четвер, 24 грудня 2015 р.

"Музейне сподвижництво Миколи Сумцова: наслідуємо і продовжуємо" / "Nicholas Museum spodvyzhnytstvo Sumtsova, and continue to follow"

За рік 2015 ВДАЛОСЯ успішно (на мою думку) реалізувати мій проект "Музейне сподвижництво Миколи Сумцова: наслідуємо і продовжуємо": 
розробила, організувала і провела цикл - 12 - історико-етнографічних лекцій-практикумів (інтерактивних заходів), розрахованих для різновікової аудиторії з демонстрацією слайдів, фото, відео, натурних експонатів з фондової колекції музею, а також проведенням авторських майстер-класів:
Січень – «Академік Микола Сумцов: етнографічна, наукова та музейна діяльність» (Життю, науковій і громадсько-політичній діяльності визначного українського етнографа, літературознавця, фольклориста, академіка ВУАН Миколи Федоровича Сумцова (1854–1922) присвячено безліч наукових праць. Але попри це постать видатного діяча своєї епохи до цього часу привертає неабиякий інтерес. Досі немає праці яка б охоплювала Миколи Сумцова як діяча науки з усіх боків його діяльності і впливу за життя і після смерті. Пропонуємо зупинитися двох віхах його невтомної роботи: науковій, зокрема етнографічній і музейницькій).
Лютий – «Народна іграшка у фондовій колекції Харківського історичного музею» (Українська народна іграшка перебуває в полі зору науковців з кінця ХІХ століття, тож обговоримо найцікавіші види і технологію виготовлення української традиційної іграшки. Слухачі ознайомляться із народною іграшкою з різних матеріалів, що зберігаються у фондах Харківського історичного музею. Однією з найбільш поширених в Україні серед глиняних дитячих іграшок з давнини є глиняні свистунці (свищики), виготовлені у формах тварин: коників, баранців, собачок, цапиків; птахів: качечок, курочок, павичів; людей. Ліпили глиняну іграшка у вигляді тих тварин, які були в господарстві. Усі присутні зможуть власноруч виготовити тканинну ляльку-сувенір і повчитися ліпити глиняні півники-свистунці
Березень – «Традиції слобожанського тістотворення: обрядові і повсякденні вироби з тіста». В житті українців Хліб завжди займав особливе місце. Хліб усьому голова. Всяке добро за хлібом. Впродовж віків склалися своєрідні традиції випікання хлібів і хлібних виробів. Зокрема у слобожан, що мешкають у благодатному «хлібному» краї, віддавна витворилася своєособлива тістотворча культура. Тож пропоную вам взяти участь у обговоренні тістотворчих традицій нашого краю, символізму хлібних виробів. Оскільки хліб супроводжував наших предків упродовж всього ЖИТТЯ – від народження до останньої межі, то до кожного родинного чи календарного свята/події в нашому регіоні випікали особливі його види. Сьогодні ми ознайомимося із забутими технологією і рецептурою приготування слобожанських весільних короваїв, дивнів, верчів, шишок, медяників... а також «жайворонків», «різдвяного печива», «хрестів»... колись знаменитих, на усіх харківських і не тільки ярмарках, боромлянських бубликів, а ще слащонів, книшів.... 
Квітень – Майстер-клас із виготовлення тканинної Ляльки-мотанки (лекція з демонстрацією фото, натурних експонатів, майстер-клас із виготовлення тканинної ляльки-мотанки) (Лялька-мотанка – справжнє мистецтво іграшки. Впродовж тисячоліть людство, наслідуючи Творця, окрім виготовлення з інших матеріалів (глини, тіста, соломи, лози, дерева, вовни, трави, сиру….) творить ляльки з тканини за своїм образом та подобою. Народна лялька-мотанка без перебільшення є унікальним явищем традиційної культури українців. Вона своєрідно-оригінальна за способом виготовлення, складно-проста за декоративною палітрою і така ТЕПЛА… Оскільки народна Лялька з тканини була невід’ємною частиною селянського побутового середовища, пов’язаного з хліборобською працею та домашнім вогнищем, вона і в прадавні часи, і сьогодні є символом родючості, материнства та своєрідним оберегом. Превалювання жіночих зображень над чоловічими можна пояснити тим, що з жіночим образом з давніх часів асоціювалися уявлення про богиню родючості, праматір, берегиню домашнього вогнища та захисницю. Чи доводилося Вам коли-небудь робити ляльки власноруч? Серед розмаїття сучасних ляльок народні ляльки з тканини (перш за все ляльки-мотанки) є особливим видом. Особливим насамперед тому, що зробити її дуже просто, кожен може змотати собі Лялечку, використовуючи при цьому свої працьовиті пальчики, тканину та нитки….);
Травень – «Глиняний посуд у традиційній культурі харчування слобожан ХІХ-ХХ століття» (демонстрація унікального захоплюючого фото ряду із зображенням розмаїтих посудних форм, а також натурних експонатів глиняного посуду, що зберігається у фондах Харківського історичного музею); Кожен народ має свою національну кухню, національні напої. Одними із найбільш стійких у часовому контексті є елементи матеріальної культури українців, які належать до сфери традиційного харчування, в тому числі посуд та начиння, необхідні для приготування, подачі до столу, споживання, зберігання, транспортування їжі. Використовуваний набір посуду посідає важливе місце в традиційній культурі українців, втілює етнічні особливості, яскраво відбиває естетичні смаки, рівень та етапи культурного розвитку. Глиняний посуд, як особливе джерело історичної, етнологічної, соціально-економічної (ніде так яскраво не виступає зв’язок між побутом та економічними умовами, як у речах хатнього вжитку) інформації – вагома складова традиційної народної культури, в якій упродовж багатьох століть український етнос демонстрував високий мистецький талант і утверджував культурні надбання. Це унікальне явище на території сучасної України, принаймні в часовому значенні, оскільки, трансформуючись, він використовується щонайменше вісім тисячоліть поспіль. Ним користуємося дотепер і, вочевидь, користуватимемося й надалі. Мову далі вестимемо про глиняний посуд у традиційній культурі харчування слобожан, його типологію, особливості використання в господарстві. Згадаємо також цікавинки стосовно глиняного посуду в працях видатного харків’янина-науковця Миколи Сумцова та визначних літераторів ХVІІІ – ХІХ століть Миколи Гоголя, Івана Котляревського та Григорія Квітки-Основ’яненка.
Червень – «Прядіння і ткацтво у традиційній культурі Слобідської України» (Захід присвячено тонкощам народної техніки і технології ручного виробництва ниток із волокон рослинного та тваринного походження і полотна з цих ниток. В процесі виготовлення нитки з (підготовленого!) прядива з допомогою веретена, Ви зможете не тільки уявити себе прялями, але й скласти уявлення про те, наскільки це була довга і складна процедура. Пропонується ознайомитися з поетапним процесом «народження» нитки і виготовлення полотна від початку висівання льону і конопляного насіння до отримання вибіленого сувою; із особливостями народної термінології стосовно прядіння і ткацтва, зокрема ви матиме нагоду дізнатися що таке «матірка» і «костриця», як «тіпали», «м’яли», «скубли», для чого призначена «терлиця», а для чого «шохтина», навіщо в ткацькому станку «човник». Також зможете побачити відмінності льняного полотно від конопляного та дізнатися про їх цілющі властивості згідно народних уявлень.);


