вівторок, 21 червня 2011 р.

Про весільні традиції моєї Зіньківщини

Великопавлівські короваї  

У п’ятницю, Молода із старшою дружкою та двома заміжніми жінками ішла до свекрухи вбирати хату рушниками (раніше весілля відбувалося лише в хаті, молоді обов’язково сиділи під образами). Якщо в свекрухи була незаміжня дочка, то Молода запрошувала її в дружки, а потім ходила запрошувати в дружки своїх подруг. Дружок, як і бояр, запрошували парне число (в тому числі старша дружка і старший боярин). Кількість дружок залежала від бажання Молодої. Їх могло бути і шістнадцять, головне, щоб кожній була пара з бояр.
У цей день Молода замість плахти та попередниці одягала червону спідницю (коли вона зберігала по комусь із рідних траур – синю чи зелену). Дружка теж в цей день одягала спідницю. Дружка, як і коровайниці-покликальниці, ходила із загорненим у хустку калач та ключкою.
Саме в п’ятницю у господах Молодого та Молодої коровайниці пекли весільні короваї: великі прямокутні та прозірні.
У Молодого прозірний коровай мав вигляд круглої хлібини, прикрашеної фігурками пташок і тварин з тіста, а в Молодої він був схожим на великий бублик, також з різними фігурками з тіста. Прозірним коровай називали тому, що через нього Молода дивилася (зиркала) на Молодого, коли той приїжджав по неї.
Випікання короваю було не лише відповідальною справою, а ще й не легкою. Тому коровайниць було щонайменше шість-вісім. Поміж них обирали старшу коровайницю (як правило це була найближча родичка), яка розподіляла роботу. Тісто підходило швидко, піч нагріваючись до потрібної температури, також не «чекала», тому робити все потрібно було злагоджено. До речі, старша коровайниця у неділю на весіллі була й старшою свашкою.
Перед замішуванням тіста на коровай старша коровайниця питала в матері благословення: «Благослови, мати, весільний коровай на щастя-долю і подружнє життя молодій Ганнусі, (молодому Іванкові) дбати». Мати тричі відповідала: «Бог благословить». Діжу тричі хрестили. «Діжею» називали посудину для вчинення тіста – це могла бути і виготовлена з липи діжечка, або глиняна макітра. Всі коровайниці тричі хрестилися і починали замішувати тісто. Рецепт тіста для короваю був таким, як і для калачів, але цукру клали вдвічі більше.
Великий прямокутний коровай у Молодої пекли «на косах» – з тіста робили три коси, сплетені навиворіт, вкладали їх у прямокутні форми, і викладали на них різні фігурки з тіста – квіти, голуби, колоски, виноград та інші.
У Молодого великий коровай пекли «на булках» – вздовж форми вкладали три бруски тіста, поверх них також клали подібні до тих, що у Молодої, фігурки. По кутках великих короваїв клали по дві двокопійчані монети – щоб у Молодих завжди були гроші. Короваї та калачі випікали у формах, посипаних борошном та вівсом – символом достатку.
У Молодої до великого короваю пекли також «сосну». Для цього брали чотири гілочки вишні, обплітали їх смужками тіста. Розрізали червоний буряк, встромляли в нього ці гілочки і ставили випікати. Цією «сосною» прикрашали великий коровай у Молодої (по одній «сосні» в кожний куток короваю) (Мал.17). У Молодого в короваї такої «сосни» не було.
Короваї, як і калачі, пекло парне число коровайниць. До випікання цього обрядового печива не допускали розлучених та вдів. До речі, короваї пекли лише на перше одруження – вдовам, вдівцям, розлученим, які одружувалися вдруге, короваїв не пекли.
Під час виготовлення короваїв, коровайниці співали пісні «П’ятниця починальниця», «Вже ми діло робили», «Ой де ж наша весільная мати», «Коровайниці п’яні»:
П’ятниця-починальниця
П’ятниця-починальниця (2 р.)
А субота-коровайниця.
Ангели воду носили.
Коровайниці тісто місили.

Вже ми діло поробили
Вже ми діло поробили (2 р.)
Коровай зліпили.
А ви теє знайте,
Нам горілки дайте.

Ой де ж наша весільная мати
Ой де ж наша весільная мати (2 р.)
Обіщала горілочки дати,
Сякої-такої, та не дає ніякої.
Під рукою тисне,
Хай вона їй скисне.

Коровайниці п’яні
Коровайниці п’яні (2 р.)
Короваю не зобгали.
Дайте нам по чарці,
Зобгаєм завтра вранці.




Весільни коровай і дивень біля нього

Хрещені батьки крають коровай
Неавісточка з дружкою у гостях у майбутньої свекрухи напередодні весілля. За традицією невістка стоїть, не сідає

Немає коментарів:

Дописати коментар