Чи там макогін блудить, де Макітра рядить?
Звичайний собі процес приготування макових зернят для того, щоб начинити ними пиріжечки чи млинці чи додати в кутю: розтирання їх у макітрі за допомогою макогона. Чи задумувалися Ви коли-небудь про те, що в народному середовищі минулих століть цей процес мав іще й символічне значення-навантаження? Усім відомо, що традиційний предмет українського побуту – макогін – це спеціальний дерев’яний стрижень із потовщеним і заокругленим кінцем, яким розтирають у макітрі мак, пшоно, сіль . Про нього кажуть: “макогін – хазяїн у хаті”, хоч і створений він для виконання робіт у системі з макітрою.
Дівчатам забороняли лизати макогін (себто облизувати залишки розтертого маку, що залишилася на макогоні), бо тоді матимуть лисого чоловіка. Хлопців теж від цього застерігали, бо начеб швидко полисіють. Саме тому популярною в народі була колись приказка “лисий як магогін”. Вислів “облизати макогін” здавна має також і переносне значення – дати відмову у сватанні; дістати відмову від тієї, до кого сватаєшся. Макогін, як і гарбуз, у системі шлюбного обряду виступали символами відмови: під час ритуалу сватання дівчина, не бажаючи виходити заміж за парубка підносила йому гарбуза або макогона. В такому разі про хлопця казали, що він “ухопив гарбуза” або “облизав макогін”. Етнографічні розвідки засвідчують, що в деяких західноукраїнських селах для невдахи будували на подвір’ї здоровенний макогін із соломи – на громадську потіху, що мовляв, “не в своє встряв”.
Дівчатам забороняли лизати макогін (себто облизувати залишки розтертого маку, що залишилася на макогоні), бо тоді матимуть лисого чоловіка. Хлопців теж від цього застерігали, бо начеб швидко полисіють. Саме тому популярною в народі була колись приказка “лисий як магогін”. Вислів “облизати макогін” здавна має також і переносне значення – дати відмову у сватанні; дістати відмову від тієї, до кого сватаєшся. Макогін, як і гарбуз, у системі шлюбного обряду виступали символами відмови: під час ритуалу сватання дівчина, не бажаючи виходити заміж за парубка підносила йому гарбуза або макогона. В такому разі про хлопця казали, що він “ухопив гарбуза” або “облизав макогін”. Етнографічні розвідки засвідчують, що в деяких західноукраїнських селах для невдахи будували на подвір’ї здоровенний макогін із соломи – на громадську потіху, що мовляв, “не в своє встряв”.
За порівнянням журналістки та письменниці Світлани Пиркало, для українців “замашний макогін у руках сердитої жінки виступає мало не секс-символом”. “Макогін, – як зазначає пані Світлана, – у даному випадку треба трактувати як гіперболізований фалічний символ, за допомогою якого жінка домінує над чоловіком. Простіше кажучи, п’яного в дупель чоловіка, який приповз додому під ранок, жінка не просто лупить межи очі, а ще й таким чином принижує за допомогою зміни рольових характеристик, змушуючи підкорюватися символічному фалосу” (“Зелена Маргарита”, Київ, 2000).
Проте етнографам відомий і більш “гуманний” спосіб символічного використання макогону. Побутувало прислів’я – “там макогін блудить, де макітра рядить”..... За народними уявленнями, він міг сприяти подоланню безплідності, якщо його похрестити в церкві.
http://webcommunity.org.ua/2011/03/19/ukrajinska-faloepopeya-tam-makohin-bludyt-de-makitra-ryadyt/
Понравилась статья? Поделитесь ей с друзьями
Немає коментарів:
Дописати коментар