Липень – «Традиційні страви і напитки слобожанські» (Захід присвячений тонкощам слобожанської народної кулінарії, що завжди славилася своєю різноманітністю та щедрістю рецептури приготування, й мала свої особливості, спричинені близьким сусідством із росіянами. Поговоримо про технологію приготування страв, якими живилися предки наші: лемішка, зубці, кваша, тетеря, путря, заварювана каша, дивені, вергуни…. Згадаємо і про смачно описані слобожанські народні страви та напитки у творах видатного харківського літератора Григорія Квітки-Основ’яненка. А ще відвідувачам заходу буде запропоновано ексклюзивний майстер-клас із приготування забутої (але смачної і дуже поживної!) ритуальної страви, яку готували і подавали під час хрестин та весілля, а також дегустацію цієї незвичайної страви! Що це за поживка, дізнаєтеся безпосередньо під час заходу).


Серпень – «Провідний знавець козацької доби – Дмитро Іванович Яворницький» (Окрім біографічних моментів обговоримо фанатичне захоплення старожитностями козацької доби відомого українського історика, археолога, етнографа, фольклориста, лексикографа, письменника, дослідника історії українського козацтва, дійсного члена НТШ (1914) і ВУАН (1929), нашого земляка – Дмитра Івановича Яворницького. Серед вчителів та наставників Дмитра Івановича згадаємо Миколу Костомарова, якого дослідник вважав «левом у науці». Обговорили вплив і допомогу численних друзів дослідника, серед яких Ілля Рєпін, Сергій Васильківський, Микола Самокиш, Яків Новицький, Лев Толстой.... Розглянемо чималий науковий доробок Дмитра Івановича. Процитуємо фрагменти книг вченого «Запорожье в остатках старины и преданиях народа» (1888), «По следам запорожцев» (1898). Переглянемо фрагменти акварелей та коментарів до них із відомого альбому «З української старовини» (1900 р.), створеного в творчому тандемі художників Сергія Васильківського та Миколи Самокиша, а також історика Дмитра Яворницького, який зазначив: «Благороднее родных сюжетов быть не может в искусстве». Повідаємо також про таємниці шаблі останнього кошового отамана Задунайської Січі Осипа Гладкого, віднайденої Дмитром Яворницьким);


