Масниця (Масляна, Масляниця, Сиропусний тиждень, Сиропуст,
Сирна Неділя) ― розпочинає весняний цикл традиційних свят
українців. Це веселе народне свято, наповнене давніми магічними
ритуалами, унікальними обрядодійствами, відбувається на остан-
ньому тижні перед Великим постом. Найдавніші наклички свята
Масниці ― Колодій, Туриця відносяться до культу небесних сві-
тил Сонця, Місяця та бога Велеса. Головні складові свята: коло-
дійні обрядодійства; взаємні гостини з ритуальними стравами;
вшанування молодят; Святкування Власія (Велеса, Волоса Бика-
Тура); катання на конях ― об’їжджання коней; зимові розваги;
веснянки, водіння козла; прощальні вечорниці; поминання помер-
лих; проводи Масниці; церемонії прощення (Прощенська неділя).
Давні українці відзначали це свято три тижні: перший ― Все-
їдний, другий ― Переступний, третій ― Масляний На Всеїдному
(Блудному)
тижні гучно гуляли весілля , хоча були і винятки: на
224
Черкащині уже не справляли весіль (″аби молодята не блудили″), а
на Овруччині, навпаки, було найбільше весіль. На Переступному
тижні продовжували одружувати дітей, бо вже на Масному цього
робити не годиться, одружувалися хіба що вдівці або розведені.
Готувалися до Масниці, прибирали у хатах. Вшановували помер-
лих родичів. Важкої роботи не виконували. Пекли пиріжки, хліб і
гарячими розносили, як милостиню, одиноким, немічним, сиротам,
вдовам, оскільки вірили, що душі предків живляться парою, котра
йде від спеченого. На Поліссі поминання на Масниці вважалися
головними у році.
У М’ясопусну неділю (кінець Переступного тижня) молодята
повинні були обов’язково йти або їхати до родичів молодої і нести
хліб-сіль (″до тещі на гостину″).
На Масляному тижні головною стравою були млинці і варени-
ки (″бо вареники любить і господь Бог″). Вареники у давнину були
не лише смачною стравою, але й ритуальною на честь місяця-
молодика, форму якого й відображали. Випікали й Масничний
обрядовий хліб ― довгі пироги із борошна, прикрашали їх фігур-
ками з тіста. Цей тиждень був тижнем розваг, гулянь, взаємних
гостювань і частувань, балів, маскарадів, відвідувань театральних
вистав.
На цьому тижні проводився обряд ″В’язання колодки″. Коло-
дійне свято починалося з понеділка і продовжувалося аж до субо-
ти. У четвер вшановували бога Велеса (Волоса), який опікувався
худобою. Останній день Масниці називали Прощенською неділею:
при зустрічі люди низько кланялися один одному і просили взаєм-
но вибачення за образи, заподіяні мимоволі чи навмисне.
У прадавніх українців було вірування, що Масниця ― це су-
путниця бога Колодія. Після цього свята Колодій забороняє робити
весілля, бо ще наші прадіди добре засвоїли, що найкраща пора для
народжень дітей ― кінець зими, коли починає воскресати природа
і дитя разом з нею починає буяти-рости.
Немає коментарів:
Дописати коментар