Глиняний посуд у культурі харчування українців

Глиняний посуд у культурі харчування населення України (друга половина ХІХ – початок ХХІ століття) 

 З-поміж актуальних напрямів сучасної етнографічної (антропологічної) української керамології виокремлюється вивчення як цілісної, так і окремих частин традиційно-побутової культури, зокрема сфери життєзабезпечення певної етноспільноти. Одним із її структурних елементів є культура харчування, у якій відображається етнічна й соціальна історія етносу, його історико-культурні зв’язки і контакти. Вона є матеріалом для етногенетичних, культурно-історичних, етнопсихологічних реконструкцій. Їжа як один із факторів, що забезпечує функціонування живого організму як біологічної одиниці, займає одне з центральних місць у структурі матеріальної бази існування спільнот. Тому дослідження ролі й місця харчування являє безсумнівний пізнавальний і науковий інтерес.
Посуд та начиння, необхідні в домашньому господарстві для приготування, споживання, зберігання, транспортування їжі, займають далеко не другорядну роль. Використовуваний набір посуду займає важливе місце в системі культури кожного етносу, втілює в собі етнічні особливості, яскраво відображає естетичні смаки, рівень культурного розвитку. З огляду на це, значення посуду постає важливим джерелом для вивчення етнічних процесів, міжетнічних зв’язків.

Глиняний посуд є унікальним явищем на території сучасної України, принаймні в часовому значенні, оскільки використовується щонайменше дев’ять тисячоліть поспіль. Ним користуємося дотепер і, вочевидь, користуватимемося й надалі. Таким чином, він є однією з тих особливих форм матеріального буття, що до певної міри, хоч і з різним рівнем інтенсивності, визначає своєрідність, у тому числі й духовної культури етносу. В умовах швидкого зникнення традиційних систем господарювання, особливо важливим видається дослідження глиняного посуду в культурі харчування українців у еволюції, в динаміці перетворень, пов’язаних із радикальними змінами в суспільному й домашньому побуті, з одного боку, й етнокультурних взаємодіях, з іншого. Необхідність осмислення глиняного посуду в культурі харчування українців як інформаційного показника розвитку не лише гончарства, але й етноспільноти в цілому, інтерес фахівців суміжних галузей життя, зокрема медицини, нутриціології, дієтології, ресторації, відсутність спеціальних наукових досліджень, присвячених вивченню глиняного посуду як суттєвого компонента народної культури українців, виразника її особливостей, його місця й ролі, аналіз етнографічних прикмет його побутування в різних регіонах України виказує актуальність теми – однією з тих, що розробляються в Інституті керамології – відділенні Інституту народознавства НАН України. Працює над нею керамолог, історик, молодший науковий співробітник Відділу керамології новітнього часу Олена Щербань.

У результаті виконання теми очікується монографія, в якій буде розглянуто глиняний посуд як явище побутової культури, що знаходиться у взаємозв’язку з іншими аспектами життя, де відображено взаємовідносини людей у суспільстві, і є для нього традиційними; зіставлено етнорегіональні матеріали й загальноукраїнський масив для визначення генези й еволюції традицій використання глиняного посуду в досліджуваний період. У монографічному дослідженні також буде систематизовано розрізнені фрагментарні відомості стосовно використання населенням України впродовж другої половини ХІХ – ХХІ століття найбільш поширених видів глиняного посуду; проаналізовано взаємозалежність форми й призначення; виокремлено основні групи, описано види глиняного посуду; асортимент глиняного посуду в сучасному побуті, закладах громадського харчування, сучасній торговельній мережі; особливості підготовки, поводження та використання глиняного посуду; звернено увагу на процес вибору глиняного посуду та підготовки його до використання; описано технологію та рецепти приготування їжі в глиняному посуді. 

Понравилась статья? Поделитесь ей с друзьями