Вересень – «Весільний обряд слобожан» (етноДійство в особах)» (Зіграємо ВЕСІЛЛЯ в особах! А також обговоримо традиційну символіку давнього весілля: рушника, одягу, пісні, короваю, гільця… Зануримося в автентику і сутність слобожанського весілля, взявши участь в імпровізованому «весіллі» в особах: Молодий і Молода, свашка, свестя, світилка, бояри, дружечки, свати, коровайниці.


Відомий етнограф Микола Федорович Сумцов у підрозділі «Брак» праці «Этнографический очерк Харьковской губернии» 1918 р. зазначив: Весілля – найурочистіший і веселий обряд в житті, це ряд живих драматичних сцен із жартами, прибутками, піснями і обрядами, цілком і повністю розрахований на те, щоб зумовити і завбачити Молодим щасливе життя, врожай хліба, хороших добрих дітей і спокійну тиху старість. Саме з такими побажаннями обсипають Молодих зерном, саджають на кожух навиворіт, бризкають вином в стелю, саджають Молодій на коліна хлопчика, урочисто печуть весільний хліб з прикрасами, що в данину означало жертвоприношення Сонцю);


Жовтень – «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, бо на вечорницях - дівки-чарівниці» (присвячений тонкощам слобожанських традиційних ВЕЧОРНИЦЬ, ДОСВІТОК та БРАТСТВ. Під час імпровізованих вечорниць обговоримо правила та особливості їх проведення. Пограємо в народні ігри, поспіваємо народних пісень, послухаємо небилиці. Згадаємо і про традиції дівочих ворожінь на Долю. А ще відвідувачам заходу буде запропоновано ексклюзивний майстер-клас із приготування вареників-пирхунів!);


Листопад – «Мій милий КОРОВАЮ, я тебе убираю, у віновії квіти, щоб любилися діти» (Не приховую, що часто, окрім польових етнографічних експедицій, беру майстер-класи у народних майстринь, зокрема із виготовлення короваїв. Це – МИСТЕЦТВО!! Але тяжке, фізично виснажливе (тісто місити-вимішувати — не в люстерко дивитися) і водночас ЖИТТЄДАЙНЕ!! Отож, вчуся, вчуся, вчуся.... Що навчилася – ділюся. ЗАПРОШУЮ на ЕКСКЛЮЗИВНИЙ творчий майстер-клас із виготовлення традиційних прикрас на весільний КОРОВАЙ, ЛЕЖЕНЬ, ДИВЕНЬ, МЕДЯНИКИ, ШИШКИ... Все відбуватиметься у супроводі слобожанських народних коровайно-весільних пісень!!! А ще відвідувачі заходу отримають унікальну нагоду записати РЕЦЕПТ і технологію приготування весільного КОРОВАЮ. Запрошую у КОРОВАЙНИЦІ!!! Чекаю у вишиваночках, хусточках і фартушках. Без вікових і статевих обмежень!!!);


Грудень – «Від Миколая до Колодія або традиції святкування зимових СВЯТ у Слобожанщині» (Окрім цікавої інтерактивної лекції-діалогу про зимові свята та обряди слобожанські, приготуємо традиційне печиво – «миколайчики». А також пригадаємо-складемо традиційне новорічне та різдвяне меню, пощедруємо та поколядуємо, інсценізуємо вертепне дійство. А ще на Вас чекає майстер-клас із виготовлення різдвяного ДІДУХА, а ще – гречані млинці і ….. колодка!).

У результаті, окрім популяризації традиційної культури Слобожанщини ми отримали дванадцять проведених заходів. Утворилася група зацікавлених осіб, що нині слідкують за нашим заходами. Було записано три радіопередачі на обласному харківському радіомовленні, одну телепередачу на харківському телеканалі "Сімон",а також наповнено новою інформацією музейний сайт.

Немає коментарів:

Дописати коментар