Скоро тут буде стаття про глиняні кухлі ХІХ століття

"І брагу кухликом тягли..." 

Щодо призначення кухлів нині сумнівів не виникає – вони традиційно використовувалися для пиття води, сирівцю, узвару, молочних та спиртних напоїв. Чітке розмежування знайдених у Опішному виробів за формою, розмірами і декором може свідчити про певну їхню спеціалізацію. Так невеликі, мало декоровані вироби, куди могло входити 0,15-0,3 літри рідини, могли використовуватися для споживання дорослими міцніших спиртних напоїв (наприклад, браги чи вареної) а також води й молока дітьми. Найбільшими (об’ємом 1-1,5 літри – близько пів кварти), скоріше за все користувалися дорослі для споживання безалкогольних (наприклад, сирівцю) і слабкоалкогольних напоїв (пива, браги). Цей здогад підтверджують літературні джерела. Так, Іван Котляревський у «Енеїді» вжив назву «кухлик» у якості невеликої посудини, з якої пили брагу (с.44) і «кухоль» - як більшу посудину, сирівець з якої випив Еней, щоб прийти до тями після похмілля (с.62).

Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко використовує назви «кухлик», «кухличок»: «дівко! а вточи лиш слив’янки! – то ми по кухличку, по другому вип’ємо», «та за кухлик, та давай знов смоктати з паном хорунженком». кухлик: «далі узяла з кухлика якоїсь води та, усе бормочучи, побризкала тою водою і себе, і жлукто усередині…». Микола Гоголь, згадуючи кухлі, в більшості випадків дає зрозуміти, що вони глиняні, описуючи їх у сценах споживання «сивухи» та «меду». Після трапези кухлі розбивали. У двох сюжетах розміри таких виробів гіпертрофовані: «мало не с полведра», «с полкварты». Лише в одному випадку – сцені чаклування зі «Страшной мести» – письменник уточнює, що кухоль – «выделанный из какого-то чудного дерева».

Понравилась статья? Поделитесь ей с друзьями