Є в мене й таке, можу поділитися, кому треба
Антураж або необхідні речові матеріали:
Парки – ложки, чарки, «бочки»
Кожух
Дружків глечик
Рушники чи хустки на перев’язування старостів
Вузлик із житом, горіхами, монетами
Сніп-дідух
діжа
4 ножі
2 свічки
пироги з маком та чорницями
Решето або сито
Гільце – вишнева чи соснова гілляка
Світилчин букет
Стрічки
Велика паперова квітка
Коровай
Хлібина
Корж солоний і глевкий який спекла Молода
Шишки хоч 10
Коники житні
Пучок калини
Віник для вермена
Відро з водою
Вогнище
Рушники
Сорочка
Монети відкупні
Сулія з горілкою
Рогач
Червоні чоботи матері
Дійові особи:
Старости – двоє
Молодий і Молода
Батьки Молодих – дві пари
Старша дружка
Старший боярин
Дружко – брат Молодого
Дружки – сім
Бояри – сім
Старша свашка від Молодого
Старша свашка від Молодої
Брат Молодої
Світилка – сестра Молодого
Коровайниці – парна кількість
Вермен з віником
Музики
Дядьки і дядини
сусіди
Приказки весільні: свайба сорочку найде.
Женицця не напасть, та якби, оженившись, не пропасть.
Хто рано жениться – ніколи не кається.
Він тоді буде жениться, як бугаї начнуть телиться.
Суженого конем не об’їдеш.
Який їхав, таку й встрів.
Єсть каяття, та нема вороття.
Невіста без намиста, а жених без ума.
З Богом, Параско, коли люди трапились.
Хоч за старця, аби не остаться.
Де не ходив, а чарочку заробив.
обряди:
Обмивання молодої – коси – обмазування медом і часник
Батьківське благословення
Кілок!!
Сусід молоду водить по межі
В Слобідській Україні весілля відбувалося за загальноукраїнським «сценарієм»:
– передвесільний етап, який включав: сватання, заручини, оглядини, домовини, запросини гостей, випікання весільного обрядового печива, катання на гілці хрещеної матері («смалити качку»), вбирання гільця.
– весільний: виряджання Молодого по Молоду, приїзд Молодого по Молоду, весілля в Молодої, брат веде сестру за стіл, викуп місця біля Молодої, запрошення гостей і сватів за стіл, дія зі «свестьою», переспіви бояр з дружками, обдаровування короваєм (коровай-даризна), перевезення посагу, весілля в Молодого, роздягання Молодої, комора.
– післявесільний етап: несуть снідання Молодим, циганщина, кування, катання батьків, взаємне гостювання сватів один в одного, обмивання ложок, провідини батьків.
Передвесільний етап.
ДІЙОВІ ОСОБИ: Молодий, Молода, батьки Молодої, батьки Молодого, два свати, старша дружка.
Сватання відбувалося в домі Молодої. Молодий засилав двох сватів з хлібом. Якщо його приймуть – ознака згоди. Молода виносить хрест-навхрест складені рушники, перев’язує сватів («спасибі, дочко, що рано вставала, рушники нам пряла»), хусткою – Молодого.
Під час СВАТАННЯ дівчина мусить колупати піч - соромитись, значить. Піч - не випадково, бо ПІЧ - наша мати, ПІЧ - осердя ХАТИ
Авторська програма проведення ЕТНОвесільного дійства в особах.
Проводить етнолог, провідний популяризатор українських народних традицій, кандидат історичних наук Олена Щербань 066 18 45 061
Парки – ложки, чарки, «бочки»
Кожух
Дружків глечик
Рушники чи хустки на перев’язування старостів
Вузлик із житом, горіхами, монетами
Сніп-дідух
діжа
4 ножі
2 свічки
пироги з маком та чорницями
Решето або сито
Гільце – вишнева чи соснова гілляка
Світилчин букет
Стрічки
Велика паперова квітка
Коровай
Хлібина
Корж солоний і глевкий який спекла Молода
Шишки хоч 10
Коники житні
Пучок калини
Віник для вермена
Відро з водою
Вогнище
Рушники
Сорочка
Монети відкупні
Сулія з горілкою
Рогач
Червоні чоботи матері
Дійові особи:
Старости – двоє
Молодий і Молода
Батьки Молодих – дві пари
Старша дружка
Старший боярин
Дружко – брат Молодого
Дружки – сім
Бояри – сім
Старша свашка від Молодого
Старша свашка від Молодої
Брат Молодої
Світилка – сестра Молодого
Коровайниці – парна кількість
Вермен з віником
Музики
Дядьки і дядини
сусіди
Приказки весільні: свайба сорочку найде.
Женицця не напасть, та якби, оженившись, не пропасть.
Хто рано жениться – ніколи не кається.
Він тоді буде жениться, як бугаї начнуть телиться.
Суженого конем не об’їдеш.
Який їхав, таку й встрів.
Єсть каяття, та нема вороття.
Невіста без намиста, а жених без ума.
З Богом, Параско, коли люди трапились.
Хоч за старця, аби не остаться.
Де не ходив, а чарочку заробив.
обряди:
Обмивання молодої – коси – обмазування медом і часник
Батьківське благословення
Кілок!!
Сусід молоду водить по межі
В Слобідській Україні весілля відбувалося за загальноукраїнським «сценарієм»:
– передвесільний етап, який включав: сватання, заручини, оглядини, домовини, запросини гостей, випікання весільного обрядового печива, катання на гілці хрещеної матері («смалити качку»), вбирання гільця.
– весільний: виряджання Молодого по Молоду, приїзд Молодого по Молоду, весілля в Молодої, брат веде сестру за стіл, викуп місця біля Молодої, запрошення гостей і сватів за стіл, дія зі «свестьою», переспіви бояр з дружками, обдаровування короваєм (коровай-даризна), перевезення посагу, весілля в Молодого, роздягання Молодої, комора.
– післявесільний етап: несуть снідання Молодим, циганщина, кування, катання батьків, взаємне гостювання сватів один в одного, обмивання ложок, провідини батьків.
Передвесільний етап.
ДІЙОВІ ОСОБИ: Молодий, Молода, батьки Молодої, батьки Молодого, два свати, старша дружка.
Сватання відбувалося в домі Молодої. Молодий засилав двох сватів з хлібом. Якщо його приймуть – ознака згоди. Молода виносить хрест-навхрест складені рушники, перев’язує сватів («спасибі, дочко, що рано вставала, рушники нам пряла»), хусткою – Молодого.
Під час СВАТАННЯ дівчина мусить колупати піч - соромитись, значить. Піч - не випадково, бо ПІЧ - наша мати, ПІЧ - осердя ХАТИ
Понравилась статья? Поделитесь ей с друзьями
Немає коментарів:
Дописати коментар