Коли
українці святкували Новий Рік?
Спочатку Новий рік для наших предків був цілком
весняним святом. Оскільки у всіх стародавніх народів святкування Нового року
зазвичай співпадало з початком відродження природи і в основному було приурочене
до березня - початку землеробських робіт, то й давні слов’яни початок нового
року асоціювали з приходом весни. Зима втекла – отже, настав новий рік. Точно
сказати, як святкували Новий рік в язичницькі часи на теренах Київської Русі,
не можуть жодні історичні джерела, але найімовірніше його пов’язували з появою
нового місяця та святкували в переддень весняного рівнодення, називаючи „Новим
Літом”. Про те, що березень символізував початок нового року та нового життя,
говорить і давній язичницький звичай у березні влаштовувати врочистий обід -
«тризну» - на честь померлих родичів.
Під час тризни наші предки оспівували кінець
зими і при цьому палили солом'яне опудало, що символізувало зв'язок
навколишньої природи з життям людини. В Україні така тризна відбувається досі,
і теж навесні, але не завжди в березні, бо цей звичай пов'язаний у нас з
Великодніми святами.
Березневе святкування нового року підтверджують
і назви місяців, які до сьогодні збереглися в романських та деяких слов’янських
мовах. Деякі місяці успадкували свої латинські назви з порядку свого
слідування: наприклад, «September» (вересень) у перекладі означає сьомий,
«October» (жовтень, від лат. octo) — восьмий, «November» (листопад, від лат.
novem) — дев’ятий, «Decеmber» (грудень, від лат. decem) — десятий. Російська
мова також відображає десятимісячний річний цикл, запозичивши латинські назви
місяців. Такі назви збереглися тому, що у Стародавньому Римі рік мав 304 дні і
поділявся лише на десять місяців, першим з яких був березень. Згодом імператор Нума
Помпілій додав ще два місяці – «Ianuarius» (січень) на честь бога світла Януса
та «Februarius» (лютий) на честь бога сонця Феба, а Юлій Цезар ввів новий
календар (нині він називається юліанським), за яким датою зустрічі Нового року
стає перший день січня — місяця, названого на честь дволикого Януса, одна
частина обличчя якого була ніби звернена назад до минулого року, інша — уперед
до нового.
Немає коментарів:
Дописати коментар