамперед тому, що зробити її дуже просто, кожен може змотати собі Лялечку, використовуючи при цьому свої працьовиті пальчики, тканину та нитки…. Спробую поетапно розповісти-показати абсолютно не приховуючи ніякісіньких секретів ЯК Я МОТАЮ СВОЮ ЛЯЛЮ-МОТАНКУ. Для роботи-забави потрібні: 1) гарний, спокійний настрій; 2) шматок (приблизно 20×20 см) приємної на дотик тканини будь-якого кольору, краще ситець вітчизняного виробництва; 3) нитки, краще муліне, дві котушки будь-якого кольору; 4) два шматки (приблизно 25×10 см) тканини, краще щільнішої за ситець фактури; 5) шматок тканини, щоб вирізати з нього хустинку для Лялі; 6) ножиці.
На вас очікують майстер-класи із виготовлення традиційної тканинної ляльки-мотанки, мотузяного коника, а також торгівля смаколиками, сувенірами, співи, танці, розваги, безкоштовна фото-відеофіксація дійства.

17 вересня – Розважальна екскурсія на садибу «Лялина Світлиця», що в Опішні, у Полтавщині. На вас очікують майстер-класи із виготовлення традиційної тканинної ляльки-мотанки, мотузяного коника, солом’яного Дідуха, глиняного свистунця-баранця, а також різдвяного печива «бариня» та «вершники», а також торгівля смаколиками, сувенірами, співи, танці, безкоштовна фото-відеофіксація дійства.

8 жовтня – Етно-Лекція «Смакує по-українськи, або ЯК уміли чарувати варениками наші пра-пра-пра?».
Яким чином національний харчовий раціон та особливості національної кухні вплинули на формування нашого ХАРАКТЕРУ та КУЛЬТУРИ? Харчові забобони і табу українців». «А хліб такий, як пух та дух, як пуховочка»…. Секрети пухких вареничків, крученичків, пундиків, оладків…. Українська народна кухня – культурна спадщина українців, здобуток, яким ми пишаємося і не збираємося забувати. Вона створювалася впродовж багатьох віків, тож відбиває історичний розвиток українського народу, звичаї, культуру й традиції.

22 жовтня«ЕТНОдійство в особах: весілля по-опішнянськи». Спробуємо «відгуляти» весілля за традиційними правилами. В Полтавщині весілля відбувалося за загальноукраїнським «сценарієм»: передвесільний етап, який включав: сватання, заручини, оглядини, домовини, запросини гостей, випікання весільного обрядового печива, катання на гілці хрещеної матері («смалити качку»), вбирання гільця; весільний: виряджання Молодого по Молоду, приїзд Молодого по Молоду, весілля в Молодої, брат веде сестру за стіл, викуп місця біля Молодої, запрошення гостей і сватів за стіл, дія зі «свестьою», переспіви бояр з дружками, обдаровування короваєм (коровай-даризна), перевезення посагу, весілля в Молодого, роздягання Молодої, комора; післявесільний етап: несуть снідання Молодим, циганщина, кування, катання батьків, взаємне гостювання сватів один в одного, обмивання ложок, провідини батьків. Отож ми з ВАМИ, розподілимо ролі, і відгудемо-відгуляємо ВЕСІЛЛЯ по-нашому!!!


12 листопада«Полтавські ВЕЧОРНИЦІ». Різдвяна атрибутика: ДІДУХ, вертепне дійство, ПРАВИЛА приготування святочних страв та напоїв. Символ РОДУ – виготовлений власноруч Різдвяний ДІДУХ з житньої, пшеничної та ячної соломи – прадавній український оберіг ЩАСЛИВОГО майбутнього року, здоров’я і достатку всієї РОДИНИ….. Вертеп, або святкуємо Різдво незабутньо!!! Святочна БАГАТА КУТЯ.
Як готувалися наші прабабусі до Святвечері та Різдвяного обіду? Поворожимо з дівчатами, по-козацьки розважимося з хлопцями.



Запрошуємо у «Лялину Світлицю» власноруч спекти в ПЕЧІ «Ляльку», яку можна з’їсти. Українські народні ляльки виготовляли з різноманітних матеріалів: глини, тканини, дерева, соломи, рогози, лози, кукурудзяних пелюсток, сиру, паперу, а також ….з тіста!!!! Страви з тіста займають чи не одне з перших місць в українській кулінарії. Не дивно, що «хлібний» народ виготовляв із цього пластичного та легкого в приготуванні матеріалу різноманітні фігурки. Дослідники української народної іграшки переважно не згадують про ляльки з тіста, очевидно, вважаючи їх обрядовим печивом. На підставі зафіксованих мною етнографічних матеріалів в Полтавській, Закарпатській областях та Львові, які свідчать про те, що пряничні фігурки у вигляді жінки в народному середовищі називали «панянки», «кукли», «баришні» дозволимо собі величати їх «ляльками». 
Найбільш поширеними ляльками з тіста були пряники – ЧЕРВОНІ!!!. Їх виготовляли переважно у вигляді жіночих фігур, а також пташок, коней, вершників на конях, головним чином на релігійні, календарні та храмові свята. Зокрема на Полтавщині на Різдво пекли пряники у вигляді баринь, коників та півників. У Опішні, Глинську (Зіньківський р-н, Полтавщина) їх називали «різдвяні пряники», у Деревках (Котелевський р-н, Полтавщина) – «панянки».
Дегустація різдвяних пряників відбудеться в парі з неймовірним органічним чаєм. У продажу будуть запропоновані форми для пряників.


