неділю, 5 жовтня 2014 р.

Той, хто не любить своєї країни, не може любити нічого! (Дж. Байрон).
Коли суспільство переживає кризу і відчуває загрозу розпаду, погляди людей звертаються до  національної ідеї. Філософи й політики стверджують, що це потужний чинник консолідації народу. Бізнесмени наголошують, що національна ідея підвищує репутацію держави у світі - отже, посилює конкурентоспроможність вітчизняних підприємств. Військові бачать в ній джерело патріотизму й обороноздатності. Українці - планетарна спільнота. Це великий скарб, адже в сьогоднішньому світі для вирішення національних проектів потрібні глобальні зусилля. Ми повинні бути всюди, але завжди залишатися єдиним народом. Для цього маємо телефони й Інтернет, для яких не існує відстаней та перешкод. Та головний чинник нашої єдності - рідна земля, Ненька Україна. Це наша точка опори в бурхливому світі. Де б ми не перебували - тут наша колиска, наші предки, наша душа. Тут повинні навчатися і вдосконалюватися наші діти - тоді вони будуть українцями і їм не загрожуватиме жодна асиміляція на чужині. Українці мають бути господарями своєї землі. Тому нам потрібна українська держава. Така, щоб відповідала українському звичаю і викликам часу. Її місією має бути щастя українців, а воно досягається створенням умов для індивідуальної і етнічної самореалізації. Так нас навчали Григорій Сковорода і Тарас Шевченко. Конституційна мета держави – щоб українці ставали багатшими, культурнішими й здоровішими, і щоб їх було все більше. Державою має керувати вибраний народом лідер, що несе персональну відповідальність за стан справ. Народ має бути просвіченим і озброєним. Це традиційний для України устрій. 

Немає коментарів:

Дописати коментар