вівторок, 21 липня 2015 р.

Масниця (Масляна, Масляниця, Сиропусний тиждень, Сиропуст, Сирна Неділя) ― розпочинає весняний цикл традиційних свят українців. Це веселе народне свято, наповнене давніми магічними ритуалами, унікальними обрядодійствами, відбувається на остан- ньому тижні перед Великим постом. Найдавніші наклички свята Масниці ― Колодій, Туриця відносяться до культу небесних сві- тил Сонця, Місяця та бога Велеса. Головні складові свята: коло- дійні обрядодійства; взаємні гостини з ритуальними стравами; вшанування молодят; Святкування Власія (Велеса, Волоса Бика- Тура); катання на конях ― об’їжджання коней; зимові розваги; веснянки, водіння козла; прощальні вечорниці; поминання помер- лих; проводи Масниці; церемонії прощення (Прощенська неділя). Давні українці відзначали це свято три тижні: перший ― Все- їдний, другий ― Переступний, третій ― Масляний На Всеїдному (Блудному)
тижні гучно гуляли весілля , хоча були і винятки: на 224 Черкащині уже не справляли весіль (″аби молодята не блудили″), а на Овруччині, навпаки, було найбільше весіль. На Переступному тижні продовжували одружувати дітей, бо вже на Масному цього робити не годиться, одружувалися хіба що вдівці або розведені. Готувалися до Масниці, прибирали у хатах. Вшановували помер- лих родичів. Важкої роботи не виконували. Пекли пиріжки, хліб і гарячими розносили, як милостиню, одиноким, немічним, сиротам, вдовам, оскільки вірили, що душі предків живляться парою, котра йде від спеченого. На Поліссі поминання на Масниці вважалися головними у році. У М’ясопусну неділю (кінець Переступного тижня) молодята повинні були обов’язково йти або їхати до родичів молодої і нести хліб-сіль (″до тещі на гостину″). На Масляному тижні головною стравою були млинці і варени- ки (″бо вареники любить і господь Бог″). Вареники у давнину були не лише смачною стравою, але й ритуальною на честь місяця- молодика, форму якого й відображали. Випікали й Масничний обрядовий хліб ― довгі пироги із борошна, прикрашали їх фігур- ками з тіста. Цей тиждень був тижнем розваг, гулянь, взаємних гостювань і частувань, балів, маскарадів, відвідувань театральних вистав. На цьому тижні проводився обряд ″В’язання колодки″. Коло- дійне свято починалося з понеділка і продовжувалося аж до субо- ти. У четвер вшановували бога Велеса (Волоса), який опікувався худобою. Останній день Масниці називали Прощенською неділею: при зустрічі люди низько кланялися один одному і просили взаєм- но вибачення за образи, заподіяні мимоволі чи навмисне. У прадавніх українців було вірування, що Масниця ― це су- путниця бога Колодія. Після цього свята Колодій забороняє робити весілля, бо ще наші прадіди добре засвоїли, що найкраща пора для народжень дітей ― кінець зими, коли починає воскресати природа і дитя разом з нею починає буяти-рости.

Немає коментарів:

Дописати коментар