Романтизм балад і влучна сатира байок
Петра Петровича Гулака-Артемовського
27 січня 2015 року виповнюється 225 років від дня народження Петра Петровича Гулака-Артемовського (27 січня 1790 – 13 жовтня 1865) – українського письменника, вченого, перекладача, поета. Народився в містечку Городищі Київської губернії (нині Черкаська область) в сім'ї священика. Не закінчивши академію, у 1813 році почав викладати в приватних пансіонах Бердичева, вчителював у будинках багатих польських поміщиків. У 1817 році переїхав до Харкова і вступив до університету вільним слухачем словесного факультету, і тоді ж, завдяки заступництву попечителя Харківського навчального округу графа Потоцького, затверджений Радою університету лектором польської мови. З 1820 року йому було доручено викладання також російської історії, географії та статистики. У 1821 році П. П. Гулак-Артемовський здав кандидатський і магістерський іспит, захистив дисертацію на тему «О пользе истории вообще и преимущественно отечественной и о способе преподавания последней» і отримав ступінь магістра. Через два роки був обраний ад'юнктом російської історії та статистики, у 1825 – екстраординарним; 1828 – ординарним професором. У 1831 і 1833 рр. – секретар етико-політичного відділення, член училищного комітету при Харківському університеті. З 1841 р. до виходу у відставку в 1849 р. – ректор Харківського університету. У 1855 р. П.П.Гулак-Артемовський обраний почесним членом Харківського університету. Крім того, П.П.Гулак-Артемовський з 1818 р.
викладав французьку мову в Харківському інституті благородних дівчат, а
з 1827 р. також керував навчальною частиною Полтавського інституту шляхетних
дівчат. Він належав до числа засновників «Українського журналу». Був членом
Московського товариства аматорів російської словесності, Королівського
товариства друзів науки у Варшаві.
До творчого доробку Петра Гулака-Артемовського належать
байки (байка-казка, байка-приказка), притчі, вірші, послання, балади. Літератор
також ввів в українську літературу жанр
романтичної балади. Його найкращі твори українською мовою написані в дусі
естетики просвітницького реалізму. З 1817 р. почав друкуватися в журналі
«Український вісник», де були опубліковані його переклади класиків світової
літератури: Жана Жака Руссо, Джона Мільтона, Адама Міцкевича, Йоганна Вольфганга
Гете, Горація та інших. Байка «Пан та собака» – гостріший твір української
літератури ХІХ століття.
Понравилась статья? Поделитесь ей с друзьями
Немає коментарів:
Дописати коментар