ЕТНОЛОГ Олена Щербань
Наукові
інтереси:
методологія та історія етнологічних, історичних та антропологічних досліджень, бібліографія
етнологічної науки, духовна та матеріальна культура українців; регіональні
етнологічні студії, українське та світове музеєзнавство.
У
практичній площині напрямками наукових досліджень є:
матеріальна
культура мешканців України, насамперед Наддніпрянщини, зокрема глиняний посуд у
культурі харчування українців; форми, декор, призначення глиняного посуду;
етнокультурні
особливості розвитку промислів і ремесел Наддніпрянщини, зокрема опішнянське
гончарство та його творці; слобожанське гончарство;
народна
кулінарія та її регіональні особливості; особливо тістотворчі традиції
українців;
народна
звичаєво-обрядова культура, зокрема весільний обряд Полтавщини; весільний обряд
Слобожанщини;
етнопедагогіка,
етнопсихологія;
гончарне
шкільництво, передовсім діяльність гончарних навчальних закладів Опішні та їх вплив на стан місцевого
гончарства;
історія
Опішні, історія Полтавщини;
українська
традиційна тканинна лялька-мотанка.
Автор
монографії «Глиняний посуд в народній культурі
харчування українців Наддніпрянщини (друга половина ХІХ – початок ХХІ століття)»
(2017).
Автор
понад 200 публікацій з проблематики етнології, керамології, історії,
етнопедагогіки, гончарної освіти, народного мистецтва, традиційно-побутової
культури українців, музеєзнавства, рецензій, відгуків на дисертаційні дослідження,
радіопередач на місцевому та обласному радіомовленні, ведуча телепрограми «Перший
на Селі».
Стаття
«Опішненська школа майстрів художньої кераміки (1936–1941)» номінант І
Національного конкурсу публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки
«КеГоКе-2007» (Опішня, 2007); статті «Історія діяльності Опішненського
навчально-показового пункту (1912–1924)» та «Техніка виготовлення
півників-свистунців Опішному» – номінанти
ІІ Національного конкурсу публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки
«КеГоКе-2008» на кращу наукову та науково-популярну статтю (Опішня, 2008); статті «Діяльність
Опішненської керамічної кустарно-промислової школи (1924–1932)» та «Потрави з
полив’яних мисок» – номінанти ІІІ
Національного конкурсу публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки
«КеГоКе-2009» на кращу наукову та науково-популярну статтю (Опішне, 2009); стаття «Опішненська
керамічна кустарно-промислова школа (1924–1932)», номінант ІV Національного конкурсу публікацій на теми керамології,
гончарства, кераміки «КеГоКе-2010» на кращу наукову статтю (Опішня, 2010); статті «Понадстолітня
історія гончарного шкільництва Опішного», «Архітектурно-будівельна кераміка Опішненського гончарного
навчально-показового пункту Полтавського губернського земства (1912–1922)»,
«Перепієць у весільному обряді українців» номінанти
V Національного конкурсу публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки
«КеГоКе-2011» на кращу наукову статтю
(Опішня, 2011); статті «Історіографія гончарного шкільництва Опішного»,
«Гончарська родина Горілеїв» номінанти VІ
Національного конкурсу публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки
«КеГоКе-2012» (Опішня, 2012); статті «Взаємовплив опішнянського гончарства
і Полтавського губернського земства в
1893 – 1918 рр. : етнологічний аспект», «Опішнянське гончарство та
функція передачі професійних гончарських знань у 1919-1941 рр.: етнологічний
аспект», «Глиняний посуд – атрибут весільного обряду Полтавщини (ХІХ–ХХ ст.)»,
«Використання глиняної макітри жителями Опішного в останній третині ХХ – на
початку ХХІ століття» та рецензія на посібник Воробйової І.А. «Чарівний світ
народного мистецтва. Опішнянський розпис» номінанти
VІІ Національного конкурсу публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки
«КеГоКе-2013» на кращу наукову, науково-популярну статтю та рецензію (Опішня, 2013).
Немає коментарів:
Дописати коментар