четвер, 11 лютого 2016 р.

Перелік публікацій Олени Щербань 2015 р.
Щербань О.В. Народна «магія» у виготовленні та побутовому використанні глиняного посуду Наддніпрянщини (кінець ХІХ – перша половина ХХ століття) // Народознавчі зошити. – 2015. – №.1 (121). – С. 195-205.  (У статті йдеться про народні «магічні» дії і способи в процесі виготовлення, купівлі та підготовки глиняного посуду до використання в Наддніпрянщині. Проаналізовано всі відомі свідчення, записані етнографами наприкінці ХІХ–ХХ ст. Авторка дійшла висновку, що такі дії над глиняним посудом, були подібні за суттю в різних частинах досліджуваного регіону. Зазвичай пов’язані вони з проявами охоронної та імітаційної так званої «білої» магії. Лише в Бубнівці (Вінниччина) зафіксовані випадки виготовлення посудин за спеціальною технологією для так званої «чорної» магії).
Щербань Е.В. Глиняная посуда как элемент традиционной культуры питания украинцев: постановка проблемы // Материалы I Международного симпозиума «Традиционная культура в современном мире. История еды и традиции питания народов мира» 30 октября – 1 ноября 2014 г. – Москва: МГУ им. М.В.Ломоносова, 2015. (О важности глиняной посуды в традиционной культуре питания украинцев. Глиняная посуда в традиционной культуре питания – важная составляющая этнокультурной традиции, многогранное явление, полученное в результате исторического освоения этносом конкретной среды. Она выступает объектом исторического процесса, формирование которого пронизано многочисленными элементами и проявлениями духовной культуры, народной эстетикой и основывается на совокупности народных кулинарных традиций).
Щербань О.В. Забута нами Україна // Політ. Сучасні проблеми науки. Гуманітарні науки: тези доповідей ХV Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених і студентів, м. Київ, 8-9 квітня 2015 р., Національний авіаційний університет / редкол. М.С. Кулик та ін. – К.: НАУ, 2015.  – С.336-337. (Про актуальність звернення до пракоренів на тлі сучасних подій в Україні).
Щербань О. Борщик у глиняному горщику-2014 // Дім, сад, город. – 2015. - №4. – С. (Про проведення Фестивалю-Квесту в Опішні 16 серпня 2014 року).
Щербань А., Щербань О. Форми та призначення українського глиняного посуду другої половини ХІХ – першої третини ХХ століття // Народознавчі зошити. – №2 (122). – 2015. – С.435-444. (Охарактеризовані основні групи українського глиняного посуду другої половини ХІХ — першої третини ХХ століття. Звернена увага на особливості їх формотворення та декорування. Зроблений висновок про те, що особливості виробів кожної групи пов’язані з їхнім функціональним призначенням).
Щербань Олена. Унікальна слобідська весільна глиняна посудина – «рюмки-трійчатки» // Народознавчі Зошити. – 2015. - №4 (124). – С. 984-987.  (Вперше описано, атрибутовано та зроблено спробу проаналізувати унікальний глиняний виріб – глиняні рюмки-трійчатки, згаданий відомими дослідниками-слобожанами Левом Соколовським та Миколою Сумцовим. Виріб уведено в науковий обіг).
Щербань Олена. Глиняний посуд Наддніпрянщини, як складова традиційної культури харчування українців // Сучасні дослідження української культури / Wspolczesne badania nad ukrainska kultura / За редакцією Марини Замбжицької, Пауліни Олеховської та Катажини Якубовської-Кравчик/ Варшава-Івано-Франківськ: Sowa Sp., 2015. –   С.266-283. характеризовано основні групи українського глиняного посуду другої половини ХІХ – першої третини ХХ століть. Звернено увагу на особливості їх формотворення та декорування. Зроблено висновок про те, що особливості виробів кожної групи пов’язані з їхнім функціональним призначенням).
Щербань Олена. Проблеми експонування обрядового глиняного посуду в сучасній музейній практиці // Жовківські читання 2015: Збірник статей третьої наукової конференції  «Музей в сучасному світі» / Львіввська національна галерея мистецтв ім. Б.Г.Возницького /  Упорядники С.Каськун, М.Скіра. – Львів: РАСТР-7, 2015. – С.39-41. перше звернено увагу на необхідність надання особливого «статусу» обрядового глиняного посуду в експозиції музеїв України. Зроблено висновки про те, що глиняному посуду особливого призначення музейні співробітники мало приділяють уваги та зазначено причини такого стану речей).


Немає коментарів:

Дописати коментар