Приватне колекціонерство в Україні
Колекціонерство – одна з рис
життєдіяльності багатьох українців ХХ – початку ХХІ століття. Тимчасове
захоплення збиранням марок, значків, монет чи інших речей, притаманне дитинству
й юнацтву іноді переростає в створення серйозних колекцій. Що в свою чергу можуть
стати основою чи вагомою частиною державних музейних збірок (наприклад, музею
Івана Гончаря, Національного музею-заповідника українського гончарства в
Опішному, Дніпропетровського історичного музею, Музею етнографії і народного
промислу Інституту народознавства НАН України у Львові та багатьох інших). Сучасні технічні
можливості розширили шляхи збиральницької діяльності в Україні. Наприклад,
шедеври народної та академічної творчості можна купити кожному бажаючому через
мережу Інтернет, про що навіть не мріяли колекціонери навіть попередніх
десятиліть. На жаль, можливості Всесвітньої мережі використовуються здебільшого
лише приватними колекціонерами. Через ряд причин, загальновідомих і які ще
будуть проаналізовані в подальшому науковцями, державні музеї менш включені в
цей процес. Разом з тим, суттєвим недоліком приватного колекціонерства є
закритість більшості збірок для широкого загалу, недостатня, а то й відверто
хибна атрибуція окремих речей…
Понравилась статья? Поделитесь ей с друзьями
Немає коментарів:
Дописати коментар