ПРОГРАМА відпочинкових турів вихідного дня «Відпочиваємо по-полтавськи»
на 1 березня – 31
грудня 2016 року
в садибці сільського
зеленого туризму Полтавщини
салоні-студії «Лялина
Світлиця»
Пропонуємо хоча б одну із субот місяця проводити весело, цікаво, пізнавально.
Наші мистецькі
акції спрямовані на комплексне пізнання ЕТНОтрадицій і популяризацію ПОЛТАВСЬКОЇ
народної культури. Разом із родиною чи
друзями Ви зможете приємно провести час, забути про все довкола і поринути
у світ прекрасного: взяти участь у різноманітних гастрономічних та мистецьких
конкурсах, майстер-класах.
Під час кожного заходу
працюватиме містечко народних майстрів, де можна придбати оригінальні сувеніри,
а також познайомитися з творчими людьми нашого краю.
Модератор:
етнолог, к.і.н, провідний популяризатор української традиційної культури
Полтавщини, Харківщини та Сумщини Олена Щербань.
5
березня запрошуємо
у Лялину Світлицю весело та гучно
відсвяткувати Колодія (Масляну)!
Колодку в’язати, до хлопців моргати,
Вареники їсти, коло дівки сісти.
Запусти справляти, хвацько танцювати,
Бо прийде Великий піст і всім прижме хвіст
Відбули ми вже Всеїдний тиждень: Всеїда в гості
іде, а тепер перед постом останній тиждень – масляний. Відомо,
що після Масляної, або ж Колодія, заборонялось їсти не тільки м`ясні, але й
молочні продукти, адже починався Великий піст, тож вередливим та перебірливим у
стравах людям, кепкуючи, нагадували: «Ось
прийде до Вас Великий піст, то всім прижме хвіст». Відтак останній перед Масляною тиждень
називався «Всеїдним», «Рябим», Всеїдна. Поступово
відмовлялися від скоромного, готуючи організм до посту, довгого, 40 денного. В
народі вірили: людина, яка не повеселилася на Колодія як слід, може цілий рік
нудьгувати.
У програмі веселого великого свята:
Народні гуляння, пісні, танці, грища, веселі
розваги та конкурси для дорослих та дітей.
Відтворення народних обрядів: «Сповивання
Колодія», «Волочіння колодки», «Закопування каші».
Фотографування з опудалом «Зими».
Продаж традиційних для цього свята українських
страв – вареників із 20!!! Різновидами начинок та млинців з маслом, сиром…
А завершиться святкування спаленням солом'яного
опудала.
26
березня
– «Борщ і каша – їжа наша» –
запрошуємо Вас зварити і посмакувати разом з нами традиційним полтавським
БОРЩЕМ із …. грушами!!! А також галушками!!
Борщик приготуємо в печі і на кабиці. Не знаєте, що таке «кабиця»?
Приїздіть, то й дізнаєтеся!!!!
На вас очікує суперексклюзивний майстер-клас із виготовлення нереальної
для сучасної людини, а для нас –ТРАДИЦІЙНОЇ КАЧАНОЇ КАШІ, а також торгівля
смаколиками, сувенірами, співи, танці, безкоштовна фото-відеофіксація дійства.
І звісно ж екскурсія-мандрівка по садибці-музеї «Лялина Світлиця». Фото-відеофіксація
майстер-класів і садибки – в необмеженій кількості.
