Наума
(14 грудня). У
давніші часи навчальний процес розпочинався взимку - першого грудня за тодішнім
літочисленням. Це була найзручніша пора, коли сільські діти мали змогу
здобувати освіту. В цей день батьки відводили до школи дітей саме на це свято, бо "пророк Наум наведе на ум". За
народними уявленнями, Наум - покровитель розуму, знань і доброчинства, а тому
селяни були переконані: якщо на свято пророка почати навчання, то дитина
успішніше засвоїть знання, набереться розуму. Особливо це стосувалося дітей
слаборозвинених. Увечері батьки запрошували хрещених, котрі приходили з
букварями, й діти починали напам'ять заучувати літери. Хоч згодом терміни
початку навчання були переміщені, але в ремісничих цехах і при братствах
продовжували давню традицію - майстри набирали собі учнів на свято Наума. На його честь влаштовували цікаві обряди,
професійні посвяти тощо. З цього дня починали освоювати музичні інструменти ті,
хто бажав оволодіти грою на бандурі чи скрипці. Хто не зміг осилити професійних
навиків, таких у народі називали "партачами".
Партача
й Наум не наведе на ум. Наум наставляє на ум.
Батюшка Наум, виведи синка на ум.
Прийшов Наум - пора братися за ум.
Я не знаю ні "аз", ні
"буки" - прийде Наум і змусить до науки.
На церковне свято Наума, не працювали. Вважалося, що в цей день добре
віддавати дітей в науку, і до школи різного домашнього ремесла. Вірили, що той,
хто почне учитися в цей день, буде розумним.
Про цю подію співалося в одній із колядок:
«Я маленький пахолок,
Родився у вівторок,
У середу рано – до школи
віддано…»
Немає коментарів:
Дописати коментар