Ой на Івана, ой на Купала....
Увечері 6 липня, як і годиться, у Міжнародному туристичному комплексі "Гостинний двір "Старий Хутір"" відбулося світкування Івана Купала. Спочатку ми з дівочками "сотворили" солом яну Марену, а парубки - солом яного Купайла. Потім дівчачий гурт займався плетінням/в язанням ляльки-трав янки (з трави тобто). Ляльки вийшли напрочуд гарними: із коронами, сукнями - справжні польові красуні. А також наплели-нав язали собі вінків із чар-зілля, квіток, трави пахучої лугової та степової, одягли і.... - стали враз Царівнами....
А потім ми веселилися донесхочу: обливали один одного водою (так треба у цей вечір), водили хороводи, співали купальських пісень, жартували, урочисто віднесли на багаття Марену, прослідкуваши, щоб і Купайло одночасно перемістився поближче до вогнища. А тоді покликали Вогневика, який, спустивши з гори колесо, запалив наше кострище яскравим полум ям. Згоріли, з єднавшись-пошлюбувавшись наші Марена і Купайло. Хлопці та дівчати, взявшись за руки, парами почали стрибати через затухаюче багаття і співали, співали, співали....
«Купайлиця» це переддень свята «Купайла». За давніми віруваннями в цей день красуня «Купайлиця» поспішає зустрітись з «Купайлом», відтак допомагає дівчатам у прикрашанні осель вінками з квітів та цілющих трав. Напередодні Івана Купайла парубки та дівчата йшли за околицю села до лісу чи річки. Вибирали з-поміж себе найвродливіших «молодого» з «молодою»; молодий низько кланявся родичам своєї нареченої, яких представляли інші дівчата з хлопцями. Потім, узявшись за руки, починали водити хороводи навколо нареченого і нареченої – то в одну сторону, то в іншу.
Батьки на «Купальницю» звертались до дітей: «Просіть, діти, дощу до Купайла, а після Івана Купайла я й сам випрошу». Також на «Купайлицю» дівчата товкли ячмінь в ступі і варили кутю… Потім сідали на воза, запрягали замість коней в нього парубків і гамірно з піснями катались по селу.
Під час купальських ігор та забав дівчата-козачки ходили з розпущеним волоссям, що нібито символізувало смуток та жалобу: природа вмирає, щоб народитись для нового життя.
Цього ж дня ворожили: збирали дванадцять трав, серед яких обов`язково були чортополох і папороть, і клали під подушку зі словами: «Доленько кохана, прийди в мій сад погулять!»
Понравилась статья? Поделитесь ей с друзьями
Немає коментарів:
Дописати коментар