понеділок, 20 січня 2014 р.

За матеріалами, зібраними Павлом Чубинським / Based on materials collected by Paul Chubinskoe

Глиняний посуд у культурі харчування українців у працях 
відомого українського народознавця 
Павла Чубинського 

Про способи використання, функції, правила поводження із глиняним посудом третьої чверті ХІХ століття можна знайти відомості в працях небагатьох дослідників традиційної народної культури українців. Чільне місце серед них посідають підрозділи «Внутренняя обстановка хаты» та «Пища Малоруссов» останнього сьомого тому (другий випуск, 1877 р.) праці «Труды этнографическо-статистической экспедиціи в Западно-Русскій край» – упорядкованої відомим українським народознавцем Павлом Чубинським. Це тексти обсягом 8 і 16 сторінок, у яких описано вигляд української хати зсередини, провіант, найчастіше вживаний селянами, страви та напої, способи та рецепти їх приготування [7, С.382-389, 433-448].
Як наголошував сам автор у вступі до цього тому «Отдел бытовой обстановки Малоруссов мы старались изложить возможно подробнее» [7, С.4]. В результаті аналізу поданого дослідником матеріалу помітно, що це твердження не стосувалося опису глиняного посуду, про який згадано побіжно. Порівняно, наприклад, із описом тогочасних теплотехнічних споруд (печей), що використовувалися для обігріву приміщень і приготування страв та напоїв. Павло Чубинський не лише констатував факт їхньої наявності в хаті, але й описав процес спорудження, подав назви і описав форму окремих частин. Згадка про тогочасний новотвір в традиційно-побутовій культурі – цегляну піч [7, С.380-381] в тогочасному селянському та міщанському середовищі маркує час поширення таких споруд в українському середовищі. 
З різновидів глиняного посуду в цьому томі згадано «горшки», «макітри», «кухлики», «кухлі», «глечики», «миски» й «тарілки».
Горщик згадано в рецептах приготування борщу, капусти, свиріпи (лободянки), кулішу (крупнику), галушок в квасу, узвару, вареного гарбуза, кваші, киселю, шпундри з буряками. Зрозуміло, що і в багатьох інших, наведених Павлом Чубинським рецептах приготування страв та напоїв у печі, використовувався цей різновид глиняного посуду, адже альтернативи йому в тогочасній культурі харчування українців не було. Спробуємо проаналізувати, чому саме в наведених вище рецептах згадано горщик. У деяких із них цим словом «зв’язано» речення. В інших горщик виступає мірилом необхідної для приготування конкретної страви кількості продуктів. Наприклад, споминаючи про приготування капусти (інша назва «капусняк» – перша страва, основним компонентом якої є дрібносічена свіжа чи квашена капуста  – О.Щ.), етнограф зазначив, що «набирають шинкованої капусти майже повний горшок» [7, С.438]. Готуючи куліш (крупник), крупи насипали в горщик «до однієї третьої і менше, дивлячись який хотіли зварити куліш – густий чи рідкий» [7, С.439]. Готуючи бузиновий кисіль, ягоди, перетерті з житнім борошном рекомендувалося накладати «щільно в горшок» [7, С.442]. 

Лише для приготування капусти та узвару Павло Чубинський не забув згадати про те, що «горшок накривали кришкою» [7, С.439, 441]. ..........


Статтю опубліковано

Немає коментарів:

Дописати коментар