26
березня
– ЕтноВесілля в особах. Магія
етнічного ВЕСІЛЛЯ. Сімейний побут, роль ЖІНКИ-БЕРЕГИНІ РОДУ в ньому. Як склався у людини шлюб, так і піде все її життя. Народна
мудрість. Українська
весільна народна драма – не лише барвистий, складний, зітканий з
різних, часто полярних емоцій обряд, але й наповнений магічною символікою
багатогранний ритуал, невідступне слідування якому пророчило щасливе Життя новоствореного подружжя і всього
роду. Відбуваючись
за подібним сценарієм у різних населених пунктах України, весільний обряд все ж
таки має значну кількість локальних особливостей. І нині ще майже в кожному
селі можна записати унікальні відомості про цю важливу обрядодію у житті кожної
родини. ВЕСІЛЛЯ з давніх-давен грали пишно та гучно, дотримуючись традицій, що
не одне століття складалися пращурами. Прикметно, що навіть у селах одного
району, розташованих по-сусідству, весільний обряд відбувався по «сценаріях»,
які різнилися один від одного. СЕКРЕТИ ЩАСЛИВОГО подружнього життя складалися
не лише на Весіллі, але й задовго до нього… Смисл ВЕСІЛЬНОГО КОРОВАЮ,
РУШНИКА, КВІТКИ МОЛОДОЇ… ФУНКЦІЇ батьків на ВЕСІЛЛІ…
7
травня –
«Тістотворчі традиції Полтавщини» –
неймовірне дійство із приготування прикрас для весільного короваю у супроводі
ЕтноЛекції стосовно традицій хлібопечення полтавських господинь. Ми
ознайомимося із забутими технологією і рецептурою приготування полтавських
весільних короваїв, дивнів, верчів, шишок, медяників... а також «жайворонків»,
«різдвяного печива», «хрестів»... колись знаменитих, на усіх полтавських і не
тільки ярмарках, бубликів, а ще слящонів, книшів....
На вас очікують майстер-класи із виготовлення
традиційної тканинної ляльки-мотанки та ляльки, яку можна з’їсти, а також торгівля
смаколиками, сувенірами, співи, танці, розваги, безкоштовна фото-відеофіксація
дійства.
16
квітня
– «Традиції прядіння і ткацтва полтавських» – приємно дивуватимемо забутими
секретами технології прядіння і ткацтва. Пропонуємо ознайомитися з
поетапним процесом «народження» нитки і виготовлення полотна від початку
висівання льону і конопляного насіння до отримання вибіленого сувою; із
особливостями народної термінології стосовно прядіння і ткацтва, зокрема ви
матиме нагоду дізнатися що таке «матірка»
і «костриця», «терміть», «куделька», «починок», як «тіпали», «м’яли», «скубли», для чого призначена «терлиця», а для чого «шохтина», навіщо в ткацькому станку
«човник». Також зможете побачити відмінності льняного полотно від конопляного
та дізнатися про їх цілющі властивості згідно народних уявлень.
На вас очікують майстер-класи із виготовлення мотузяного
коника та дідуха (на вибір), а також торгівля смаколиками по-полтавськи: шпундра з
буряками, гречаники, полтавські галушки, качана каша, а також сувеніри, співи,
танці, народні ігри, безкоштовна фото-відеофіксація дійства, і фотографування в
полотняних конопляних і льняних сорочках.
6
липня
– «Ой на Івана, ой на Купала» – святкування
за традиційним українським сценарієм у супроводі народних пісень. Будемо
одружувати Марену й Купайла, перестрибувати вогнище, плести та пускати по воді
віночки. На вас очікують майстер-класи
із виготовлення ляльки-трав’янки, традиційної тканинної ляльки-мотанки, а також
торгівля
смаколиками, сувенірами, співи, танці, розваги, безкоштовна фото-відеофіксація
дійства.
9
липня
– розважальна екскурсія на садибу
«Лялина Світлиця» де на вас чекає майстер-клас із приготування традиційних
«мандриків», які випікали наші бабусі напередодні свята Петра й Павла.
Неймовірно цікава ЕтноЛекція з життя-буття і
традиційного побуду та календарно-обрядової культури полтавчан. На вас
очікують майстер-класи із
виготовлення традиційної тканинної ляльки-мотанки, мотузяного коника, глиняного
свистунця, а також торгівля смаколиками, сувенірами, співи, танці, розваги, безкоштовна
фото-відеофіксація дійства.