Серпень – Фестиваль ХЛІБА!!!
В житті українців Хліб завжди займав особливе місце. Хліб усьому голова. Всяке добро за хлібом. Впродовж віків склалися своєрідні традиції випікання хлібів і хлібних виробів. Зокрема у полтавчан, що мешкають у благодатному «хлібному» краї, віддавна витворилася своєособлива тістотворча культура. Тож пропонуємо ВАМ взяти участь у фестивалі ХЛІБА. Ви дізнаєтеся про тістотворчі традиції нашого краю, символізм хлібних виробів. Спечемо ХЛІБА – пшеничного і житнього у ПЕЧІ, а також ПИРОГІВ з маком, квасолею, кашею, калиною……
Оскільки хліб супроводжував наших предків упродовж всього ЖИТТЯ – від народження до останньої межі, то до кожного родинного чи календарного свята/події в нашому регіоні випікали особливі його види.
Ви дізнаєтеся багато чого нового (бо давно забутого старого) про традиційні правила поводження із шанованою в народі теплотехнічною спорудою – піччю.
На вас очікують майстер-класи із виготовлення ХЛІБА, пирогів, а також торгівля смаколиками, сувенірами, співи, танці, безкоштовна фото-відеофіксація дійства.

12 листопада запрошуємо ВАС на ВЕЧОРНИЦІ ПО-ОПІШНЯНСЬКИ в Лялину Світлицю!!! Під час імпровізованих вечорниць дізнаємося правила та особливості їх проведення, пограємо в народні ігри, поспіваємо народних пісень, послухаємо опішнянських небилиць, потанцюємо. Згадаємо і про традиції дівочих ворожінь на Долю.
Ми запропонуємо ВАМ ексклюзивний майстер-клас із приготування вареників-пирхунів! Пригостимо ними хлопців…. Причаруємо…..
Вже минули суниченьки та полуниченьки
Вже настали осіннії та вечорниченьки – співалося в одній із українських пісень
Добрий вечір, господине,
Славна молодице,
Чули, що у цій хатині будуть вечорниці.
Вечорниці, вечорниці... чари вечорові...
Хто не був на вечорницях - не знає любові...


10 грудня запрошуємо Вас у Лялину Світлицю на Андріївські ВЕЧОРНИЦІ з КАЛИТОЮ! Це традиційні вечорниці, особливість яких – обрядове печиво – КАЛИТА. Ми з дівчатами спечемо калиту в печі, але хлопці нам стільки перешкод влаштують!! (так годилося, бо саме на під час Андріївських вечорниць хлопцям усі пустощі прощалися). Потім позмагаємося в кусанні калити (запросимо Пана Калетинського та Пана Коцюбинського), повеселимося, потанцюємо, а ще – поворожимо з дівчатами: на Андрія, конопельки сію, спідницею волочу – заміж хочу…
Влаштуємо смачну вечерю з борщем із грушами, книшами, пирогами….

18 грудня запрошуємо ВАС у «Лялину Світлицю» відсвяткувати миколаїні свята - Варвари, Сави та Миколи. На Вас чекає унікальний майстер-клас із випікання традиційних «миколайчиків» у печі, а також майстер-клас із виготовлення різдвяних Дідуха та павучків із пшеничної соломи (Різдво ж не за горами). Смачна святкова вечеря буде сповнена несподіваних сюрпризів – святий Миколай, він же – Чудотворець!

Січень  Запрошуємо до нас у Опішню на меланкувати!!! «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоровя….. Маланка по-нашому!!!»
У програмі заходу – щедрівки по-опішнянськи, щедра кутя, пироги, обрядові хліби Василь та Маланка, книші і ковбаси. Ви візьмете безпосередню участь щедруванні-посипанні, побуваєте на весіллі печі, яка саме в цю ніч заміж іде… Попросите щедрого, врожайного року в нашої примхливої, але доброї Кози-дерези…. А що буде ще – завітайте до нас, то й дізнаєтеся!!





Немає коментарів:

Дописати коментар