8
серпня
– люб’язно
запрошуємо Вас приємно і смачно відпочити в серці Полтавщини, в Опішні –
славнозвісній столиці гончарства українського, де є незвичайне місце для
релаксу Всієї Вашої Родини – «Лялина
Світлиця». Схована в благодатній тіні горіхів-велетнів, екологічна, бо
глиняна, ХАТИНКА на три кімнати порадує Вас прохолодою влітку і ні з чим
незрівняним теплом від хатньої пічки взимку, здивує внутрішнім начинням – так. справжніми
господинями в Світлиці є ляльки-мотанки. Експозиція налічує понад 1000
експонатів, зібраних в різних куточках України. Є кілька інсталяцій. Тут
пригощають трав’яним чаєм із трав, дбайливо зібраних навесні на семи
опішнянських пагорбах. Ви з головою поринете в часопростір старовини,
довідаєтеся про рецептуру та особливості приготування традиційних полтавських галушок, скуштуєте опішнянських вергунів, та
вереників з трохом! Не знаєте, що воно таке «трох»? Спробуєте, то й
дізнаєтеся!!
14
серпня
– «Шулики на Маковія» – напечемо коржів, натремо маку, посідаємо, та й будемо
їсти… Цікаве Етнодійство в особах. А також проведемо оригінальний обряд
«розчісування Спасової бороди »
На вас очікують майстер-класи із виготовлення
традиційної тканинної ляльки-мотанки, мотузяного коника, а також торгівля смаколиками,
сувенірами, співи, танці, розваги, безкоштовна фото-відеофіксація дійства.
10
вересня
– Майстер-клас «Правічна українська ЛЯЛЬКА-ОБЕРІГ. Актуальність ЇЇ для
сьогодення». Народна лялька-мотанка без
перебільшення є унікальним явищем традиційної культури українців. Вона
своєрідно-оригінальна за способом виготовлення, складно-проста за декоративною
палітрою і така ТЕПЛА… Превалювання жіночих зображень над чоловічими можна
пояснити тим, що з жіночим образом з давніх часів асоціювалися уявлення про богиню
родючості, праматір, берегиню домашнього вогнища та захисницю. Чи доводилося
Вам коли-небудь робити ляльки власноруч? Серед розмаїття сучасних ляльок
народні ляльки з тканини (перш за все ляльки-мотанки) є особливим видом.
Особливим насамперед тому, що зробити її дуже просто, кожен може змотати собі
Лялечку, використовуючи при цьому свої працьовиті пальчики, тканину та нитки….
Спробую поетапно розповісти-показати абсолютно не приховуючи ніякісіньких
секретів ЯК Я МОТАЮ СВОЮ ЛЯЛЮ-МОТАНКУ. Для роботи-забави потрібні: 1) гарний,
спокійний настрій; 2) шматок (приблизно 20×20 см) приємної на дотик тканини
будь-якого кольору, краще ситець вітчизняного виробництва; 3) нитки, краще
муліне, дві котушки будь-якого кольору; 4) два шматки (приблизно 25×10 см) тканини,
краще щільнішої за ситець фактури; 5) шматок тканини, щоб вирізати з нього
хустинку для Лялі; 6) ножиці.
На вас очікують майстер-класи із виготовлення
традиційної тканинної ляльки-мотанки, мотузяного коника, а також торгівля
смаколиками, сувенірами, співи, танці, розваги, безкоштовна фото-відеофіксація
дійства.
17
вересня
– Розважальна екскурсія на садибу «Лялина Світлиця», що в Опішні, у Полтавщині.
На вас очікують майстер-класи із
виготовлення традиційної тканинної ляльки-мотанки, мотузяного коника, солом’яного
Дідуха, глиняного свистунця-баранця, а також різдвяного печива «бариня» та
«вершники», а також торгівля смаколиками, сувенірами, співи, танці, безкоштовна
фото-відеофіксація дійства.
8
жовтня
– Етно-Лекція «Смакує по-українськи, або ЯК
уміли чарувати варениками наші пра-пра-пра?».
Яким чином національний харчовий раціон та
особливості національної кухні вплинули на формування нашого ХАРАКТЕРУ та
КУЛЬТУРИ? Харчові забобони і табу українців». «А хліб
такий, як пух та дух, як пуховочка»…. Секрети пухких вареничків, крученичків,
пундиків, оладків…. Українська
народна кухня – культурна спадщина українців, здобуток, яким ми пишаємося і не
збираємося забувати. Вона створювалася впродовж багатьох віків, тож відбиває
історичний розвиток українського народу, звичаї, культуру й традиції.
22
жовтня
– «ЕТНОдійство в особах: весілля по-опішнянськи».
Спробуємо «відгуляти» весілля за традиційними правилами. В Полтавщині весілля
відбувалося за загальноукраїнським «сценарієм»: передвесільний етап, який включав: сватання, заручини, оглядини,
домовини, запросини гостей, випікання весільного обрядового печива, катання на
гілці хрещеної матері («смалити качку»), вбирання гільця; весільний: виряджання Молодого по Молоду, приїзд Молодого по
Молоду, весілля в Молодої, брат веде сестру за стіл, викуп місця біля Молодої,
запрошення гостей і сватів за стіл, дія зі «свестьою», переспіви бояр з
дружками, обдаровування короваєм (коровай-даризна), перевезення посагу, весілля
в Молодого, роздягання Молодої, комора; післявесільний
етап: несуть снідання Молодим, циганщина, кування, катання батьків, взаємне
гостювання сватів один в одного, обмивання ложок, провідини батьків. Отож ми з
ВАМИ, розподілимо ролі, і відгудемо-відгуляємо ВЕСІЛЛЯ по-нашому!!!
12
листопада
– «Полтавські ВЕЧОРНИЦІ». Різдвяна атрибутика: ДІДУХ, вертепне дійство,
ПРАВИЛА приготування святочних страв та напоїв. Символ РОДУ – виготовлений власноруч Різдвяний ДІДУХ з житньої,
пшеничної та ячної соломи – прадавній український оберіг ЩАСЛИВОГО майбутнього
року, здоров’я і достатку всієї РОДИНИ….. Вертеп, або святкуємо Різдво незабутньо!!! Святочна БАГАТА КУТЯ.
Як готувалися наші прабабусі до Святвечері та
Різдвяного обіду? Поворожимо з дівчатами, по-козацьки розважимося з хлопцями.
Запрошуємо у «Лялину Світлицю»
власноруч спекти в ПЕЧІ «Ляльку», яку
можна з’їсти. Українські народні ляльки виготовляли з різноманітних
матеріалів: глини, тканини, дерева, соломи, рогози, лози, кукурудзяних
пелюсток, сиру, паперу, а також ….з тіста!!!! Страви з тіста займають чи не
одне з перших місць в українській кулінарії. Не дивно, що «хлібний» народ
виготовляв із цього пластичного та легкого в приготуванні матеріалу
різноманітні фігурки. Дослідники української народної іграшки переважно не
згадують про ляльки з тіста, очевидно, вважаючи їх обрядовим печивом. На підставі зафіксованих мною етнографічних
матеріалів в Полтавській, Закарпатській областях та Львові, які свідчать про
те, що пряничні фігурки у вигляді жінки в народному середовищі називали «панянки»,
«кукли», «баришні» дозволимо собі величати їх «ляльками».
Найбільш поширеними ляльками з
тіста були пряники – ЧЕРВОНІ!!!. Їх виготовляли переважно у вигляді жіночих
фігур, а також пташок, коней, вершників на конях, головним чином на релігійні,
календарні та храмові свята. Зокрема на Полтавщині на Різдво пекли пряники у
вигляді баринь, коників та півників. У Опішні, Глинську (Зіньківський р-н,
Полтавщина) їх називали «різдвяні пряники», у Деревках (Котелевський р-н,
Полтавщина) – «панянки».
Дегустація різдвяних пряників
відбудеться в парі з неймовірним органічним чаєм. У продажу будуть
запропоновані форми для пряників.
Серпень
– Фестиваль ХЛІБА!!!
В житті
українців Хліб завжди займав особливе місце. Хліб усьому голова. Всяке добро за хлібом. Впродовж віків склалися
своєрідні традиції випікання хлібів і хлібних виробів. Зокрема у полтавчан, що
мешкають у благодатному «хлібному» краї, віддавна витворилася своєособлива
тістотворча культура. Тож пропонуємо ВАМ взяти участь у фестивалі ХЛІБА. Ви
дізнаєтеся про тістотворчі традиції нашого краю, символізм хлібних виробів.
Спечемо ХЛІБА – пшеничного і житнього у ПЕЧІ, а також ПИРОГІВ з маком,
квасолею, кашею, калиною……
Оскільки
хліб супроводжував наших предків упродовж всього ЖИТТЯ – від народження до
останньої межі, то до кожного родинного чи календарного свята/події в нашому
регіоні випікали особливі його види.
Ви
дізнаєтеся багато чого нового (бо давно забутого старого) про традиційні правила
поводження із шанованою в народі теплотехнічною спорудою – піччю.
На вас очікують майстер-класи із виготовлення ХЛІБА,
пирогів, а також торгівля смаколиками, сувенірами, співи, танці, безкоштовна
фото-відеофіксація дійства.
12
листопада
запрошуємо ВАС на ВЕЧОРНИЦІ
ПО-ОПІШНЯНСЬКИ в Лялину Світлицю!!! Під час імпровізованих вечорниць
дізнаємося правила та особливості їх проведення, пограємо в народні ігри, поспіваємо
народних пісень, послухаємо опішнянських небилиць, потанцюємо. Згадаємо
і про традиції дівочих ворожінь на Долю.
Ми запропонуємо ВАМ ексклюзивний майстер-клас із приготування вареників-пирхунів!
Пригостимо ними хлопців…. Причаруємо…..
Вже
минули суниченьки та полуниченьки
Вже
настали осіннії та вечорниченьки – співалося в одній із українських
пісень
Добрий вечір, господине,
Славна молодице,
Чули, що у цій хатині
будуть вечорниці.
Вечорниці, вечорниці... чари вечорові...
Хто не був на вечорницях - не знає любові...
10
грудня запрошуємо
Вас у Лялину Світлицю на Андріївські ВЕЧОРНИЦІ
з КАЛИТОЮ! Це традиційні вечорниці,
особливість яких – обрядове печиво – КАЛИТА. Ми з дівчатами спечемо калиту в
печі, але хлопці нам стільки перешкод влаштують!! (так годилося, бо саме на під
час Андріївських вечорниць хлопцям усі пустощі прощалися). Потім позмагаємося в
кусанні калити (запросимо Пана Калетинського та Пана Коцюбинського), повеселимося,
потанцюємо, а ще – поворожимо з дівчатами: на Андрія, конопельки сію, спідницею
волочу – заміж хочу…
Влаштуємо
смачну вечерю з борщем із грушами, книшами, пирогами….
18
грудня
запрошуємо ВАС у «Лялину Світлицю» відсвяткувати
миколаїні свята - Варвари, Сави та
Миколи. На Вас чекає унікальний майстер-клас із випікання традиційних
«миколайчиків» у печі, а також майстер-клас із виготовлення різдвяних Дідуха та
павучків із пшеничної соломи (Різдво ж не за горами). Смачна святкова вечеря
буде сповнена несподіваних сюрпризів – святий Миколай, він же – Чудотворець!
Січень
Запрошуємо до нас у Опішню на меланкувати!!!
«Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров’я….. Маланка по-нашому!!!»
У програмі заходу – щедрівки
по-опішнянськи, щедра кутя, пироги, обрядові хліби Василь та Маланка, книші і
ковбаси. Ви візьмете безпосередню участь щедруванні-посипанні, побуваєте на
весіллі печі, яка саме в цю ніч заміж іде… Попросите щедрого, врожайного року в
нашої примхливої, але доброї Кози-дерези…. А що буде ще – завітайте до нас, то
й дізнаєтеся!!
Немає коментарів:
Дописати коментар